Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №240/6999/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/6999/26

Суддя-доповідач Яремчук К.О.

01 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Яремчукa К.О.,

суддів - Гнап Д.Д. Сушка О.О. ,

за участі секретаря судового засідання Криворучко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представників сторін на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким до нього застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 670000 гривень за несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки FАТСА за 2023 рік відповідно до Багатосторонньої угоди СRS та Загального стандарту звітності СRS.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року позов задоволено частково.

Таким рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000243090709, що прийняте Головним управлінням ДПС у Житомирській області від 27 жовтня 2025 року, в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 268000 гривень.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" як фінансовий агент повинно було подати звіт про підзвітні рахунки за 2023 рік до 01 липня 2024 року, проте фактично подало такий звіт 30 квітня 2025 року, тобто з порушенням установлених податковим законодавством строків.

Водночас суд, врахувавши положення пункту 53-1.3 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, згідно з яким за порушення, вчинені фінансовими агентами до 31 грудня 2024 року включно, штрафні санкції, передбачені пунктом 118-1.3 статті 118-1 Податкового кодексу України, не застосовуються, дійшов висновку, що відповідач неправомірно включив до періоду прострочення подання звітності період з 01 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року, оскільки протягом такого періоду не передбачалася відповідальність за порушення, що допущені фінансовими агентами.

При цьому окружний адміністративний суд зазначив, що у товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" існував обов`язок з подання згаданої вище звітності з 01 січня 2025 року по 30 квітня 2025 року (120 календарних днів).

Здійснивши обчислення фінансової санкції, яку в даному випадку повинен був застосувати податковий орган, суд зауважив, що така сума становить 402000 гривень (120?0,5?6700 гривень), що не перевищує встановленого законом максимального розміру штрафу.

З огляду на викладене суд першої інстанції частково задовольнив позов, визнавши протиправним та скасувавши спірне у цій справі податкове повідомлення-рішення у частині застосування до товариства штрафу в розмірі 268000 гривень (670000 гривень - 402000 гривень).

При цьому суд не досліджував обставини, на які позивач посилався як на підставу неможливості своєчасного подання звіту, оскільки рішення Головного управління ДПС в Житомирській області від 01 липня 2025 року № 453/06-30-04-08 щодо можливості своєчасного виконання податкового обов`язку не було предметом оскарження у цій справі.

Короткий зміст апеляційних скарг та відзиву податкового органу

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги її автор вказує на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та поклав в основу рішення обставини і правові підстави, на які позивач не посилався.

Зокрема товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" обґрунтовувало несвоєчасне подання звіту виключно проходженням директором товариства військової служби та пов`язаною з цим неможливістю виконати відповідний обов`язок щодо подання відповідної звітності.

Водночас суд самостійно застосував пункт 53-1.3 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та врахував технічний збій інформаційних систем ДПС, на що сторони не покликалися.

На думку апелянта, такий підхід порушує частину другу статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою закріплено принципи змагальності та рівності учасників справи (відповідач стверджує, що був позбавлений можливості надати свої пояснення щодо таких обставин).

При цьому цей скаржник переконаний, що контролюючим органом правомірно встановлено факт несвоєчасного подання товариством з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" звіту про підзвітні рахунки за 2023 рік та, як наслідок, застосовано штраф відповідно до пункту 118-1.3 статті 118-1 Податкового кодексу України.

Крім того, представник Головного управління ДПС у Житомирській області зауважив, що позивач звертався до нього із заявою про неможливість своєчасного виконання податкового обов`язку щодо подання звіту, однак за результатами її розгляду контролюючим органом 01 липня 2025 року прийнято рішення № 453/06-30-04-08 про можливість своєчасного виконання такого обов`язку. Зазначене рішення позивачем не оскаржувалося та є чинним, а тому суд першої інстанції мав надати оцінку саме заявленим позивачем доводам щодо неможливості виконання обов`язку, а не самостійно визначати інші підстави для часткового скасування податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку із цим апелянт вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки ухвалене без належної оцінки предмета спору та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Не погодилося із винесеним рішенням суду і товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" та подало апеляційну скаргу.

В обґрунтування такої представник позивача зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, оскільки не надав належної оцінки обставинам, які перешкоджали своєчасному поданню товариством звіту FATCA.

На думку представника позивача, саме реальна можливість виконання податкового обов`язку є юридично значимою обставиною для вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення до відповідальності відповідно до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Представник цього апелянта посилається на проходження директором з 03 квітня 2022 року військової служби та перебування ним в районах виконання бойових завдань, що унеможливлювало належне виконання специфічного обов`язку з подання звітності FATCA, яка потребує доступу до системи IDES, проходження спеціальних процедур ідентифікації, використання сертифікатів та відповідних технічних і професійних навичок.

При цьому контролюючий орган не врахував того, що лише директор товариства мав необхідні навички з подання такого звіту та лише він був сертифікованою особою, що наділяло його повноваженнями з подання звіту.

Представник цього апелянта також вважає, що суд першої інстанції помилково ототожнив можливість виконання податкового обов`язку з формальною можливістю призначення іншої посадової особи для подання звіту FATCA та безпідставно врахував чинність рішення Головного управління ДПС в Житомирській області від 01 липня 2025 року № 453/06-30-04-08 щодо можливості своєчасного виконання податкового обов`язку, не дослідивши при цьому фактичні обставини неможливості виконання такого обов`язку.

На думку скаржника, чинність такого рішення жодним чином не позбавляло суд можливості перевірити правомірність застосування до товариства штрафних санкцій та оцінити наведені позивачем доводи.

Крім того, представник товариства зазначив, що контролюючий орган не здійснив належного дослідження поданої товариством заяви про неможливість виконання податкового обов`язку та долучених до неї документів, а акт перевірки і податкове повідомлення-рішення не містять належного аналізу цих обставин.

З огляду на наведене представник товариства вважає, що встановлена судом помилка контролюючого органу у визначенні періоду прострочення подання звітності не є єдиною підставою для скасування штрафу, оскільки у зв`язку із проходженням директором товариства військової служби були підстави для незастосування до юридичної особи штрафних санкцій.

У зв`язку із цим цей апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення № 000243090709, що прийняте Головним управлінням ДПС в Житомирській області 27 жовтня 2025 року.

У встановлений судом строк представником Головного управління ДПС в Житомирській області подано відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а апеляційну скаргу податкового органу задовольнити та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" відмовити повністю.

Стислий виклад встановлених обставин

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" з 24 листопада 2009 року зареєстровано як юридичну особу, основним видом діяльності якого є посередництво за договорами по цінних паперах або товарах (КВЕД 66.12).

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 березня 2023 року № 295 "Щодо тимчасової зупинки дії ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" до дати закінчення дії воєнного стану" тимчасово зупинено дію ліцензії товариства на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності депозитарної установи, виданої на підставі рішення Комісії від 10 жовтня 2013 року № 2356.

30 квітня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" звернулося до Головного управління ДПС у Житомирській області із листом, у якому повідомило про несвоєчасне подання звіту за 2023 рік про підзвітні рахунки відповідно до Угоди FATCA. Підставою несвоєчасного подання зазначалося проходження директором товариства військової служби у Збройних Силах України з 03 квітня 2022 року. У такому листі також йшлося про те, що подання такої звітності потребує отримання та продовження дії сертифікатів, проходження багаторівневої ідентифікації та верифікації, подання сканованих копій документів і їх перекладів, а також вільного доступу до засобів зв`язку та комп`ютерної техніки. При цьому станом на 30 квітня 2025 року звіт було складено та прийнято Службою внутрішніх доходів США. Товариство просило не застосовувати до нього штрафні санкції.

16 червня 2025 року товариство подало до Головного управління ДПС у Житомирській області заяву № 7, у якій, посилаючись на наказ Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, повідомило про причини несвоєчасного виконання податкового обов`язку. Зокрема у такій заяві зазначено, що з 03 квітня 2022 року директор товариства перебуває на військовій службі та безпосередньо знаходиться у районі виконання бойових завдань у Донецькій області, що, на думку позивача, унеможливлювало своєчасне подання FATCA-звітності. У зв`язку із цим товариство просило не застосовувати штрафні санкції, не нараховувати пеню та звільнити його від відповідальності за несвоєчасне подання звітності.

За результатами розгляду поданої позивачем заяви Головне управління ДПС у Житомирській області 01 липня 2025 року прийняло рішення № 453/06-30-04-08 щодо можливості своєчасного виконання товариством з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" податкового обов`язку. Тобто податковий орган не погодився із доводами юридичної особи щодо неможливості подання відповідного звіту у встановлений строк з огляду на наявність у товариства інших посадових осіб, уповноважених вести бухгалтерський облік і подавати звітність, а також можливість власника призначити відповідних посадових осіб для виконання такого обов`язку.

24 вересня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" повторно повідомило податковий орган про ускладнення, що виникли у нього з поданням звітності за Угодою FATCA, зазначивши, що директор товариства з 03 квітня 2022 року проходить військову службу, а подання звіту потребує проходження ідентифікації та верифікації, отримання відповідних сертифікатів, подання документів та їх перекладів, а також доступу до засобів зв`язку і комп`ютерної техніки.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 25 серпня 2025 року № 2272-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" щодо подання звіту про підзвітні рахунки FATCA за 2023 рік за період з 1 січня 2024 року по 30 квітня 2025 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 30 вересня 2025 року № 20676/06-30-07-09/36859362, зі змісту якого слідує, що надані товариством з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" пояснення не спростовують встановленого порушення, оскільки рішенням від 01 липня 2025 року № 453/06-30-04-08 вже було встановлено можливість своєчасного виконання податкового обов`язку. У зв`язку із цим контролюючий орган дійшов висновку про порушення товариством підпункту 39-3.4 статті 39-3 Податкового кодексу України щодо несвоєчасного подання звіту про підзвітні рахунки за 2023 рік.

13 жовтня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" подало заперечення на акт перевірки.

22 жовтня 2025 року Головне управління ДПС у Житомирській області листом повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" про результати розгляду поданих заперечень. Зокрема податковий орган залишив письмові заперечення на акт перевірки без задоволення.

27 жовтня 2025 року на підставі висновків акта перевірки Головне управління ДПС у Житомирській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 000243090709, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" застосовано штрафні санкції у розмірі 670000 гривень за несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки FATCA за 2023 рік.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" оскаржило податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте за результатами розгляду поданої скарги Державна податкова служба України рішенням від 7 січня 2026 року № 433/6/99-00-06-03-01-06 залишила таку без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2025 року № 000243090709 - без змін.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Цим Кодексом встановлено функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За змістом підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41ПК України, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 62 ПК України визначено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Встановленими у цій справі обставинами підтверджується те, що під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовою особою контролюючого органу надавалася оцінка поясненням товариства щодо неможливості подання звітності у встановлений строк у зв`язку з проходженням директором товариства військової служби під час мобілізації.

Водночас посадова особа контролюючого органу дійшла висновку, що наведені позивачем обставини не належать до тих підстав, що роблять неможливим подання відповідної звітності. Більше того, платник податків не був позбавлений можливості залучати інших осіб (зокрема й працівників) для подання такої звітності.

Однак в апеляційній скарзі представник товариства стверджує, що лише директор товариства мав необхідні навички з подання такого звіту та лише він був сертифікованою особою, що наділяло його повноваженнями з подання звіту.

Натомість, інший апелянт не погоджується із такими доводами, посилаючиь на те, що для виконання обов`язку щодо подання відповідного звіту платник податків міг залучити й інших штатних працівників.

Надаючи правову оцінку доводам представників сторін в означеній вище частині, колегія суддів зважає на таке.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

На реалізацію підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України Міністерством фінансів України 29 липня 2022 року прийнято наказ № 225, яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (надалі - Порядок № 225).

Так, відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Порядку № 225 цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав/не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів). Платники податків - фізичні особи, зокрема самозайняті особи надають інші документи, інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок разом із документом, що підтверджує таку особу.

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Разом із цим пунктом 7 розділу II Порядку № 225 визначено, що платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 8 розділу II Порядку № 225 платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.

Питання розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок врегульовано розділом III зазначеного Порядку.

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку № 225 заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань/пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Пунктом 2 розділу III Порядку № 225 визначено, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання.

Згідно з пунктом 3 розділу III Порядку № 225 контролюючий орган направляє попереднє рішення та рішення платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Направлення попереднього рішення та рішення шляхом його надіслання до Електронного кабінету платника податків здійснюється з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.

Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.

Також наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Цей Перелік містить наступні документи:

1. Акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030.

2. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 599).

3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна.

4. Інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.

5. Документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).

6. Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості)).

7. Документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

8. Документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану.

9. Копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку.

10. Документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану.

11. Повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках.

12. Документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера).

13. Документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).

14. Документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо).

15. Документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви.

16. Документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України).

17. Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Відтак аналіз наведених вище приписів Порядку № 225 дає підстави дійти висновку, що головною умовою застосування підстав (критеріїв), за якими платник податків (юридична особа) визнається таким, що не може виконати свій податковий обов`язок (зокрема подавати відповідну фінансову звітність) у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, є те, що такі обставини мають підтверджуватися згадуваними вище документами.

При цьому з 27 травня 2022 року ті платники податків, які вважають, що у них відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок зі сплати податків і зборів, подання податкової звітності, тощо, та претендують на звільнення від відповідальності на умовах, визначених абзацом 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, повинні не пізніше 30 вересня 2022 року звернутися до податкового органу з відповідною заявою, в якій повідомити про такі обставини, та підтвердити такі документами відповідно до вимог Порядку.

Проте товариство з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" до 30 вересня 2022 року із такою заявою не зверталося до контролюючого органу і передбачених Порядком № 225 документів не надавало.

В контексті наведеного колегія погоджується із доводами контролюючого органу, що сам по собі факт проходження директором товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" військової служби під час мобілізації не звільняє саме юридичну особу від відповідальності за несвоєчасне подання звітності за наявності інших уповноважених осіб відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб (підпункт 4 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225).

На переконання колегії суддів, підпункт 4 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225 не застосовний до спірних правовідносин, оскільки позивачем не доведено того, що директор товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" є посадовою особою, яка одночасно є одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи, або ж того, що юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

З огляду на викладене слід відхилити доводи представника позивача про те, що товариство звільнене від подання звіту про підзвітні рахунки у зв`язку з проходженням директором товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" військової служби під час мобілізації, позаяк такі обставини не звільняють юридичну особу від подання такої звітності.

На окрему увагу заслуговує й той факт, що рішенням Головного управління ДПС у Житомирській області від 01 липня 2025 року № 453/06-30-04-08 позивача визнано таким, що мав можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок в частині подання звітності саме з посиланням на пункт 4 розділу ІІ Порядку № 225.

Водночас позивач не скористався правом на оскарження такого рішення контролюючого органу, як те передбачено пунктом 2 розділу ІІІ порядку № 225.

Що ж стосується правомірності/неправомірності прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, яке, власне і є предметом оскарження в цій адміністративній справі, то тут слід врахувати наступне.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області виявлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" підпункту 39-3.4.1 пункту 39-3.4 статті 39-3 ПК України (несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки FATCA за 2023 рік відповідно до багатосторонньої угоди CRS та загального стандарту звітності CRS), за що на підставі пункту 118-1.3 статті 118-1 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 670000 гривень.

Так, між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки укладено Угоду для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA)" від 07 лютого 2017 року, ратифікованої Законом України від 29 жовтня 2019 року № 229-IX (далі - Угода).

У зв`язку з ратифікацією вказаної Угоди, для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA)", Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA)" від 03 грудня 2019 року № 323-IX були внесені зміни до ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.257-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансовий агент - банк або небанківська фінансова установа, які відповідно до вимог цього Кодексу та інших актів законодавства зобов`язані подавати звіт про підзвітні рахунки центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та нести відповідальність за порушення покладених на них обов`язків у порядку, встановленому законодавством. Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених статтею 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів.

Згідно з підпунктом 14.1.146-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України підзвітний рахунок - фінансовий рахунок, який відповідає визначенню терміна "американський підзвітний рахунок" відповідно до Угоди FATCA та/або визначається як підзвітний рахунок відповідно до правил Загального стандарту звітності CRS для цілей Багатосторонньої угоди CRS.

Як унормовано підпунктом "у" пункту 1 статті 1 Угоди, "американський підзвітний рахунок" означає фінансовий рахунок, що ведеться звітною фінансовою установою України, і який належить одній або більше зазначеним американським особам чи неамериканському суб`єкту господарювання з однією або більше контролюючими особами, який є зазначеною американською особою.

За правилами підпункту 39-3.1.1 пункту 39-3.1 статті 39-3 ПК України, ця стаття визначає основні вимоги до встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS. Питання, не врегульовані цим Кодексом, визначаються відповідно до Угоди FATCA, Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, а також інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS.

Для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS терміни, визначені цим Кодексом, мають застосовуватися та тлумачитися з урахуванням Угоди FATCA, Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, відповідно у частині, в якій вони не суперечать Угоді FATCA та Загальному стандарту звітності CRS, залежно від того, для цілей якого міжнародного договору застосовується відповідний термін (підпункт 39-3.1.2 пункту 39-3.1 статті 39-3 ПК України).

Підпунктом 39-3.4.1 пункту 39-3.4 статті 39 ПК України передбачено, що фінансові агенти зобов`язані щороку, до 1 липня, подавати до контролюючого органу звіт про підзвітні рахунки.

Приписами підпункту 39-3.4.2 пункту 39-3.4 статті 39 ПК України обумовлено, що звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо Угодою FATCA або Багатосторонньою угодою CRS відповідно не встановлено інші правила.

Відповідно до підпункту 39-3.4.3 пункту 39-3.4 статті 39 ПК України у звіті про підзвітні рахунки, що подається для цілей виконання вимог Угоди FATCA або Багатосторонньої угоди CRS, фінансовий агент надає інформацію про всі підзвітні рахунки за звітний період в обсязі, визначеному Угодою FATCA або розділом I Загального стандарту звітності CRS.

Згідно з підпунктом 39-3.4.4 пункту 39-3.4 статті 39 ПК України звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі. Форма звіту про підзвітні рахунки, формат (стандарт) його заповнення та подання фінансовими агентами до контролюючого органу встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За правилами підпункту 39-3.4.5 пункту 39-3.4 статті 39-3 ПК України контролюючий орган здійснює збір інформації від фінансових агентів, зберігання, захист такої інформації та передачу відомостей до компетентного органу іноземної юрисдикції чи фінансовому агенту, від якого вона була отримана (у разі необхідності виправлення або уточнення інформації щодо фінансового рахунку, який веде такий фінансовий агент). Забороняється надання контролюючим органом інформації щодо підзвітних рахунків (у тому числі отриманої від компетентних органів іноземних держав) іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам (у тому числі тим, про яких надано інформацію у звіті про підзвітні рахунки), крім випадків надання такої інформації відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, законодавцем встановлено спеціальний порядок звітування та використання інформації про підзвітні рахунки в межах виконання Україною міжнародних зобов`язань за FATCA та CRS. При цьому підзвітним є фінансовий рахунок, що відповідає критеріям, установленим Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, а фінансові агенти зобов`язані щороку до 1 липня подавати контролюючому органу в електронній формі звіт про всі підзвітні рахунки за попередній календарний рік у визначеному міжнародними договорами обсязі.

Далі, Законом України № 2970-ІХ від 20 березня 2023 року доповнено підпункт 102.2.2 пункту 102.2 статті 102 ПК України абзацом другим наступного змісту: "Контролюючий орган має право проводити перевірку з питань дотримання вимог статті 39-3 цього Кодексу фінансовими агентами та власниками рахунків та визначати суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) у випадках та розмірах, визначених цим Кодексом, не пізніше 1825 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання звіту про підзвітні рахунки, а якщо відповідний звіт був поданий пізніше - за днем його фактичного подання. Строк давності, визначений цим абзацом, не застосовується щодо перевірки фінансового агента, який не подав звіт про підзвітні рахунки за звітний період у визначеному цим Кодексом порядку".

Цим же Законом ПК України доповнено статтею 118-1, частиною 3 якої передбачено, що несвоєчасне подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки або несвоєчасне подання фінансовим агентом виправленого звіту про підзвітні рахунки на вимогу контролюючого органу з порушенням встановлених строків, визначених статтею 39-3 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про підзвітні рахунки, але не більше 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов`язку подання звіту про підзвітні рахунки та виправлення помилок у раніше поданому звіті.

Також згадуваним вище Законом підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктами 53 і 53-1.

Пунктом 53-1.3 пункту 53-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України установлено такі особливості застосування положень статті 39-3 цього Кодексу у частині, що стосується застосування Загального стандарту звітності CRS, протягом перехідного періоду:

1) фінансові агенти, які станом на 30 червня 2023 року відповідають критеріям підзвітних фінансових установ, зобов`язані стати на облік у контролюючому органі відповідно до пункту 39-3.3 статті 39-3 цього Кодексу до 31 грудня 2023 року;

2) за порушення, вчинені фінансовими агентами та власниками рахунків до 31 грудня 2024 року включно, штрафні (фінансові) санкції, передбачені пунктами 118-1.3-118-1.8 статті 118-1 цього Кодексу, не застосовуються, а за порушення, вчинені у період з 1 січня по 31 грудня 2025 року, - застосовуються у 0,5 розміру відповідного штрафу.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що податковий орган протиправно застосував до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за несвоєчасне подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки до 31 грудня 2024 року, а тому дійшов вірного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов`язання до 31 грудня 2024 року.

Варто нагадати, що сталою є практика Верховного Суду, відповідно до якої наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Таке правозастосування відповідає системному та послідовному правовому висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 22 лютого 2024 року у справі № 826/16991/13-а, від 19 березня 2024 року у справі № 823/1553/16, від 03 липня 2026 року у справі № 320/25851/24 та ряду інших.

Наведений судом першої інстанції розрахунок штрафних санкцій є цілком обгрунтованим, а тому сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), яку слід було застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" за період з 01 січня 2025 року по 30 квітня 2025 року становить 402000 гривень (6700 гривень (мінімальна заробітна плата)*0,5*120 (кількість календарних днів прострочення подання звітності)).

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів переконана, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційних скарг, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційних скарг, тому з урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРІГАЧ-КАПІТАЛ" та Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова складена в повному обсязі 06 жовтня 2026 року

Суддя-доповідачЯремчук К.О.

СуддіГнап Д.Д. Сушко О.О.