Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №127/16725/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/16725/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гуменюк К.П.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

06 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Гавриленко І.А.,

представник відповідача Химич Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Юрченко Тарас Петрович до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП старшого сержанта поліції Гудзова Іллі Андрійовича серії ЕНА №7145453 від 06 травня 2026 року про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.8 ст.133-1 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.8 ст.133-1 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2026 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до постанови серії ЕНА №7145453 від 06.05.2026 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для перевезення пасажирів на маршруті «Сабарів – Барське шосе», 05.05.2026 о 04:50:01 допустив позагаражне зберігання транспортного засобу поза межами спеціально відведеного місця, чим порушив вимоги статті 21 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У зв`язку з цим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною восьмою статті 133-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст.251 КУпАП (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

В силу статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови встановлення події адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні та наявності належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які підтверджують відповідні обставини.

Відповідно до частини восьмої статті 133-1 КУпАП зберігання транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, поза встановленими місцями їх стоянки тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

Зазначена норма підлягає застосуванню у взаємозв`язку з положеннями статті 21 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якої власники (користувачі) автобусів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, повинні забезпечувати їх зберігання у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони.

Водночас матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували факт вчинення позивачем саме того правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, оскаржувана постанова серії ЕНА №7145453 від 06 травня 2026 року не містить посилань на конкретні докази, якими підтверджується вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною восьмою статті 133-1 КУпАП.

При цьому колегія суддів враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке повинно відповідати вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Згідно з частинами другою та третьою статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, та прийняте у справі рішення.

Таким чином, посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов`язана не лише формально зазначити склад адміністративного правопорушення, а й встановити та належним чином зафіксувати фактичні обставини його вчинення, а також оцінити докази, на яких ґрунтується висновок про винуватість особи.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, відповідно до яких постанова про притягнення до адміністративної відповідальності сама по собі не є беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, а опис правопорушення в такій постанові не може підміняти собою належні докази його вчинення.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неналежності наданих відповідачем фотознімків як доказів у цій справі.

Зокрема, долучені до матеріалів справи фотознімки транспортного засобу Mercedes-Benz 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дають можливості достовірно встановити джерело їх походження, дату та час здійснення фотозйомки, а також не містять відомостей, які б дозволяли встановити обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема факт зберігання транспортного засобу саме поза встановленим місцем стоянки та відсутність на відповідному майданчику засобів охорони.

Не підтверджують вказані обставини і відеозаписи з портативних нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.

Як встановлено судом першої інстанції, надані відеозаписи фіксують спілкування працівника поліції з позивачем після зупинки транспортного засобу 06 травня 2026 року о 08 год. 09 хв. 44 сек. за адресою: м. Вінниця, вул. Олексія Миргородського (Черняховського), 74.

Водночас в оскаржуваній постанові зазначено, що адміністративне правопорушення було вчинено 05 травня 2026 року о 04 год. 50 хв. 01 сек.

Отже, наведені відеозаписи не підтверджують безпосередньо факт зберігання транспортного засобу у визначений у постанові час та не усувають сумнівів щодо наявності самої події адміністративного правопорушення.

Разом з цим, відповідач не надав належних і достатніх доказів, які б достовірно підтверджували наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною восьмою статті 133-1 КУпАП. Сам факт наявності фотознімків транспортного засобу та відеозапису спілкування працівника поліції з позивачем не підтверджує належним чином обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, зокрема факту та часу зберігання транспортного засобу поза встановленим місцем стоянки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСушко О.О.

СуддіМацький Є.М. Залімський І. Г.