Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №161/13179/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/13179/26Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.

Провадження № 22-ц/802/1285/26 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів: Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права користування за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2026 року

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Радехівський цукор» звернулося до суду із зазначеним позовом та у своїх вимогах просило суд зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди товариству у здійсненні права користування та розпорядження належною йому на праві приватної власності нежитловою будівлею пожежного посту, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

У липні 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 подав до суду клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення у касаційному порядку цивільної справи № 161/15225/23. Клопотання обґрунтовував тим, що позовні вимоги у справі, що розглядається, заявлені з приводу користування нерухомим майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на обставини, що встановлені у цивільній справі № 161/15225/23, яка на даний час перебуває на касаційному розгляді у Верховному Суді. Спір у справі № 161/15225/23 фактично зводиться до визначення правового статусу цього приміщення. Вказував, що розгляд цієї справи є неможливим до розгляду Верховним Судом справи № 161/15225/23.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 та зупинено провадження у цій справі до перегляду у касаційному порядку цивільної справи № 161/15255/23.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ТОВ «Радехівський цукор» Крук О. О. подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати як незаконну і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 – Ковальчук Д. В., посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема в п. 14 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу (зупинення провадження у справі), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, ця справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення постанови у цій справі є 06 жовтня 2026 року - дата складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу суду належить скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебувала цивільна справа №161/15225/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, Виконавчого комітету Луцької міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство «Гнідавський цукровий завод», ТОВ «Радехівський цукор», про зобов`язання вчинити дії. У позовних вимогах ОСОБА_1 просив суд визнати незаконною бездіяльність відповідачів щодо неприйняття рішення про передачу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , у його власність та зобов`язати відповідачів прийняти рішення про передачу (оформити приватизацію) вказаної квартири. Спір у справі № 161/15225/23 зводився до визначення правового статусу вищевказаного приміщення.

Постановою Волинського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2026 року, ухвалене у справі № 161/15225/23, було змінено - мотивувальну частину рішення суду першої інстанції викладено в редакції постанови апеляційного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2026 року було відкрито касаційне провадження у справі № 161/15225/23.

Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що існує об`єктивна неможливість розгляду цивільної справи, що розглядається до касаційного розгляду цивільної справи № 161/15225/23, оскільки у своїй позовній заяві ТОВ «Радехівський цукор», в тому числі, посилалося на обставини, які встановлені постановою Волинського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року у справі №161/15225/23.

Апеляційний суд не погоджується із таким висновком суду, враховуючи наступне.

Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2023 року у справі № 761/9837/22 (провадження № 61-10451св23) висловив наступний правовий висновок.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ – пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Верховний Суд наголошував, що сама по собі взаємопов`язаність позовних вимог двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Інститут зупинення провадження у справі не може застосовуватися на шкоду інтересам іншої сторони, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1 і 2 ст. 273 ЦПК України).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення (ст. 384 ЦПК України).

Тлумачення наведених норм процесуального права в їх сукупності приводить до висновку, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України провадження у справі підлягає зупиненню у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, у разі якщо рішення у цій справі ще не набрало законної сили.

Касаційний перегляд Верховним Судом рішення суду в іншій справі, яке набрало законної сили, не може бути підставою для зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки рішення суду у справі № 161/15225/23 після його апеляційного перегляду набрало законної сили, що у даному випадку виключає об`єктивну неможливість розгляду справи, що переглядається.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вищевикладене свідчить про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2026 року у цій справі скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий-суддя

Судді: