Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №560/10796/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10796/25

Суддя-доповідач Яремчук К.О.

06 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д., Сушка О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду (ухвалене суддею Ковальчук О.К. у м. Хмельницькому) від 05 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

В червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

У позові йшлося про те, що 22 травня 2025 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області прийняла рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало порушення ним правил адвокатської етики, що полягало в систематичній неявці як адвоката обвинуваченого в судові засідання в кримінальній справі № 680/453/21 без поважних причин.

Проте позивач стверджував, що надав письмові пояснення щодо причин неявки у судові засідання, призначені на 17 травня 2024 року, 05 червня 2024 року, 24 червня 2024 року, 10 липня 2024 року, 17 липня 2024 року, 24 липня 2024 року та 31 липня 2024 року, які вважав поважними.

Водночас відповідач, не надавши належної оцінки наведеним поясненням, склав довідку за результатами перевірки та 28 лютого 2025 року порушив дисциплінарну справу.

На переконання позивача, під час перевірки не було повною мірою з`ясовано всі обставини справи, зокрема не витребувано з матеріалів кримінального провадження документи, якими він підтверджував поважність причин неявки.

Крім того, позивач вважав, що до участі в розгляді дисциплінарної справи мав бути залучений його підзахисний ОСОБА_2 , оскільки досліджувалося питання щодо неналежного здійснення захисту та можливого порушення права останнього на захист.

Також звертав увагу на те, що в оскаржуваному рішенні не конкретизовано, які саме положення Правил адвокатської етики ним порушено.

З огляду на викладене позивач стверджував, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог законодавства, без належного врахування всіх обставин справи.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що питання дисциплінарної відповідальності належить до компетенції органу адвокатського самоврядування і суд не вправі підміняти дисциплінарний орган та переоцінювати достатність доказів, якщо процедура їх дослідження дотримана.

Суд зазначив, що відповідачем досліджувалися матеріали кримінальної справи, а залучення підзахисного ОСОБА_2 до розгляду справи було недоцільним, оскільки дисциплінарна справа була порушена у зв`язку із систематичною неявкою адвоката Косюка Р.М. у судові засідання без поважних причин.

При цьому судом враховано, що відповідачем дотримано порядок повідомлення адвоката про розгляд справи, оскільки матеріали справи містили докази направлення йому рішення про порушення дисциплінарної справи та повідомлення про засідання.

В свою чергу, позивач не надав органу адвокатського самоврядування належних доказів на підтвердження поважності неявки в судові засідання, призначені на 17 травня 2024 року, 05 червня 2024 року, 24 червня 2024 року, 10 липня 2024 року, 17 липня 2024 року, 24 липня 2024 року та 31 липня 2024 року.

Окремо окружний адміністративний суд зауважив, що недотримання Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області встановленого строку розгляду дисциплінарної справи не вплинуло на її результат, оскільки провадження проведено з дотриманням установленої процедури.

Короткий зміст апеляційної скарги та відзиву на таку скаргу

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги її автор вказує на те, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області фактично повторно притягнула його до дисциплінарної відповідальності за обставини, які вже були предметом попереднього дисциплінарного провадження та судового розгляду (справа № 560/15435/24).

На думку апелянта, відповідач не забезпечив повного та об`єктивного дослідження причин його неявки у судові засідання, не витребував докази з матеріалів кримінального провадження, на які він посилався, та фактично обмежився даними, викладеними в ухвалі суду, на підставі якої стосовно нього порушено дисциплінарну справу.

Крім того, на переконання ОСОБА_1 , відповідачем не було забезпечено участі підзахисного ОСОБА_2 для надання пояснень щодо обставин, які мали значення для дисциплінарної справи, що свідчить про недотримання принципу змагальності.

Також апелянт посилається на порушення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією встановленої процедури дисциплінарного провадження. Так, вказував на неналежне та несвоєчасне направлення йому рішення про порушення дисциплінарної справи, внаслідок чого він був позбавлений можливості своєчасно його оскаржити, а також перевищення встановленого строку розгляду дисциплінарної справи.

Окремо апелянт наголошує на тому, що в оскаржуваному рішенні відповідач не конкретизував, які саме положення Правил адвокатської етики ним порушено та у чому саме полягає об`єктивна сторона дисциплінарного проступку.

Відтак скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно погодився з висновками відповідача, не надав вичерпної оцінки доводам сторін, а також фактично визнав допущені відповідачем процедурні порушення такими, що не впливають на правомірність рішення.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якій просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року - без змін.

У відзиві зазначено, що дисциплінарна палата належним чином дослідила обставини систематичної неявки адвоката у судові засідання, врахувала його пояснення та наявні матеріали, а факт систематичної неявки самим адвокатом не заперечується.

Відповідач наголошує на тому, що адвокат не надав дисциплінарній палаті належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки, тоді як відомості про такі причини підлягали перевірці.

Стислий виклад встановлених обставин

ОСОБА_1 з 12 березня 2003 року здійснює адвокатську діяльність, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 12 березня 2003 року № 297, що видане Хмельницькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 06 вересня 2024 року вирішено порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області питання про відповідальність позивача через неналежну процесуальну поведінку під час виконання своїх професійних обов`язків адвоката у кримінальній справі № 680/453/21.

У зв`язку з відсутністю необхідного кворуму на засіданнях дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України скерував відповідну ухвалу суду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області для її розгляду.

13 листопада 2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області скерувала на адресу ОСОБА_1 лист, у якому просила відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надати письмові пояснення до 27 листопада 2024 року.

05 грудня 2024 року позивач подав письмові пояснення та повідомив, що в судові засідання у справі № 680/453/21, призначені на 17 травня 2024 року, 05 червня 2024 року, 24 червня 2024 року, 10 липня 2024 року, 17 липня 2024 року, 24 липня 2024 року, 31 липня 2024 року, не зміг з`явитися в силу об`єктивних причин, про що надсилав завчасно до суду відповідні клопотання. Зокрема, 05 червня 2024 року та 24 червня 2024 року не зміг прибути в судові засідання у зв`язку з незадовільним станом здоров`я, що підтверджується медичними висновками про непрацездатність. 31 липня 2024 року за направленням № 8433-9992-1818-9579 адвокат проходив медичне освідування в комунальному некомерційному підприємстві "Хмельницький обласний серцево-судинний центр". Єдиний випадок, коли він не з`явився до суду, - це 06 вересня 2024 року, однак про це судове засідання у вказаній справі не був повідомлений судом у встановленому законом порядку. Вказав, що лише стосовно трьох випадків його неявки в судові засідання суддя ОСОБА_3 визнала причини неявок неповажними, а саме: 24 червня 2024 року, 31 липня 2024 року та 06 вересня 2024 року. Також звернув увагу на те, що повідомлення про виклик до суду 31 липня 2024 року завчасно не надходило, оскільки згідно із довідкою про доставку електронного листа таке повідомлення було надіслано на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка йому не належить, а поштовий лист суду з відповідним повідомленням він отримав лише 30 липня 2024 року і одразу ж подав до суду клопотання про неможливість прибути в судове засідання з поважних причин. 06 вересня 2024 року він фізично не міг прибути в судове засідання, так як належним чином не повідомлений судом, крім того, за особистими сімейними обставинами перебував у м. Вінниці, де на той час перебував на лікуванні його брат після важкого поранення.

За змістом довідки від 28 січня 2025 року № 71 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області дійшов висновку, що обставини, викладені в ухвалі від 06 вересня 2024 року, можуть свідчити про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому наявні підстави для порушення дисциплінарної справи.

28 лютого 2025 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області складено протокол, яким вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 , яку вирішено розглянути на черговому засіданні дисциплінарної палати.

Також 28 лютого 2025 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області прийнято рішення, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .

Як свідчить повідомленням від 12 травня 2025 року, позивача повідомлено про те, що 22 травня 2025 року о 11 год.00 хв. відбудеться розгляд порушеної стосовно нього дисциплінарної справи.

22 травня 2025 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області вирішила застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Так, Комісія встановила, що позивач в своїх поясненнях аргументує поважність причини своєї неявки на восьми судових засіданнях. Зокрема вказує, що 05 червня 2024 року та 24 червня 2024 року мав медичні висновки про непрацездатність, а 31 липня 2024 року проходив медичне освідування за направленням, проте доказів на підтвердження вказаного не надав. Також адвокат зазначив, що повідомлення про виклик до суду на 31 липня 2024 року йому завчасно не надходило, а електронний лист було надіслано на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка йому не належить. Однак відповідно до довідки Новоушицького районного суду Хмельницької області про доставку електронного листа повідомлення адвокату надіслано 24 липня 2024 року о 15 год. 16 хв. на дві електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 При цьому адреса електронної пошти rosukrgazservis@ukr.net зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України як офіційна адреса електронної пошти адвоката Косюка Р.М. Крім того, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (долученого судом до ухвали) повістку про виклик до суду в кримінальному провадженні на 06 вересня 2024 року захисник отримав 06 серпня 2024 року, що суперечить вказаним адвокатом у поясненнях обставинам про те, що він не був належним чином повідомлений судом про зазначене судове засідання. Систематична неявка адвоката Косюка Р.М. в судові засідання в кримінальній справі підтверджується зокрема копіями клопотань адвоката про відкладення судових засідань, однак належні та допустимі підтверджуючі докази, які підлягають перевірці дисциплінарною палатою, адвокат не долучив.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частин першої та третьої статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

За правилами частини першої статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Професійні обов`язки адвоката визначені у статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктом 1 частини 1 якої передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Таким чином, Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Згідно з частинами першою та другою статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

За приписами статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Як унормовано частиною 1 статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (частина 2 статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

09 червня 2017 року з`їздом адвокатів України затверджено Правила адвокатської етики (надалі- Правила адвокатської етики), які слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Розділом IV Правил адвокатської етики врегульовано особливості відносин адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження.

Так, відповідно до статті 42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Статтею 44 Правил адвокатської етики визначено, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З`їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України (частина 1 статті 66 Правил).

Встановленими у цій справі обставинами підтверджується те, що на підставі ухвали Новоушицького районного суду Хмельницької області від 06 вересня 2024 року у справі № 680/453/21 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .

Зокрема у такій ухвалі йшлося про те, що захисник ОСОБА_1 без поважних причин не з`являвся у призначені судові засідання у кримінальному провадженні, зокрема: 04 квітня 2022 року, 27 квітня 2022 року, 01 червня 2022 року, 21 березня 2023 року, 14 квітня 2023 року, 04 травня 2023 року, 16 серпня 2023 року, 29 серпня 2023 року, 27 грудня 2023 року, 16 січня 2024 року, 31 січня 2024 року, 14 лютого 2024 року, 27 лютого 2024 року (покинув залу судового засідання, у зв`язку із чим розгляд справи відкладено), 12 березня 2024 року, 17 травня 2024 року, 05 червня 2024 року, 24 червня 2024 року, 10 липня 2024 року, 17 липня 2024 року, 24 липня 2024 року, 31 липня 2024 року та 06 вересня 2024 року.

Водночас апелянт стверджує про те, що зі змісту рішення відповідача від 22 травня 2025 року слідує, що суть вимог скарги судді Новоушицького районного суду Хмельницької області зводиться фактично до повторної оцінки його дій як адвоката за період з 04 квітня 2022 року по 12 березня 2024 року, що вже було предметом розгляду дисциплінарної палати, рішення якої скасовано рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/15435/24.

Разом із тим суд першої інстанції вірно вказав, що в межах дисциплінарного провадження, рішення по якому оскаржується в цій адміністративній справі, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області надавала оцінку поведінці адвоката щодо неявки в судові засідання, починаючи з травня 2024 року, а тому доводи апелянта в цій частині колегією суддів відхиляються.

З огляду на викладене доводи апелянта про те, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області фактично повторно притягнула його до дисциплінарної відповідальності за обставини, які вже були предметом попереднього дисциплінарного провадження та судового розгляду, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду.

Водночас ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме за порушення правил адвокатської етики.

В свою чергу, апелянт вказує, що в оскаржуваному рішенні відповідач не конкретизував, які саме правила адвокатської етики ним порушено.

Однак варто зауважити, що зі змісту оскаржуваного рішення чітко прослідковується, які саме дії позивача як адвоката досліджувалися в межах дисциплінарного провадження і що саме слугувало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (відповідачем досліджувалися обставини невиправданого затягування судового розгляду справи № 680/453/21 з посиланням на Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо неявки адвокатів у судові засідання).

Апеляційний суд переконаний, що невиправдане затягування адвокатом ОСОБА_1 судового розгляду у справі № 680/453/21 підтверджується належними та допустимими доказами і є достатньою підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення правил адвокатської етики.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відсутність в матеріалах дисциплінарного провадження пояснень підзахисного ОСОБА_1 жодним чином не спростовує факту вчинення останнім дисциплінарного проступку, адже предметом дисциплінарної справи визначено саме його поведінку як адвоката в межах розгляду кримінального провадження.

Решта доводів апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Підсумовуючи викладене вище в контексті встановлених обставин цієї справи, колегія суддів апеляційного суду визнає цілком слушнимим висновки суду першої інстанції про те, що наявні у справі докази підтверджують те, що позивач вчинив дії, спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду справи № 680/453/21, що й слугувало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Також колегія суддів вважає застосовними до спірних у цій справі правовідносин правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 червня 2018 року у справі № 810/1972/17 та від 24 червня 2020 року у справі № 813/2639/18. Так, у вказаних справах касаційний суд виснував, що правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення. Суди, при прийнятті рішення, повинні надавати оцінку рішенню виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Аналогічна правова позиція неодноразово була застосована, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 821/1030/17, від 26 січня 2023 року у справі №420/5597/19.

При цьому апеляційним судом враховано й висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № П/9901/871/18, відповідно до яких Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою, за загальним правилом, національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Таким чином, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності, а також суд повинен перевірити спірне рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності виключно на предмет наявності критеріїв свавільності чи явного необґрунтування.

Окружний адміністративний суд надав правову оцінку рішенню відповідача на критерій його відповідності приписам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та встановив, що відповідач при вирішенні питання про обрання дисциплінарного стягнення урахував усі обставини, установлені під час дисциплінарного провадження та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.

Водночас слід врахувати, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, немає потреби давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому з урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина 1 статті 329, стаття 331 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя-доповідачЯремчук К.О.

СуддіГнап Д.Д. Сушко О.О.