Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №186/1540/18 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2663/26 Справа № 186/1540/18 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Дніпро

С уддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши клопотання захисника Погрібної Т.С., в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

14 вересня 2026 року захисником Погрібною Т.С., в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на вказану постанову подано апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.

В обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови від 12 жовтня 2018 року зазначає, що оскаржену постанову було ухвалено за відсутності ОСОБА_1 . Вказує, що наявність довідки про доставку смс-повідомлення не може свідчити про те, що ОСОБА_1 особисто отримав, прочитав та усвідомив його зміст та був належним чином проінформований про дату, час та місце розгляду справи. Також стверджує, що копія постанови не була вручена ОСОБА_1 у встановлений строк, оскільки відсутні докази фактичного направлення та вручення апелянту, а саме відсутнє поштове повідомлення про вручення або відомості про його повернення. Захисник посилаючись на зазначені обставини, вказує, що апелянт не мав реальної можливості своєчасно ознайомитись з повним текстом судового рішення та реалізувати своє право на його апеляційне оскарження. При цьому, вказує, що факт несвоєчасного отримання ОСОБА_1 копії постанови підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою, відповідно до якої копію постанови він отримав лише 13.09.2023 року. Крім того, зазначає, що апелянт не мав можливості підготувати повноцінну апеляційну скаргу без ознайомлення з повним текстом постанови, що обмежувало його можливість належним чином визначити предмет, підстави та обсяг апеляційного оскарження.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання захисника Погрібної Т.С., в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2018 року не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 знав про існування протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 016082 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він був складений у його присутності 01.10.2018 року о 02:30 год., де міститься його особистий підпис, крім того, ОСОБА_1 було надано письмові пояснення, які долучені на окремому аркуші до вказаного протоколу (а.с. 1, 3).

В матеріалах справи міститься довідка про доставку СМС-повідомлення про те, що ОСОБА_1 за номером телефону НОМЕР_1 було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього. Розгляд справи призначено на 12.10.2018 року на 10:45 год, смс-повідомлення доставлено 05.10.2018 року о 08:44 год. (а.с. 10).

Відповідно до постанови суду від 12.10.2018 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив (а.с. 11-12).

Згідно супровідного листа № 7871 від 12.10.2018 року на адресу ОСОБА_1 було надіслано копію постанови від 12.10.2018 року та реквізити для добровільної сплати штрафу та судового збору (а.с. 14).

Твердження захисника про те, що копію постанови від 12.10.2018 року не було вручено ОСОБА_1 у встановлений законом строк заслуговує на увагу, з огляду на те, що матеріали справи дійсно не містять поштового повідомлення на підтвердження про вручення ОСОБА_1 копії постанови або повернутого поштового повідомлення без вручення адресату. Однак, вказане не може слугувати беззаперечною підставою для поновлення строку апеляційного оскарження з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи наявна розписка на зворотньому боці аркушу справи 12, де зазначено, що "повторно копію постанови отримав 13.09.2023 року ОСОБА_1 та особистий підпис" (а.с. 12).

Крім того, згідно квитанції до платіжної інструкції № 42348404 від 13.09.2023 року ОСОБА_1 сплачено судовий збір на загальну суму 16,10 грн. (а.с. 13).

З чого слідує, що ОСОБА_1 , сплативши судовий збір за повторну видачу копії постанови, отримав копію постанови від 12.10.2018 року - 13.09.2023 року, що і не заперечує захисник Погрібна Т.С. у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження.

Враховуючи вищевикладене, доводи про те, що ОСОБА_1 не мав можливості підготувати повноцінну апеляційну скаргу без ознайомлення з повним текстом постанови, що обмежувало його можливість належним чином визначити предмет, підстави та обсяг апеляційного оскарження, є необґрунтованими, оскільки, апелянт, за умови отримання копії постанови - 13.09.2023 року, мав достатньо часу для ознайомлення з мотивами суду першої інстанції та звернення до фахівців для отримання правової допомоги з метою складання апеляційної скарги, однак не скористався наданим йому законом процесуальним правом. А захисником Погрібною Т.С. не наведено поважних причин та обставин пропуску строку 3 роки (з дати розписки про отримання копії постанови - 13.09.2023р.), та майже 8 років (з дати ухвалення оскарженої постанови - 12.10.2018р.), які б були об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у встановлений законом строк.

Зважаючи на викладене, враховуючи практику ЄСПЛ, доводи заявника з приводу неможливості своєчасного оскарження постанови суду, за відсутності особливих і непереборних обставин, на увагу не заслуговують.

Підсумовуючи вищенаведене, в задоволенні клопотання захисника Погрібної Т.С., в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути заявнику у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника Погрібної Т.С., в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2018 року, - відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун