Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №560/20074/21 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/20074/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

06 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №560/20074/21, яка набрала законної сили, зокрема зобов`язано Хмельницьку обласну раду прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Хмельницької обласної ради.

У подальшому в межах цієї справи судом першої інстанції здійснювався судовий контроль за виконанням зазначеного судового рішення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року встановлено Хмельницькій обласній раді новий строк для подання звіту про виконання судового рішення до 08 березня 2026 року.

09 березня 2026 року Хмельницькою обласною радою подано звіт про виконання судового рішення.

У звіті відповідач зазначив, що комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Хмельницької обласної ради припинено як юридичну особу шляхом ліквідації, про що 23 вересня 2024 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На переконання відповідача, у зв`язку з припиненням юридичної особи та відсутністю посади директора призначення позивача на таку посаду на цей час об`єктивно ускладнене.

Водночас у звіті зазначено, що на виконання розпорядження голови Хмельницької обласної ради від 14 лютого 2026 року про скликання двадцять дев`ятої сесії обласної ради восьмого скликання питання щодо виконання судового рішення та призначення ОСОБА_1 включено до переліку питань, які підлягають розгляду постійними комісіями обласної ради, з подальшим винесенням відповідного проєкту рішення на розгляд пленарного засідання.

Також відповідач посилався на те, що питання про призначення ОСОБА_1 раніше неодноразово виносилося на розгляд обласної ради, зокрема 07.12.2022, 22.03.2023, 28.06.2023, 27.09.2023, 07.12.2023, 27.03.2024, 24.07.2024 та 25.09.2024, однак відповідне рішення колегіальним органом прийняте не було.

Крім того, Хмельницька обласна рада зазначила, що постановою Верховного Суду від 29 січня 2026 року у справі №560/6214/24 скасовано судові рішення про відмову у відкритті провадження у справі щодо оскарження ліквідації зазначеного комунального підприємства та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Посилаючись на наведені обставини, відповідач просив прийняти поданий звіт та зупинити провадження в частині здійснення судового контролю до набрання законної сили рішенням у справі №560/6214/24.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року звіт Хмельницької обласної ради від 09 березня 2026 року прийнято.

Одночасно суд постановив подальший судовий контроль здійснювати на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неналежне здійснення судового контролю, просить її скасувати.

Апелянт, зокрема, зазначає, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року фактично залишається невиконаною, оскільки рішення про його призначення на посаду директором КНП Хмельницькою обласною радою не прийнято.

На переконання апелянта, саме лише наведення відповідачем відомостей про вчинення окремих організаційних дій не може вважатися належним виконанням судового рішення.

ОСОБА_1 також заперечує можливість виправдання невиконання рішення колегіальним характером діяльності обласної ради, зазначаючи, що обов`язковість судового рішення не може залежати від волевиявлення депутатів.

Крім того, апелянт вказує на необхідність застосування судом більш дієвих заходів судового контролю, у тому числі з`ясування причин голосування депутатів, оцінки поведінки голови обласної ради та застосування передбачених процесуальним законом заходів відповідальності.

У відзиві на апеляційну скаргу Хмельницька обласна рада просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції — без змін.

Відповідач наголошує, що обласна рада є колегіальним органом, тоді як її голова не наділений повноваженнями одноособово приймати рішення про призначення керівника комунального підприємства або визначати результати голосування депутатського корпусу.

Також відповідач звертає увагу на припинення КНП як юридичної особи та на триваючий судовий спір щодо правомірності його ліквідації.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, наголосивши, що процедурні дії відповідача без досягнення визначеного судовим рішенням результату не свідчать про його виконання, а колегіальний характер обласної ради не може нівелювати принцип обов`язковості судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву та відповіді на відзив, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства та є невід`ємною складовою права особи на судовий захист.

Відтак набрання судовим рішенням законної сили породжує для суб`єкта владних повноважень безумовний обов`язок вчинити дії, визначені його резолютивною частиною.

Разом з тим інститут судового контролю за виконанням судового рішення має на меті не формальне констатування факту подання суб`єктом владних повноважень певного документа, а забезпечення реального виконання рішення, що набрало законної сили.

При вирішенні питання щодо звіту суд повинен оцінювати як досягнення кінцевого результату, визначеного судовим рішенням, так і характер, послідовність, достатність та спрямованість дій суб`єкта владних повноважень на його фактичне виконання.

При цьому прийняття судом звіту про стан виконання судового рішення не є тотожним висновку про повне виконання такого рішення, якщо одночасно судовий контроль не припиняється та боржник залишається зобов`язаним досягти результату, визначеного судовим рішенням.

Саме така процесуальна ситуація склалася у цій справі.

Зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається, що суд першої інстанції визнав постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року виконаною або припинив здійснення судового контролю.

Навпаки, прийнявши поданий 09 березня 2026 року звіт, суд першої інстанції одночасно прямо визначив необхідність подальшого здійснення судового контролю на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року.

Отже, прийняття звіту у спірній процесуальній ситуації мало проміжний характер та не звільнило Хмельницьку обласну раду від обов`язку виконати постанову суду від 22 вересня 2022 року.

Колегія суддів також враховує, що у звіті від 09 березня 2026 року відповідач не обмежився посиланням на припинення комунального підприємства.

Рада повідомила про вчинення після попереднього етапу судового контролю конкретних організаційних дій, а саме про скликання розпорядженням голови обласної ради від 14 лютого 2026 року двадцять дев`ятої сесії та включення питання щодо виконання судового рішення і призначення ОСОБА_1 до переліку питань, які мають бути розглянуті постійними комісіями з подальшим винесенням проєкту рішення на пленарне засідання.

Такі обставини самі по собі не свідчать про виконання постанови від 22 вересня 2022 року, однак є юридично значимими для оцінки поведінки боржника на відповідній стадії судового контролю.

Судовий контроль за виконанням рішення має бути послідовним та враховувати динаміку дій боржника. Відсутність на певному етапі кінцевого результату не означає, що суд повинен ігнорувати конкретні заходи, спрямовані на його досягнення, однак такі заходи не можуть підміняти собою обов`язок фактичного виконання рішення.

Доводи апелянта про те, що колегіальний характер обласної ради не звільняє її від обов`язку виконати судове рішення, є обґрунтованими як загальний правовий принцип.

Постанова від 22 вересня 2022 року є обов`язковою саме для Хмельницької обласної ради, а тому відсутність необхідної кількості голосів сама по собі не припиняє встановленого судовим рішенням обов`язку.

Водночас із цього не випливає автоматична наявність персональної вини голови обласної ради або кожного окремого депутата у невиконанні судового рішення.

Рішення про призначення керівника відповідного комунального підприємства належить до компетенції колегіального органу, а голова обласної ради не може одноособово визначити результат голосування депутатів.

Тому питання застосування заходів процесуальної відповідальності до конкретної посадової особи потребує встановлення її власної поведінки, наявності залежних від неї невжитих заходів та причинного зв`язку між такою поведінкою і невиконанням судового рішення.

Сам факт невиконання судового рішення колегіальним органом не утворює автоматичної презумпції персональної вини його керівника.

При цьому постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року вже було надано оцінку попередньому етапу здійснення судового контролю, у тому числі питанню застосування штрафу до голови Хмельницької обласної ради, та визначено подальший напрям такого контролю.

Оскаржувана ухвала постановлена 24 березня 2026 року, тобто після ухвалення зазначеної постанови апеляційного суду, та прямо передбачає подальше здійснення судового контролю відповідно до неї.

За таких обставин підстав для висновку про те, що прийняттям звіту від 09 березня 2026 року суд першої інстанції усунувся від забезпечення виконання судового рішення або фактично визнав його виконаним, колегія суддів не вбачає.

Щодо припинення КНП як юридичної особи колегія суддів зазначає, що ця обставина об`єктивно впливає на можливість буквального виконання судового рішення у первісно визначений спосіб та підлягає врахуванню при здійсненні судового контролю.

Водночас припинення юридичної особи після набрання судовим рішенням законної сили саме по собі не припиняє обов`язковості такого рішення та не може автоматично звільняти суб`єкта владних повноважень від обов`язку вживати всіх передбачених законом і залежних від нього заходів, спрямованих на його виконання.

Саме тому суд першої інстанції обґрунтовано не припинив і не зупинив судовий контроль у зв`язку з наявністю справи №560/6214/24 щодо правомірності ліквідації підприємства.

Результат розгляду іншої судової справи може мати значення для визначення фактичних та юридичних умов подальшого виконання постанови від 22 вересня 2022 року, однак існування такого спору не усуває обов`язковості остаточного судового рішення у цій справі.

Колегія суддів також не погоджується з доводами апелянта про необхідність у межах цього етапу судового контролю витребовувати індивідуальні пояснення депутатів щодо мотивів їх голосування.

Предметом контролю є насамперед виконання судового рішення боржником — Хмельницькою обласною радою. Встановлення індивідуальної відповідальності кожного депутата не є необхідною передумовою для оцінки достатності дій самого суб`єкта владних повноважень.

Так само механізм зміни способу або порядку виконання судового рішення не може використовуватися для зміни його суті, підміни визначеного судом боржника іншою особою або встановлення нового способу захисту, який не був визначений рішенням по суті спору.

Тому доводи щодо можливості виконання постанови шляхом одноособового видання головою обласної ради розпорядження про призначення ОСОБА_1 не є достатньою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

У сукупності встановлені обставини свідчать, що на момент постановлення ухвали від 24 березня 2026 року рішення суду по суті спору залишалося невиконаним, однак суд першої інстанції не визнав його виконаним і не припинив судового контролю. Прийняття звіту мало проміжний процесуальний характер, а подальший контроль прямо збережено відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції щодо можливості прийняття поданого звіту із одночасним продовженням судового контролю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Водночас колегія суддів наголошує, що залишення оскаржуваної ухвали без змін не означає визнання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року виконаною та не звільняє Хмельницьку обласну раду від обов`язку її виконання.

Подальша оцінка достатності заходів відповідача має здійснюватися судом першої інстанції з урахуванням фактичних дій, вчинених після подання звіту від 09 березня 2026 року, їх результативності та спрямованості на реальне виконання остаточного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийВатаманюк Р.В.

СуддіКапустинський М.М. Сапальова Т.В.