Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №640/37703/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/37703/21 Головуючий у 1 інстанції: Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Безименної Н.В.

Кузьмишиної О.М.

За участю секретаря Кузьмука Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування») звернувся до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, у якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-29-006624-a, який затверджено начальником відділу контролю у сфері закупівель Стояновою Наталією Миколаївною 07.12.2021.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду, позивач – Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та не застосував положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193, оскільки, удосконалені електронні підписи, накладені на тендерні пропозиції ТОВ «Ернст енд Янг», ТОВ «КПМГ-Україна» та ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК», базувалися на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, а тому, могли використовуватися у випадках, коли законодавством передбачено застосування кваліфікованого електронного підпису. Крім того, апелянт вказує, що електронний підпис, накладений на банківську гарантію ТОВ «Ернст енд Янг», також є удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, у зв`язку з чим, підстави для відхилення тендерної пропозиції цього учасника були відсутні. Також, апелянт зазначає, що встановлений замовником розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 4 960 302,81 грн відповідає 3 відсоткам очікуваної вартості закупівлі з урахуванням загальновживаних правил округлення, а тому, порушення частини першої статті 25 Закону № 922-VIII відсутнє. Окремо АТ «Укргазвидобування» посилається на те, що статті 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не передбачають повноважень відповідача зобов`язувати позивача усунути порушення шляхом розірвання договору, а визначений у спірному висновку спосіб усунення порушень не є належним чином конкретизованим. Водночас, апелянт наголошує на непропорційності зобов`язання розірвати договір за відсутності встановлених шкідливих наслідків, нецільового використання коштів чи шкоди бюджету, а також звертає увагу, що спірна закупівля проведена за власні кошти Товариства.

18 червня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача – Південного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Південного офісу Держаудитслужби – Грандовської Тетяни Михайлівни юстиції України – Кващук Тетяни Анатоліївни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року заяву представника Південного офісу Держаудитслужби – Грандовської Тетяни Михайлівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, АТ «Укргазвидобування» проводило процедуру закупівлі 20П-142_79410000-1 «Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Комплексні консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління)», ідентифікатор закупівлі № UA-2020-12-29-006624-a.

Відповідно до протоколу Тендерного комітету від 18.03.2021 № 20П-142, учасника ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» з ціною тендерної пропозиції за результатами аукціону 64 333 962 грн з ПДВ визначено переможцем процедури відкритих торгів з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі 79410000-1 «Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Комплексні консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління)», № 20П-142, ідентифікатор закупівлі № UA-2020-12-29-006624-a.

07 квітня 2021 року між АТ «Укргазвидобування» та ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» укладено договір про надання послуг № УГВ105/63-21 на загальну суму 64 333 962 грн з ПДВ.

Наказом Південного офісу Держаудитслужби від 22.11.2021 № 749 розпочато моніторинг зазначеної процедури закупівлі, за результатами якого 07.12.2021 в електронній системі публічних закупівель ProZorro оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-12-29-006624-a, затверджений 07.12.2021 начальником відділу контролю у сфері закупівель Стояновою Н.М.

У вказаному Висновку Південним офісом Держаудитслужби зазначено, що за результатами аналізу питання визначення граничного розміру забезпечення тендерної пропозиції встановлено порушення частини першої статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі», а за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій учасників — порушення вимог абзаців 3 та 5 пункту 1 частини першої статті 31 цього Закону.

Водночас, за результатами аналізу питань дотримання АТ «Укргазвидобування» законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, а також надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення та керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав АТ «Укргазвидобування» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення викладених у висновку порушень законодавства у сфері публічних закупівель, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Не погоджуючись із висновком про результати моніторингу закупівлі, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII, переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Приписами частини першої статті 5 Закону № 922-VIII передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII встановлено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За змістом частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Положеннями частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

В силу частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною третьою статті 12 Закону № 922-VIII передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Законодавство України

Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 922-VIII, замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.

У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.

Розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

Пунктом 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі, зокрема, не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно частини другої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Законодавство України

Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241, затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Як вбачається з матеріалів справи, Південним офісом Держаудитслужби 07 грудня 2021 року складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-12-29-006624-a, проведеної АТ «Укргазвидобування» за предметом закупівлі «Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Комплексні консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління)», за результатами якої переможцем визначено ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» та 07 квітня 2021 року укладено договір про надання послуг № УГВ105/63-21.

У вказаному Висновку Південний офіс Держаудитслужби зазначив про встановлення порушення частини першої статті 25 Закону № 922-VIII у зв`язку з визначенням АТ «Укргазвидобування» розміру забезпечення тендерної пропозиції у сумі 4 960 302,81 грн, а також порушення абзаців 3 та 5 пункту 1 частини першої статті 31 цього Закону у зв`язку з невідхиленням тендерних пропозицій ТОВ «Ернст енд Янг», ТОВ «КПМГ-Україна» та ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК», на які накладено удосконалені електронні підписи замість кваліфікованих електронних підписів, та невідхиленням тендерної пропозиції ТОВ «Ернст енд Янг» у зв`язку з накладенням удосконаленого електронного підпису на банківську гарантію від 27 січня 2021 року № 8-Г/21-VIP-L.

У зв`язку з установленими порушеннями Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав АТ «Укргазвидобування» здійснити заходи щодо їх усунення в установленому законодавством порядку, зокрема, розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення викладених у висновку порушень законодавства у сфері публічних закупівель, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з висновками Південного офісу Держаудитслужби та виходив з того, що накладення на тендерні пропозиції ТОВ «Ернст енд Янг», ТОВ «КПМГ-Україна» та ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК» удосконалених електронних підписів замість кваліфікованих не відповідало вимогам тендерної документації, а використання удосконаленого електронного підпису при поданні банківської гарантії ТОВ «Ернст енд Янг» свідчило про невідповідність такого забезпечення вимогам тендерної документації.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що Законом № 922-VIII не передбачено округлення розміру забезпечення тендерної пропозиції, у зв`язку з чим, визначений замовником розмір такого забезпечення у сумі 4 960 302,81 грн перевищує 3 відсотки очікуваної вартості закупівлі та є порушенням частини першої статті 25 цього Закону.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність визначеного Південним офісом Держаудитслужби зобов`язання щодо усунення встановлених порушень шляхом розірвання укладеного за результатами процедури закупівлі договору.

Щодо встановленого Південним офісом Держаудитслужби порушення абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII у зв`язку з використанням учасниками процедури закупівлі удосконалених електронних підписів, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи, які вимагаються замовником у тендерній документації, та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом накладання учасником кваліфікованого електронного підпису на тендерну пропозицію.

Під час проведення моніторингу Південним офісом Держаудитслужби встановлено, що на тендерні пропозиції ТОВ «Ернст енд Янг», ТОВ «КПМГ-Україна» та ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК» накладено електронні підписи, за результатами перевірки яких на сайті Центрального засвідчувального органу визначено тип підпису «удосконалений», а тип носія особистого ключа - «незахищений». Водночас за результатами перевірки відповідних підписів також зазначено, що сертифікати є кваліфікованими.

Саме використання учасниками удосконалених електронних підписів замість кваліфікованих стало підставою для висновку Південного офісу Держаудитслужби про невідповідність тендерних пропозицій вимогам пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації та, як наслідок, про наявність у АТ «Укргазвидобування» обов`язку відхилити такі тендерні пропозиції відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

З таким підходом погодився і суд першої інстанції.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо відповідності використаних учасниками електронних підписів вимогам законодавства підлягає врахуванню правове регулювання, чинне саме на час подання відповідних тендерних пропозицій.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів», чинною на час подання тендерних пропозицій, було запроваджено можливість використання удосконалених електронних підписів, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, у випадках, коли законодавством передбачено використання кваліфікованих електронних підписів, за винятком прямо передбачених цією постановою випадків.

Таким чином, для надання правової оцінки відповідним електронним підписам визначальним є не лише зазначений за результатами їх технічної перевірки тип підпису «удосконалений», а й обставина використання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа та правовий режим застосування таких підписів, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193.

У постанові від 03 червня 2025 року у справі № 160/8924/21 Верховний Суд, розглядаючи подібні правовідносини, виходив з того, що вимога тендерної документації щодо накладення КЕП підлягає оцінці у взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про електронні довірчі послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193.

Верховний Суд зазначив, що використання удосконалених електронних підписів було передбачено вказаним нормативним регулюванням, та врахував можливість застосування УЕП, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

При цьому, Верховний Суд погодився з висновком про протиправність висновку органу державного фінансового контролю.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 23 лютого 2024 року у справі № 200/14064/21, у якій установлено, що удосконалений електронний підпис учасника базувався на кваліфікованому сертифікаті відкритих ключів, а можливість використання таких підписів у відповідний період була передбачена Законом України «Про електронні довірчі послуги» та постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193.

Застосовуючи наведені висновки до обставин цієї справи, колегія суддів враховує, що результати перевірки електронних підписів, накладених на тендерні пропозиції ТОВ «Ернст енд Янг», ТОВ «КПМГ-Україна» та ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК», поряд із визначенням їх типу як «удосконалений» містили відомості про кваліфіковані сертифікати відкритих ключів.

За таких обставин, висновок про невідповідність тендерних пропозицій зазначених учасників вимогам тендерної документації виключно з огляду на визначення за результатами технічної перевірки типу підпису як «удосконалений» зроблений без урахування нормативного регулювання, чинного на час подання тендерних пропозицій.

Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що використання ТОВ «Ернст енд Янг», ТОВ «КПМГ-Україна» та ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК» удосконалених електронних підписів, які базувалися на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, саме по собі зумовлювало обов`язок АТ «Укргазвидобування» відхилити тендерні пропозиції цих учасників на підставі абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Щодо встановленого Південним офісом Держаудитслужби порушення абзацу п`ятого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII у зв`язку з невідхиленням тендерної пропозиції ТОВ «Ернст енд Янг», колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 8 розділу І «Загальні положення» тендерної документації передбачено, що електронна банківська гарантія повинна бути завантажена у форматі «.pdf.», а кваліфікований електронний підпис - в окремому файлі у форматі p7s.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Ернст енд Янг» у складі тендерної пропозиції завантажило банківську гарантію від 27.01.2021 № 8-Г/21-VIP-L, видану ПАТ АБ «Укргазбанк», у форматі «.pdf.», а також окремий файл електронного підпису у форматі p7s. За результатами перевірки зазначеного електронного підпису на сайті Центрального засвідчувального органу встановлено тип підпису «удосконалений» та тип носія особистого ключа «незахищений». Саме з огляду на ці обставини Південний офіс Держаудитслужби дійшов висновку про невідповідність банківської гарантії вимогам пункту 8 розділу І тендерної документації.

Водночас, результати перевірки цього електронного підпису також містили відомості про те, що він базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

З огляду на наведене, правова оцінка такого способу підписання банківської гарантії підлягає здійсненню з урахуванням положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193, чинних на час подання тендерної пропозиції, а не виключно виходячи із зазначеного за результатами технічної перевірки типу електронного підпису.

При цьому, питання правомірності використання удосконаленого електронного підпису саме при оформленні електронної банківської гарантії було предметом розгляду Верховного Суду.

Так, у постанові від 17.01.2024 у справі № 380/16208/22 Верховний Суд досліджував правовідносини, у яких тендерною документацією було встановлено вимогу щодо надання електронної банківської гарантії з накладенням кваліфікованого електронного підпису банку-гаранта, тоді як за результатами перевірки підпису, накладеного на банківську гарантію, установлено тип підпису «удосконалений» та тип носія особистого ключа «незахищений». Верховний Суд врахував положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 та зазначив, що накладений на банківську гарантію удосконалений електронний підпис відповідав передбаченим цією постановою вимогам.

У цій же постанові Верховний Суд дійшов висновку, що встановлене контролюючим органом порушення в частині використання такого електронного підпису на банківській гарантії має формальний характер, оскільки відповідний підпис давав змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими він пов`язаний.

Аналогічний підхід щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 у правовідносинах, пов`язаних із використанням удосконалених електронних підписів під час проведення процедур закупівель, викладений Верховним Судом у постанові від 23.02.2024 у справі № 200/14064/21. На зазначені правові висновки Верховного Суду також звернуто увагу Великою Палатою Верховного Суду при розгляді справи № 903/662/23.

Обставини цієї справи у відповідній частині є подібними, оскільки банківська гарантія від 27.01.2021 № 8-Г/21-VIP-L була подана у складі тендерної пропозиції в електронній формі, до неї окремим файлом додано електронний підпис у форматі p7s, а за результатами його перевірки поряд із визначенням типу підпису як «удосконалений» встановлено використання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

За таких обставин, висновок Південного офісу Держаудитслужби про невідповідність забезпечення тендерної пропозиції ТОВ «Ернст енд Янг» вимогам пункту 8 розділу І тендерної документації виключно з підстав накладення удосконаленого електронного підпису не враховує правового режиму використання таких підписів, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 та чинного на час подання відповідної тендерної пропозиції.

Відповідно, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність у АТ «Укргазвидобування» обов`язку відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Ернст енд Янг» на підставі абзацу п`ятого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII у зв`язку з невідповідністю банківської гарантії вимогам тендерної документації.

З приводу висновку Південного офісу Держаудитслужби про порушення АТ «Укргазвидобування» вимог частини першої статті 25 Закону № 922-VIII, у зв`язку з визначенням розміру забезпечення тендерної пропозиції, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що очікувана вартість спірної закупівлі становила 165 343 426,80 грн з ПДВ, а в оголошенні про проведення відкритих торгів та тендерній документації АТ «Укргазвидобування» визначено розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 4 960 302,81 грн. Південний офіс Держаудитслужби дійшов висновку, що зазначена сума перевищує встановлений частиною першою статті 25 Закону № 922-VIII граничний розмір забезпечення тендерної пропозиції у 3 відсотки очікуваної вартості закупівлі.

На запит органу державного фінансового контролю АТ «Укргазвидобування» у поясненнях від 07.12.2021 зазначило, що один відсоток очікуваної вартості закупівлі становить 1 653 434,268 грн, а після приведення отриманого значення до двох знаків після коми - 1 653 434,27 грн, у зв`язку з чим три відсотки становлять 4 960 302,81 грн.

При безпосередньому обчисленні трьох відсотків від очікуваної вартості закупівлі у розмірі 165 343 426,80 грн отримується значення 4 960 302,804 грн.

Таким чином, різниця між зазначеним значенням та встановленим АТ «Укргазвидобування» розміром забезпечення тендерної пропозиції становить 0,006 грн, тобто є меншою за одну копійку.

Колегія суддів погоджується з тим, що положення частини першої статті 25 Закону № 922-VIII не містять окремого правила округлення при визначенні граничного розміру забезпечення тендерної пропозиції.

Разом з тим, ця обставина не може оцінюватися без урахування фактичного розміру відхилення та його впливу на проведення процедури закупівлі.

Південним офісом Держаудитслужби не встановлено, що визначення забезпечення тендерної пропозиції у сумі 4 960 302,81 грн призвело до обмеження конкуренції, створення нерівних умов для учасників, вплинуло на кількість поданих тендерних пропозицій, визначення переможця процедури закупівлі або спричинило будь-які негативні фінансові наслідки.

При цьому, за результатами моніторингу Південним офісом Держаудитслужби не встановлено порушень щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII, своєчасності укладення та оприлюднення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, а також надання замовником відповіді на запит органу державного фінансового контролю.

За таких обставин, установлена різниця у розмірі менше однієї копійки має виключно арифметичний характер та не свідчить про порушення принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону № 922-VIII, яке могло вплинути на перебіг або результати відповідної процедури.

Водночас, саме характер та наслідки встановленого порушення мають істотне значення при оцінці правомірності визначеного органом державного фінансового контролю способу його усунення.

Як убачається зі змісту оскаржуваного Висновку, Південний офіс Держаудитслужби, посилаючись на статті 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язав АТ «Укргазвидобування» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Колегія суддів враховує, що повноваження органу державного фінансового контролю визначати у висновку заходи, спрямовані на усунення встановленого під час моніторингу порушення, саме по собі не означає, що будь-який визначений таким органом спосіб усунення порушення відповідає критеріям правомірності акта індивідуальної дії.

Застосований захід повинен відповідати характеру встановленого порушення, його фактичним наслідкам та меті, на досягнення якої спрямоване здійснення державного фінансового контролю, а несприятливі наслідки його застосування не можуть бути надмірними порівняно з наслідками самого порушення.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі № 120/1297/20-а зазначив про необхідність дотримання принципу пропорційності та співмірності між виявленим під час моніторингу порушенням і способом його усунення, визначеним органом державного фінансового контролю. Зокрема, Верховний Суд урахував, що розірвання укладеного за результатами закупівлі договору за відсутності відповідних негативних наслідків є непропорційним установленим недолікам. 1 справа

У постанові від 20.04.2023 у справі № 160/13903/21 Верховний Суд також виходив з необхідності оцінки характеру встановлених порушень та їх наслідків при вирішенні питання щодо співмірності зобов`язання замовника припинити договірні правовідносини. На зазначені висновки АТ «Укргазвидобування» посилалося в апеляційній скарзі, обґрунтовуючи непропорційність визначеного Південним офісом Держаудитслужби заходу реагування.

Крім того, як уже зазначалося, у постанові від 03.06.2025 у справі № 160/8924/21 Верховний Суд, вирішуючи спір у подібних правовідносинах щодо використання удосконаленого електронного підпису за наявності вимоги тендерної документації про накладення кваліфікованого електронного підпису, врахував не лише правове регулювання, встановлене постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193, а й обставину укладення за результатами процедури закупівлі договору та відсутність інших порушень, які могли б вплинути на його виконання.

Наведене має значення і для цієї справи, оскільки, встановлені Південним офісом Держаудитслужби порушення в частині використання удосконалених електронних підписів не враховують особливостей нормативного регулювання, чинного у 2021 році, тоді як установлене відхилення при визначенні розміру забезпечення тендерної пропозиції становить менше однієї копійки.

Колегія суддів також враховує, що, відповідно до оприлюдненої інформації про закупівлю, джерелом її фінансування визначено власний бюджет АТ «Укргазвидобування» - кошти від господарської діяльності підприємства.

Зазначена обставина не виключає повноважень органу державного фінансового контролю щодо здійснення моніторингу процедури закупівлі, однак, спростовує можливість обґрунтовувати необхідність розірвання спірного договору посиланням на нецільове використання бюджетних коштів за відсутності встановлення таких обставин у межах проведеного моніторингу.

Посилання Південного офісу Держаудитслужби у відзиві на апеляційну скаргу на постанови Верховного Суду від 25.02.2026 у справах № 420/21734/21 та № 420/21732/21 не змінюють наведених висновків колегії суддів.

Так, у зазначених постановах Верховний Суд виходив з того, що встановлені органом державного фінансового контролю порушення мали суттєві наслідки для перебігу процедури закупівлі та були такими, що за умови дотримання замовником вимог Закону № 922-VIII правовідносини між замовником і відповідним учасником взагалі не виникли б та договір не був би укладений. Саме з урахуванням характеру таких порушень Верховний Суд визнав спосіб їх усунення шляхом припинення договірних зобов`язань пропорційним.

Водночас, установлені у даній справі обставини є відмінними. Порушення, пов`язані з використанням удосконалених електронних підписів, не можуть оцінюватися без урахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193, яка діяла на час проведення процедури закупівлі, а перевищення розміру забезпечення тендерної пропозиції, виходячи з безпосереднього математичного розрахунку, становить менше однієї копійки та не мало встановленого впливу на результати проведеної закупівлі.

Відтак, висновки Верховного Суду у справах № 420/21734/21 та № 420/21732/21 сформовані за інших фактичних обставин та не спростовують необхідності перевірки пропорційності обраного Південним офісом Держаудитслужби способу усунення порушень саме з урахуванням установлених у цій справі обставин.

Колегія суддів вважає, що покладення на АТ «Укргазвидобування» обов`язку вжити заходів щодо розірвання договору від 07.04.2021 № УГВ105/63-21 за наведених обставин не є співмірним характеру встановлених за результатами моніторингу недоліків та не забезпечує необхідного балансу між метою державного фінансового контролю і несприятливими наслідками втручання у договірні правовідносини, що виникли за результатами завершеної процедури закупівлі.

При цьому, суд першої інстанції, погодившись із правомірністю оскаржуваного висновку, не надав належної оцінки нормативному регулюванню використання удосконалених електронних підписів, чинному на час проведення спірної процедури закупівлі, не врахував, що відповідні підписи базувалися на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, а також не оцінив фактичний розмір та правові наслідки відхилення при визначенні розміру забезпечення тендерної пропозиції.

Крім того, визнаючи правомірним визначений Південним офісом Держаудитслужби спосіб усунення порушень, суд першої інстанції не співвідніс характер встановлених порушень з наслідками розірвання вже укладеного договору та не врахував відсутності встановленого за результатами моніторингу негативного впливу таких порушень на конкуренцію, визначення переможця та результати процедури закупівлі.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що висновок Південного офісу Держаудитслужби від 07 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-12-29-006624-a за предметом закупівлі «Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Комплексні консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління)» є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Укргазвидобування», а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційних скаргах спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби від 07 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-12-29-006624-a.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 40477150) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у загальному розмірі 4 994 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Безименна Н.В.

Кузьмишина О.М.

Повне судове рішення складено 05.10.2026 р.