Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №320/5705/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/5705/22 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Воловика С.В.

Суддів: Кравченка Є.Д., Осіпової О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в не проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/3/1/6748 від 03.12.2021, за померлого ОСОБА_2 , виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/3/1/6748 від 03.12.2021, за померлого ОСОБА_2 , виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.12.2021 №2/3/1/6748.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.12.2021 №2/3/1/6748, з урахуванням раніше виплачених сум, з 01.04.2019.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 22 листопада 2022 року.

28.04.2023 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі №320/5705/22.

Від ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява в порядку ст. 378 КАС України, у якій позивач просив змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Київський окружний адміністративний суд від 20.10.2022 у справі №320/5705/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 пенсійних виплат за період з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2022 року у сумі 175842,46 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі № 320/5705/22 задоволено повністю: змінено спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №320/5705/22 із:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.12.2021 №2/3/1/6748, з урахуванням раніше виплачених сум, з 01.04.2019» на:

«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 175842,56 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч вісімсот чотириста дві грн. 56 коп».

Не погодившись з такою ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою та зазначає про те, що зміна одного способу виконання судового рішення на інший не повинна призводити до зміни обсягу зобов`язань боржника, визначених судом, до втручання в його дискреційні повноваження та до виникнення нового спору. Процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду не передбачає зміну рішення суду по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення суду. На думку апелянта, судом першої інстанції не дотримано положень статті 242 КАС України щодо обґрунтованості судового рішення, що свідчить про недотримання норм процесуального права, а тому прийнята ним ухвала підлягає скасуванню.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження та продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року - без змін, з таких підстав.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі – Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі № 320/5705/22 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок в межах резолютивної частини та здійснено нарахування коштів в загальній сумі 175842,56грн, яка залишилась невиплаченою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а судове рішення вважає законними і обґрунтованими, оскільки у даній ситуації наявний факт невиконання відповідачем рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5705/22, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців.

Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченої суми пенсії в розмірі 175842,56 грн є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Суд відхиляє доводи пенсійного органу щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно з Законом №4094-IX.

У свою чергу, зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 175842,56 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Відтак, суд обґрунтовано здійснив заміну невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 250, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова