Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №560/20074/21 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/20074/21

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

06 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року Хмельницьку обласну раду зобов`язано прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Хмельницький інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Хмельницької обласної ради.

У подальшому у справі неодноразово здійснювався судовий контроль за виконанням зазначеного судового рішення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року Хмельницькій обласній раді встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення суду до 30 червня 2026 року.

29 червня 2026 року Хмельницька обласна рада подала звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року звіт Хмельницької обласної ради прийнято та встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення суду до 30 вересня 2026 року.

Приймаючи звіт, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час його розгляду комунальне некомерційне підприємство, на посаду директора якого повинен був бути призначений позивач, припинене як юридична особа, про що 23 вересня 2024 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що посада директора такого підприємства фактично та юридично відсутня, а тому існують об`єктивні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення.

При цьому суд урахував, що питання правомірності ліквідації підприємства є предметом судового розгляду у справі №560/6214/24, результати якого можуть вплинути на подальшу можливість виконання судового рішення у цій справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, відмовити у прийнятті звіту Хмельницької обласної ради, продовжити здійснення судового контролю та встановити новий строк для подання належного і повного звіту.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, зокрема, що суд першої інстанції безпідставно визнав ліквідацію підприємства об`єктивною перешкодою виконанню судового рішення, не дослідив обставин прийняття Хмельницькою обласною радою рішення про ліквідацію підприємства та не врахував, що відповідне рішення було прийнято після набрання законної сили постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року та під час здійснення судового контролю за її виконанням.

На переконання апелянта, обставина, на яку відповідач посилається як на об`єктивну неможливість виконання судового рішення, виникла внаслідок рішень самого боржника, а тому не може використовуватися ним як підстава для невиконання остаточного судового рішення.

Апелянт також посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки діям голови Хмельницької обласної ради, не дослідив причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям рішення про ліквідацію підприємства та подальшою неможливістю виконання судового рішення.

Крім того, позивач зазначає про порушення принципу змагальності, оскільки звіт Хмельницької обласної ради йому не надсилався, внаслідок чого він був позбавлений можливості до його розгляду судом надати свої заперечення та відповідні докази.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом частин другої та третьої статті 14, статті 370 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне відповідальність, установлену законом.

Європейський суд з прав людини послідовно виходить з того, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла остаточному та обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним на шкоду одній зі сторін, а виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як складова судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції.

Аналогічне розуміння обов`язковості судового рішення покладене в основу практики Верховного Суду, який наголошує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права особи на судовий захист.

Судовий контроль за виконанням судового рішення має на меті не формальне отримання від суб`єкта владних повноважень чергового документа, названого звітом, а забезпечення реального виконання остаточного судового рішення та відновлення порушеного права особи.

Разом з тим прийняття звіту та встановлення факту повного виконання судового рішення не є тотожними процесуальними категоріями.

Відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, процесуальний закон прямо допускає прийняття судом звіту за умови, що судове рішення на момент його розгляду виконано не в повному обсязі. Прийняття такого звіту не означає визнання судового рішення виконаним та не припиняє судового контролю.

У зв`язку із цим колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про внутрішню суперечність оскаржуваної ухвали через одночасне прийняття звіту та встановлення нового строку для подання наступного звіту.

Така процесуальна конструкція прямо передбачена частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України.

Водночас колегія суддів не погоджується з мотивами суду першої інстанції в частині правової оцінки ліквідації комунального некомерційного підприємства як об`єктивної неможливості виконання судового рішення.

Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду, якою Хмельницьку обласну раду зобов`язано прийняти рішення про призначення позивача, набрала законної сили 22 вересня 2022 року.

Натомість рішення про ліквідацію комунального підприємства було прийнято Хмельницькою обласною радою 27 березня 2024 року, тобто після виникнення у відповідача обов`язку виконати судове рішення та під час триваючої процедури його виконання.

23 вересня 2024 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємства шляхом ліквідації.

За таких обставин сам факт припинення юридичної особи не є достатньою підставою для висновку про те, що неможливість виконання судового рішення виникла внаслідок обставин, які є повністю незалежними від поведінки боржника.

Суб`єкт владних повноважень не може безумовно посилатися як на об`єктивну перешкоду виконанню остаточного судового рішення на юридичний стан, який виник унаслідок рішення самого цього суб`єкта після набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

Інший підхід створював би ситуацію, за якої суб`єкт владних повноважень після виникнення обов`язку виконати судове рішення міг би власними управлінськими рішеннями створити юридичні обставини, які ускладнюють його виконання, а в подальшому посилатися на наслідки таких рішень як на достатнє виправдання невиконання судового акта.

Такий підхід не відповідав би принципам верховенства права, правової визначеності та обов`язковості судового рішення.

Разом з тим наведене не означає, що в межах цього провадження суд має встановлювати протиправність рішення Хмельницької обласної ради про ліквідацію підприємства.

Правомірність рішення про ліквідацію КНП є предметом іншого судового провадження у справі №560/6214/24 та виходить за межі предмета судового контролю у цій справі.

Тому обставина ліквідації підприємства у справі №560/20074/21 підлягає оцінці виключно з точки зору її впливу на можливість та порядок виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року.

Колегія суддів ураховує, що на час постановлення оскаржуваної ухвали не існувало остаточного судового рішення у справі №560/6214/24, яким було б встановлено протиправність ліквідації відповідного підприємства.

Тому твердження апелянта про те, що ліквідація КНП уже становить установлену судом протиправну поведінку відповідача, є передчасним.

Разом з тим передчасним є й протилежний висновок суду першої інстанції про безумовно об`єктивний, тобто незалежний від поведінки відповідача, характер зазначеної перешкоди.

За встановлених обставин припинення КНП становить фактичну та юридичну обставину, яка істотно ускладнює виконання судового рішення у первісно визначений спосіб, однак саме по собі не припиняє обов`язку Хмельницької обласної ради забезпечити виконання остаточного судового рішення та не може розглядатися як достатня підстава для припинення судового контролю.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно особистих дій голови Хмельницької обласної ради колегія суддів зазначає наступне.

Хмельницька обласна рада є колегіальним органом, рішення якого з питань, віднесених законом до компетенції ради, приймаються на пленарних засіданнях шляхом голосування депутатів.

Сам факт здійснення головою ради організаційних повноважень щодо скликання сесії, формування порядку денного або підписання рішення, прийнятого колегіальним органом, без установлення інших обставин не є достатнім доказом її особистого умисного ухилення від виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2022 року у справі №420/177/20 звертав увагу на необхідність урахування конкретних обставин невиконання судового рішення при вирішенні питання про застосування заходів судового контролю.

Матеріали справи, які були предметом оцінки при постановленні оскаржуваної ухвали, не дають достатніх підстав для висновку про наявність конкретної винної поведінки голови Хмельницької обласної ради, яка б обумовлювала необхідність застосування до неї заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

При цьому зазначений висновок не означає визнання достатніми всіх заходів, які вживалися Хмельницькою обласною радою для виконання судового рішення, та не виключає оцінки подальшої поведінки відповідного суб`єкта владних повноважень у межах наступних етапів судового контролю.

Стосовно доводів апелянта про ненадсилання йому звіту колегія суддів виходить з наступного.

Принципи змагальності та рівності учасників судового процесу передбачають забезпечення кожному учаснику справи реальної можливості ознайомитися з матеріалами, які можуть вплинути на вирішення судом відповідного процесуального питання, та висловити свою позицію щодо них.

Отже, ненадання позивачу можливості до постановлення оскаржуваної ухвали ознайомитися зі звітом та висловити щодо нього заперечення не відповідає належній реалізації принципу змагальності.

Водночас у межах апеляційного провадження позивач отримав можливість викласти детальні заперечення проти прийняття звіту, навести аргументи щодо обставин ліквідації підприємства, дій відповідача та його посадових осіб, а також надати відповідні матеріали.

Зазначені доводи перевірені судом апеляційної інстанції та отримують оцінку в цій постанові.

За таких обставин встановлене процесуальне порушення не призвело до такого неправильного вирішення питання про судовий контроль, яке саме по собі вимагало б скасування ухвали суду першої інстанції.

Колегія суддів окремо наголошує, що прийняття звіту Хмельницької обласної ради від 29 червня 2026 року не означає визнання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року виконаною.

Судове рішення залишається невиконаним.

Саме тому продовження судового контролю шляхом установлення нового строку для подання звіту відповідало передбаченій частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України процесуальній моделі.

При подальшому здійсненні судового контролю підлягають оцінці реальні заходи, вжиті Хмельницькою обласною радою для виконання судового рішення, їх достатність, послідовність та спрямованість на досягнення результату, визначеного постановою суду.

При цьому судовий контроль не може перетворюватися на формальне періодичне подання звітів без оцінки того, чи спрямовані дії суб`єкта владних повноважень на фактичне виконання остаточного судового рішення.

Колегія суддів також ураховує обставини, які виникли після постановлення оскаржуваної ухвали, виключно в частині визначення актуального процесуального стану судового контролю.

Так, установлений ухвалою від 09 липня 2026 року строк для подання наступного звіту — до 30 вересня 2026 року — на час апеляційного розгляду сплив.

Водночас за відомостями, отриманими судом апеляційної інстанції з підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), 29 вересня 2026 року Хмельницькою обласною радою сформовано та подано до Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/20074/21 черговий звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановлений ухвалою від 09 липня 2026 року процесуальний обов`язок щодо подання чергового звіту у визначений судом строк фактично виконано.

За таких обставин відсутня необхідність змінювати оскаржувану ухвалу в частині встановленого нею строку до 30 вересня 2026 року або встановлювати в межах цього апеляційного провадження новий строк для подання звіту.

Разом з тим колегія суддів наголошує, що предметом цього апеляційного перегляду є законність та обґрунтованість ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року, постановленої за результатами розгляду звіту Хмельницької обласної ради від 29 червня 2026 року.

Тому зміст звіту від 29 вересня 2026 року, наведені у ньому нові обставини та додані до нього документи не є предметом цього апеляційного перегляду та не можуть використовуватися для ретроспективного обґрунтування чи спростування законності ухвали від 09 липня 2026 року.

Оцінка змісту зазначеного звіту, достатності повідомлених у ньому заходів, спрямованих на виконання судового рішення, та документів, поданих разом із ним, належить до предмета окремого процесуального розгляду цього звіту в порядку, передбаченому статтями 382-1–382-3 КАС України.

Сам факт подання чергового звіту не свідчить про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року та не визначає наперед результат його розгляду.

Вирішуючи питання щодо процесуальних наслідків установлених під час апеляційного перегляду обставин, колегія суддів ураховує межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Ухвала, постановлена за результатами розгляду звіту про виконання судового рішення, приймається в межах судового контролю на стадії виконання судового рішення та не перешкоджає подальшому здійсненню такого контролю.

Тому підстави для скасування цієї ухвали з направленням питання до суду першої інстанції для продовження розгляду відсутні.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що кінцевий процесуальний результат, визначений судом першої інстанції, а саме прийняття звіту від 29 червня 2026 року при одночасному продовженні судового контролю шляхом встановлення нового строку для подання звіту, відповідає положенням статті 382-3 КАС України.

Водночас мотиви суду першої інстанції щодо визнання ліквідації комунального підприємства об`єктивною неможливістю виконання судового рішення не ґрунтуються на повній та належній правовій оцінці обставин справи та підлягають зміні з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

Зокрема, припинення підприємства не може вважатися встановленою незалежною від відповідача об`єктивною обставиною, яка виправдовує невиконання судового рішення, оскільки відповідний юридичний стан виник унаслідок рішення самої Хмельницької обласної ради, прийнятого після набрання постановою суду законної сили.

Водночас зазначене не означає встановлення у межах цієї справи протиправності рішення про ліквідацію або персональної вини окремої посадової особи.

Таким чином, прийняття звіту від 29 червня 2026 року слід мотивувати не встановленням об`єктивної неможливості виконання судового рішення, а передбаченою частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України можливістю прийняття проміжного звіту за умови неповного виконання судового рішення з одночасним продовженням судового контролю.

Зміна мотивувальної частини оскаржуваної ухвали не змінює її кінцевого процесуального результату, однак усуває помилкову правову оцінку причин невиконання судового рішення та забезпечує правильне застосування механізму судового контролю.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року — зміні в мотивувальній частині.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року у справі №560/20074/21 змінити в мотивувальній частині, виклавши мотиви прийняття звіту Хмельницької обласної ради від 29 червня 2026 року та продовження судового контролю в редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України.

ГоловуючийВатаманюк Р.В.

СуддіКапустинський М.М. Сапальова Т.В.