Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №727/6713/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/6713/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Літвінова О.Г.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

06 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Мазура О.Л.,

представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 серпня 2026 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача, який прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.05.2025 року стрільцем 2 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 у в якому вказав, що о 13 год. 37 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт адміністративного правопорушення, а саме те, що громадянин ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, не з`явився для уточнення облікових даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центра надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024р по 16.07.2024р).

В подальшому начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 було розглянуто вищевказаний протокол про адмінправопорушення та винесено постанову №472 від 06.05.2025 року відповідно до змісту якої останнім зазначено, що позивач ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону Укрїани «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та положення пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ №3633-IX від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яким визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №65/2022, затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 року №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів із дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані.

За результатами розгляду вищевказаної адмінсправи начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 було визнано позивача ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

При цьому, позивач ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, що підтверджується військово-обліковим документом із за стосунку «Резерв+» та є взятим на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 .

30.05.2025 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК, згідно з яким він є непридатним до військової служби.

Відповідно до акта №551 обстеження стану здоров`я вбачається, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні в першому відділенні Чернівецької обласної психіатричної лікарні з 14.06.2023 по 19.06.2023 року.

При цьому, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року.

Пунктом 3 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

18 травня 2024 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року. Цим Законом положення абз. 6 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Абзацом 5 пункту 2 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Згідно із ч.7 ст.1 вказаного ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Як убачається з матеріалів справи, військовозобов`язаний - позивач ОСОБА_1 у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року не скористався жодним із передбачених законом способів уточнення своїх облікових даних, а саме: не звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не подав відповідні відомості через центр надання адміністративних послуг та не скористався електронним кабінетом призовника, військовозобов`язаного, резервіста, у зв`язку із чим не виконав покладений на нього законом обов`язок.

За таких обставин суд доходить висновку, що бездіяльність позивача ОСОБА_1 , яка полягала у невиконанні встановленого законом обов`язку щодо уточнення облікових даних у визначений строк, свідчить про порушення ним законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

При цьому позивачем та його представником не надано суду належних і допустимих доказів, які б спростовували вищевказані встановлені судом обставини, зокрема: витягу з електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (витягу із застосунку «Резерв+»), довідки центру надання адміністративних послуг, відомостей територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи інших документів, які підтверджували б своєчасне уточнення ОСОБА_1 своїх облікових даних у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи знайшло своє підтвердження порушення позивачем ОСОБА_1 вимог абз. 6 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ №3633-IX від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яке полягало у невиконанні ним обов`язку протягом установленого 60-денного строку уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані.

При цьому, невиконання позивачем зазначеного обов`язку свідчить про порушення ним законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Водночас посилання представника позивача на те, що позивач ОСОБА_1 є непридатним до військової служби судом до уваги не береться, оскільки висновок ВЛК про непридатність позивача до проходження військової служби як і оновлення ним своїх військово-облікових даних мало місце вже після спливу передбаченого законом строку на вищевказане оновлення військовохобов`язвними свої персональних даних (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року), що підтверджується наданим представником позивача витягом із застосунку «Резерв+».

Крім цього, суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що представником відповідача під час розгляду справи вищевказаної адмінсправи було повідомлено позивача про те, що вищезазначеного адмінсправу про притягнення його до адмінвідповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП було закрито, оскільки доказів вищевказаного позивачем та його представником суду надано не було.

Водночас посилання представника позивача на консультативний висновок спеціаліста №330 від 22.04.2026 року та на акт обстеження стану здоров`я ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» №551 від 19.06.2023 року, відповідно до змісту яких позивачу встановлено діагноз органічний маячний шизофреноподібний розлад, на переконання суду, не звільняло останнього від передбаченого законом його обов`язку оновити вчасно свої військово облікові дані, враховуючи й те, що позивач є військовозобов`язаним.

При цьому, доказів того, що позивач не може чи не міг усвідомлювати свої дії чи керувати ними (того, що останній є недієздатним) представником позивача надано суду не було, а тому позивач, на переконання суду, мав в передбаченому законом порядку виконати покаледний на нього законом обов`язок щодо оновлення своїх військово-облікових даних в період часу з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року.

За наведених обставин, факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на переконання суду, знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи, а зібрані у справі докази є належними, допустимими та достатніми для висновку про наявність у його діях складу відповідного правопорушення .

З огляду на викладене суд вважає, що постанова №472 від 17.05.2025 року винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, є обґрунтованою та правомірною, а тому підстав для її скасування не вбачається.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За положеннями частин 1, 4 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до матеріалів позовної заяви про наявність винесеної щодо нього постанови по справі про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_1 дізнався у зв`язу із блокуванням його карткових рахунків державним виконавцем та отриманням 25.03.2026 року його представником відповіді на адвокатський запит, яка містила вищевказані протокол №472/1 та постанову №472 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

01.04.2026 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з вищевказаним адмінвозовом ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні підстави для поновлення строку на оскарження вищевказаної постанови №472 від 17.05.2025 року, оскільки позивач дізнався про її існування лише 25.03.2026 року, що підтверджується відповідним листом відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За наведених ведених обставин, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про поновлення строку на оскарження вищезазначеної постанови є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом із тим підстав для задоволення адміністративного позову суд не вбачає, оскільки оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а наведені представником позивача доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України вбачається, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийБоровицький О. А.

СуддіКурко О. П. Ватаманюк Р.В.