Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №240/8233/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8233/26

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач: Канигіна Т.С.

05 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Канигіної Т.С.

суддів: Слободонюка М.В. Кузьмишина В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме: без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції, чинній до 01.10.2017, а саме: без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 03.09.2025, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад встановлений для чоловіків 20-річний стаж. Для отримання перерахунку звернувся до відповідача із відповідною заявою, проте відповідач листом повідомив його, що виплата пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та у період з 03.11.2000 по 24.01.2006 отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), а з 25.01.2006 позивач отримує пенсію за віком, призначену йому на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням страхового стажу - 37 років 01 місяць, що сторонами не оспорюється.

Відповідно до посвідчення, виданого Житомирською облдержадміністрацією, позивач є громадянином, який потерпів від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, у якій просив перерахувати пенсію із її збільшенням на 1% за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції, чинній до 01.10.2017.

Відповідач листом від 25.02.2026 у зазначеному перерахунку відмовив, посилаючись на те, що розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до норм чинного пенсійного законодавства та перерахунку, не підлягає.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак, пенсія на умовах спеціального Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 цього Закону, йому до 01.10.2017 не призначалась. Указаний вид пенсії позивачу взагалі ніколи не призначався. У період з 03.11.2000 по 24.01.2006 позивач отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону №1058-ІV, а з 25.01.2006 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За висновком суду першої інстанції, права на збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону №2148-VIII, позивач не має.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV) та Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Матеріалами справи підтверджено, що з 25.01.2006 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ врегульовано, що пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Так, відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинної на час призначення позивачу пенсії за віком) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Статтею 56 № 796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію, відповідно до частини другої якої (у редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

У зв`язку із набранням 11.10.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину другу доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За змістом статті 71 Закону №796-ХІІ дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Частиною першою статті 27 Закону № 1058-ІV визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною другою цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Отже, правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв`язку зі змінами Закон № 796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений частиною другою статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-ІV.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону №796-ХІІ як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років-для жінок і 20 років-для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

З огляду на те, що позивач на даний час отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV та є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на нього розповсюджується дія статті 56 Закону №796-XII.

Стосовно доводів відповідача про неможливість застосування до позивача частини другої статті 56 Закону №796-XII у зв`язку з непризначенням пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV (двохскладова формула), то колегія суддів зазначає, що пенсія позивачу призначена до внесення до закону змін, які передбачили дану умову (до 11.10.2017), а попередня редакція вказаної статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV. Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення зазначених змін.

Отже, оскільки в цьому випадку пенсія позивачу не призначається вперше, а перераховується, то на нього не поширюється вказана умова.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 12.07.2024 у справі № 460/16480/23, від 30.07.2024 у справі № 460/14636/23 та від 17.07.2024 у справі № 460/13084/23.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на те, що позивачу не призначалася пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 цього Закону №796-XII, оскільки стаття 56 вказаного закону не містить такої вимоги.

У статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина шоста статті 139 КАС України).

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 3327,70 грн судового збору, сплаченого за подання позову на суму 1331,20 грн та за подання апеляційної скарги на суму 1996,50 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції, чинній до 01.10.2017, а саме: без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 03.09.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича,7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції, чинній до 01.10.2017, а саме: без застосування частини другої статті Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 03.09.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3327 (три тисячі триста двадцять сім) гривень 70 копійок.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийКанигіна Т.С.

СуддіСлободонюк М.В. Кузьмишин В.М.