Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №320/25078/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/25078/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Карпушової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить:

- визнати протиправним рішення № 262740010936 від 30.01.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке полягає у відмові призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.01.2024 та зарахувати період роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 з 10.02.2004 по 23.01.2024 ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійному органу надані всі необхідні документи для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відтак відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.01.2024 року №262740010936 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 січня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової позиції суду викладеної в рішенні, зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 період роботи з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2021 року у Відокремленому підрозділі «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля».

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що позивач не набув встановленого законодавством пільгового стажу, а тому підстави для призначення пенсії на пільгових умовах відсутні.

Також апелянт зазначає, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2011 по 31.12.2021, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про атестацію робочого місця.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 та від 28.04.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 23 січня 2024 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача про призначення пенсії за віком від 23 січня 2024 року розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 30.01.2024 року №262740010936.

Рішення про відмову в призначенні пенсії мотивоване відсутністю необхідного пільгового стажу. Також, у рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 31 рік 5 місяців 27 днів. Стаж роботи на пільгових умовах за списком №1 становить 7 років 4 місяці 26 днів, що дає право зменшення пенсійного віку на 7 років. Пільгову довідку заявником не надано, пільговий стаж зараховано за індивідуальними відомостями про застраховану особу (довідка ОК-5).

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2011 по 31.12.2021, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про атестацію робочого місця.

Будь-яких інших обґрунтувань щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах рішення не містить.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями частини першої статті 9 Закону №1058-IV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду у солідарній системі призначаються пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом статті 1 та пункту 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню та за який сплачено страхові внески.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

За приписами пункту першого частини другої статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, мають право на пенсію після досягнення 50 років за наявності не менше 25 років стажу роботи у чоловіків, з яких не менше 10 років - на зазначених роботах.

Вказана норма кореспондується з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Отже, наведеними нормами матеріального права визначено умови, за яких особа має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідний запис у трудовій книжці вноситься на підставі наказу за результатами атестації робочих місць.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу подаються уточнюючі довідки.

Тобто, надання уточнюючої довідки є необхідним лише у випадках відсутності трудової книжки або відсутності в ній належних записів, що визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо доводів апелянта про те, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2011 по 31.12.2021, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про атестацію робочого місця, колегія суддів зазначає таке.

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться записи щодо спірного періоду роботи з 01.01.2011 по 31.12.2021 (позивач з 10.02.2004 року прийнятий гірником 3 розряду підземним з повним робочим днем під землею) (а.с.51-56).

Жодних зауважень стосовно записів трудової книжки позивача відповідачі не навели. При цьому, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірній період матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до форми ОК-5 спеціальний стаж позивача у спірний період обліковувався за кодом ЗПЗ013А1, передбачений Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування:

- ЗПЗ013А1 - Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Довідка ОК-5 це індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, що довідка форми ОК-5 є належним джерелом відомостей про характеристики зайнятості особи в спорах цієї категорії.

При цьому, відомості про неповний робочий час та режим роботи обов`язково зазначаються в наказі про прийом на роботу.

В трудовій книжці позивача не зазначено, що він працював неповний робочий день. В свою чергу форма ОК-5 містить код обліку спецстажу як «зайняті повний робочий день» (а.с.57-64).

В період з 1 листопада 2011 року по 03 серпня 2016 року застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Згідно з підпунктом «а» пункту 1.1а підрозділу 1 розділу І цього Списку №1 правом пільгового пенсійного забезпечення користуються усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461, підрозділом 1 Розділу І якого визначено працівників, які зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

Слід зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

У статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, законодавець регламентував адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці. Так, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 Кримінального кодексу України.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці, є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку 1 або Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком 1 та Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком 1 та Списком № 2.

При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Колегія суддів зазначає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом, не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Окрім того, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в Індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про спецстаж (не подання підприємством-роботодавцем відповідних звітів) не є підставою для позбавлення особи права на пенсію на пільгових умовах в належному розмірі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виходячи з презумпції неможливості покладення на працівника підприємства відповідальності за не проведення або несвоєчасне проведення власником підприємства атестації робочих місць за умовами праці, враховуючи, що позивач у період з 01.01.2011 по 31.12.2021 виконував роботу, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах, вказаний період роботи, має бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Належних та достатніх доказів зворотнього відповідачем не надано.

Відтак, обов`язок щодо зарахування періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1 та повторний розгляд заяви позивача від 23 січня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової позиції суду викладеної в рішенні, зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 період роботи з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2021 року у Відокремленому підрозділі «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», має бути покладений на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, що здійснено судом першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для часткового задоволення позову.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №320/25078/24 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Т.Р.Вівдиченко

О.В.Карпушова