Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №185/854/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2671/26 Справа № 185/854/26 Суддя у 1-й інстанції - Мицак М. С. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, захисника Попів — Кішко Р. Й. на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата, оператора в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, звільнено від сплати судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 18 січня 2026 року, приблизно о 13.00 год., солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду під час виконання обов`язків військової служби перебував на території розташування військової частини у АДРЕСА_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з ротової порожнини на відстані 1, 5 м., та направлений на огляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 для встановлення стану сп`яніння. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння від 18.01.2026 року № 4136 встановлено, що солдат ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат 2,36 проміле. Своїми діями у цій частині ОСОБА_1 вчинив адмінінстративне правопопушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржену постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про день і час проведення судового засідання, жодного судового виклику не отримував. Про існування оскарженої постанови суду дізнався після блокування його особистих рахунків виконавчою службою, що позбавило його можливості своєчасно оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, у зв`язку з чим вважає, що строк апеляційного оскарження був пропущений з поважної причини.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги захисник, вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що судом передчасно зроблено висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить його письмових пояснень, а також відеозаписів вчиненого адміністративного правопорушення. Пояснення свідків в матеріалах справи також відсутні. Також відсутній сертифікат відповідності приладу «Алкофор 507», за допомогою якого проводився огляд на визначення стану сп`яніння.

Крім того вказує, що сторона захисту, яка не брала участі у судовому розгляді, була позбавлена можливості скористатися своїми процесуальними правами та можливостями щодо спростування обвинувачення.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, питання про відкладення апеляційного розгляду не порушили. Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що за правилами ч. 6 ст. 294 КУпАП їх участь в апеляційному розгляді не є обов`язковою, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції враховує, що 11 березня 2026 року судовий розгляд було проведено без участі сторони захисту, при цьому даних про належне повідомлення останніх про день та час розгляду справи матеріали справи не містять. Враховуючи, що необізнаність про мотиви судового рішення, як і про сам факт його прийняття, об`єктивно унеможливлювала своєчасне складання апеляційної скарги, з метою забезпечення стороні захисту доступу до правосуддя, вважаю за необхідне повити строк апеляційного оскарження.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті оскарженої постанови, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП (а.с. 4-6); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 18 січня 2026 року та тестом № 4136 від 18 січня 2026 року, згідно із якими ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат вимірювання 2,36 проміле (а.с. 7).

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на території розташування військової частини НОМЕР_1 , та фактичне виконання останнім обов`язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає зокрема у випадку появи військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, та яких протягом року було піддано адміністративному стягненню, або в умовах особливого періоду.

Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою, котре полягає у перебуванні особи — військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння на території військової частини та фактичне виконання останнім обов`язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність досліджених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.

Інструкцією про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України №515 від 10 жовтня 2016 року, встановлено, що за наявності ознак алкогольного сп`яніння у затриманої особи, установлених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у присутності двох свідків пропонує затриманій особі, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння пройти добровільно тест з використанням спеціальних технічних засобів в органі управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні). За результатами проведення огляду на стан сп`яніння посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) складається акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який підписується посадовою особою, яка проводила огляд, та двома свідками.

Відповідно до ч. 6 ст. 266-1 КУпАП під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З наданих матеріалів вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу вимірювання концентрації парів алкоголю “Алконт-М” № 00236-15, який згідно із відповідним свідоцтвом пройшов повірку на строк до 21 квітня 2026 року (а.с. 8), та у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Протокол, акт та чек підписані ОСОБА_1 особисто, зауважень чи незгоди з результатами огляду останній не висловлював.

З урахуванням наведених обставин та приймаючи до уваги вимоги ст. 266-1 КУпАП та Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №515 від 10 жовтня 2016 року, апеляційний суд дійшов висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння було проведено з дотриманням вимог закону.

Апеляційні доводи захисника таких висновків не спростовують. Так, посилання захисника не відсутність у протоколі пояснень ОСОБА_1 не вказують на будь-яке порушення вимог КУпАП, оскільки відповідна графа протоколу підписана останнім, втім містить лише прочерки (а.с. 5), із чого вбачається, що ОСОБА_1 була надана можливість надати письмові пояснення, втім він не виявив бажання нею скористатися.

Що стосується відсутності письмових пояснень свідків огляду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то їх наявність не є обов`язковою відповідно до положень ст. 266-1 КУпАП. Натомість вказані особи поставили свої підписи у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тим самим засвідчивши правильність викладених у ньому відомостей. Грунтовних підстав для сумнівів в об`єктивності цих свідків апелянт не наводить.

Апеляційні доводи щодо відсутності в матеріалах справи сертифікату відповідності технічного приладу, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, спростовуються самими матеріалами справи (а.с. 8).

Посилання апелянта на розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не обгрунтовують апеляційні вимоги, оскільки ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, у межах апеляційного розгляду сторона захисту не була позбавлена можливості надати усні та/або письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази та реалізувати всі інші права, повноваження та можливості, які могли бути використані в суді першої інстанції, у тому самому обсязі. Відтак будь-які обмеження, які сторона захисту могла зазнати, є компенсованими у межах апеляційного провадження, а підстав для скасування у зв`язку із ними правильного по суті судового рішення не вбачається.

Отже, за результатами перегляду оскарженої постанови суд дійшов висновку, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи повно, всебічно і об`єктивно дослідив докази у справі, належним чином перевірив обставини, викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, надав цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи рішення про притягнення його до відповідальності, дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу цього правопорушення, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Апеляційним переглядом не встановлено порушення судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду – залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Строк апеляційного оскарження — поновити.

Апеляційну скаргу захисника Попів-Кішко Роксолани Йосипівни — залишити без задоволення.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А. А. Мазниця