Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №620/5157/25
Суддя: Тереза Юлія Олександрівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/5157/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олена ЛУКАШОВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача: Терези Ю.О.,
Суддів: Грибан І.О., Черпака Ю.К.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСЕРВІС» (далі - Позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач), Державної податкової служби України, у якому просило:
- скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Чернігівській області від 18.03.2025 р. № 19169;
- зобов`язати ДПС України виключити ТОВ «Укрспецсервіс» з переліку ризикових платників
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим всупереч дійсним обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 19169 від 18.03.2025 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
- зобов`язано Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСЕРВІС" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку внесеного на підставі рішення № 19169 від 18.03.2025.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що саме ГУ ДПС у Чернігівській області, а не Державну податкову службу України слід зобов`язати виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, оскільки відповідно до приписів Постанови № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліків платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції керувався такими доводами:
- рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 19169 від 18.03.2025 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом;
- в оскаржуваному рішенні від 18.03.2025 № 19169 контролюючим органом не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової, як і не надано такої інформації Головним управлінням ДПС в Чернігівській області і під час розгляду справи до суду;
- податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення останнім законодавства України;
- Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у контролюючого органу податкової інформації, що свідчила про ризик порушення позивачем норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкових накладних та розрахунків коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем як постачальником, так і його контрагентами також у статусі постачальників, з порушенням норм Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і відзиву на неї
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 620/5157/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом невірно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення від 18.03.2025 № 19169, яке втратило чинність та не є юридично значимим для Позивача, оскільки не має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки Позивача.
20.01.2026 Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів Відповідача заперечує і просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити без змін рішення суду першої інстанції. Серед іншого, Позивач зазначає, що в електронному кабінеті Позивача відсутні інші рішення щодо відповідності критеріям ризиковості, крім оскаржуваного рішення від 18.03.2025.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 620/5157/25 з Чернігівського окружного адміністративного суду.
22.01.2026 матеріали справи надійшли до Шостого апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 03.02.2026 призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.
14.07.2026, за результатами повторного автоматизованого розподілу справи між суддями через тривалу відсутність судді Кучми Ю.А. у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, доповідачем у цій справі визначено суддю Терезу Ю.О.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 справу прийнято до провадження новим складом колегії суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
У цій справі апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСЕРВІС" зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій та є платником ПДВ.
Рішенням Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області від 18.03.2025 № 19169 ТОВ "УКРСПЕЦСЕРВІС" було включено до переліку ризикових платників податків відповідно до пункту 8 додатку 1 до Порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1165, а саме: код 17 - формування реєстраційного ліміту (СУМнакл) за рахунок операцій із придбання робіт та послуг в значних обсягах за відсутності об`єктивних умов (можливостей) їхнього використання в господарській діяльності.
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
тип операції – придбання, період з 19.09.2024 по 18.03.2025, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова – 43.21, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції – 44680400, дата включення до переліку – 12.03.2025;
тип операції – придбання, період з 19.09.2024 по 18.03.2025, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова – 43.22, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції – 44680400, дата включення до переліку – 12.03.2025;
тип операції – придбання, період з 19.09.2024 по 18.03.2025, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова – 25.11.9, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції – 45047080, дата включення до переліку – «-»;
тип операції – придбання, період з 19.09.2024 по 18.03.2025, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова – 43.21, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції – 43165859, дата включення до переліку – «-»;
тип операції – придбання, період з 19.09.2024 по 18.03.2025, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова – 43.99, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції – 43165859, дата включення до переліку – «-»;
тип операції – придбання, період з 19.09.2024 по 18.03.2025, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова – 43.22, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції – 43165859, дата включення до переліку – «-»;
тип операції – постачання, період з 19.09.2024 по 18.03.2025, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова – 8403, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції – 24838096, дата включення до переліку – 18.03.2025.
Вважаючи рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі – Рішення № 19169) протиправним і таким, що підлягає скасуванню, Позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Нормативне регулювання спірних правовідносин на момент їх виникнення
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до п. 41.2 ст. 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 1165).
Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б” і “в” підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність Рішення № 19169, обґрунтувавши це такими доводами:
- Рішення № 19169 прийнято не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом;
- у Рішенні № 19169 контролюючим органом не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової, як і не надано такої інформації Головним управлінням ДПС в Чернігівській області і під час розгляду справи до суду;
- податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення останнім законодавства України;
- Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у контролюючого органу податкової інформації, що свідчила про ризик порушення позивачем норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкових накладних та розрахунків коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем як постачальником, так і його контрагентами також у статусі постачальників, з порушенням норм Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.
Крім того, ухвалою від 11.06.2025 суд першої інстанції відмовив Відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, яке було вмотивоване тим, що 07.04.2025 Комісією ГУ ЛПС у Чернігівській області прийнято рішення № 23104, яким повторно підтверджено ризиковість Позивача, внаслідок чого попереднє рішення – оскаржуване у цій справі Рішення № 19169 – втратило чинність, як це передбачено положеннями п. 6 Постанови № 1165. Відхиляючи аргумент Відповідача щодо втрати чинності Рішенням № 19169, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не надав ні належних доказів цього факту, ні копію рішення, внаслідок прийняття якого Рішення № 19169 втратило чинність.
Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції і, оцінюючи доводи апеляційної скарги, виходить з такого.
18.03.2025 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийняла Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 19169 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку – п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодом податкової інформації 17 – «формування реєстраційного ліміту (СУМнакл) за рахунок операцій із придбання робіт та послуг в значних обсягах за відсутності об`єктивних умов (можливостей) їхнього використання в господарській діяльності».
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість наведені у Додатку 1 (далі - Критерії) до Порядку № 1165.
Пункт 8 Критеріїв сформульовано наступним чином: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Як правильно зазначив суд першої інстанції, встановлення відповідності платника податку п. 8 Критеріїв пов`язане з процедурою реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Так, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 14.05.2025 у справі № 260/3479/24.
Матеріалами справи підтверджується і не заперечувалося Відповідачем, що Рішення № 19169 прийняте за відсутності факту реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, відтак суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що Відповідачем порушено встановлену Порядком № 1165 процедуру, за результатами якої може прийматися рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку.
Вказана обставина є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправним та скасування Рішення № 19169, оскільки свідчить, що контролюючий орган, приймаючи цей акт індивідуальної дії, діяв не у порядку та не у спосіб, встановлений законом.
Верховний Суд у постановах від 25.06.2026 у справі № 320/57228/24, від 25.06.2026 у справі № 160/7949/25, від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 19.11.2021 у справі № 140/17441/20, від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20 сформував підхід, відповідно до якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути предметом судового оскарження, а під час вирішення таких спорів суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісії, наданим контролюючим органом документам, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Також у зазначених постановах Верховний Суд виходив з того, що контролюючий орган, приймаючи рішення з посиланням на наявну податкову інформацію, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати, на підставі якої саме інформації він дійшов такого висновку, та надати належні й допустимі докази на підтвердження цієї інформації.
Такий підхід є застосовним до спірних правовідносин.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, хоча і є елементом превентивного автоматизованого моніторингу, однак має безпосередній вплив на можливість платника здійснювати господарську діяльність, зокрема через зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та необхідність подання додаткових пояснень і документів.
Тому рішення комісії регіонального рівня має бути таким, щоб платник міг зрозуміти, які саме обставини стали підставою для висновку про його ризиковість, які операції визнані ризиковими, у який період вони здійснювалися, з якими контрагентами, за якими товарами чи послугами, а також які документи, на думку контролюючого органу, не підтверджують невідповідність платника критеріям ризиковості.
Саме зазначення коду податкової інформації або відтворення загального змісту відповідного коду не є достатнім, якщо з рішення та матеріалів, на які посилається контролюючий орган, неможливо встановити конкретні фактичні підстави віднесення платника до переліку ризикових.
З метою реалізації вимог абз. 2 п. 8 Додатка 1 до Порядку № 1165 наказом Державної податкової служби України 11.01.2023 № 17 затверджено «Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» (далі - Довідник).
Як зазначалося, згідно з Довідником, податкова інформація, яка стала підставою для прийняття щодо Позивача Рішення № 19169, полягає у такому: код 17 - формування реєстраційного ліміту (СУМнакл) за рахунок операцій із придбання робіт та послуг в значних обсягах за відсутності об`єктивних умов (можливостей) їхнього використання в господарській діяльності
Всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, у цій справі Відповідач не надав суду не лише докази, що підтверджують правомірність прийняття Рішення № 19169, а й жодні інші докази, які могли бути використані судом в процесі ухвалення рішення, у тому числі протокол засідання комісії, яка прийняла Рішення № 19169.
Досліджуючи зміст Рішення № 19169, колегія суддів враховує наступне.
У розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» наведено сім позицій інформації, зокрема щодо кожної позиції зазначено: типи операцій – «придбання», період здійснення господарської операції – з 19.09.2024 по 18.03.2025, коди УКТЗЕД ризикової операції та продукції та послуг операції, визначеної як ризикова, податкові коди учасників ризикових операцій.
Водночас Відповідач не надав пояснення та/або докази на підтвердження свого висновку про належність вказаних операцій до ризикових та/або їх вплив на висновок про відповідність Позивача Критеріям ризиковості.
Як зазначалося, основними аргументами апеляційної скарги Відповідача є:
- Рішення № 19169 не порушує права Позивача, оскільки прийняте у межах повноважень контролюючого органу і не створює негативних наслідків для Позивача;
- втрата чинності Рішенням № 19169 внаслідок прийняття рішення від 07.04.2025 № 23104, яким також визнано Позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості.
Щодо впливу Рішення про визнання платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості
Колегія суддів вважає твердження Відповідача про те, що Рішення № 19169 не порушує права Позивача, оскільки прийняте у межах повноважень контролюючого органу і не створює негативних наслідків для Позивача помилковим і погоджується з висновками суду першої інстанції, що наслідком прийняття Рішення № 19169 та віднесення Позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих Позивачем для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування. Вказана обставина вимагає від Позивача додаткових витрат, враховуючи встановлену Порядком № 1165 процедуру розблокування податкових накладних, а також створює перешкоди у здійсненні господарської діяльності, зважаючи, що покупці Позивача не можуть сформувати податковий кредит за відсутності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Колегія суддів наголошує, що фактично наслідком прийняття Рішення № 19169 є обмеження господарської діяльності Позивача.
При цьому, висновок про наявність у платника права на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника слідує зі змісту п. 6 Порядку № 1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачено безпосередньо затвердженою формою Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Щодо втрати чинності Рішенням № 19169 внаслідок прийняття рішення від 07.04.2025 № 23104
Оцінюючи цей довід апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Колегія суддів також враховує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України).
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Ухвалою від 23.05.2025 Чернігівський окружний адміністративний суд встановив відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, або заяви про визнання позову.
У вказаний строк Відповідач надав таблицю з інформацією, зокрема, про дату і номер чинного «рішення про відповідність» (а.с. 73), у додатках до відзиву ця таблиця позначена як «копія витягу із Журналу ризикових платників інформаційної системи «Податковий блок».
Копія рішення від 07.04.2025 № 23104 до суду першої інстанції не надавалася, відтак Чернігівський окружний адміністративний суд обґрунтовано не врахував посилання Відповідача на рішення від 07.04.2025 № 23104, існування якого Відповідач не підтвердив.
Вказаний документ Відповідач подав тільки до суду апеляційної інстанції і відбулося це тільки 20.01.2026, разом з відповіддю на відзив на апеляційну скаргу – документом, подання якого на етапі апеляційного перегляду справи нормами КАС України не передбачене.
Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Неможливість подання рішення від 07.04.2025 № 23104 до суду першої інстанції Відповідачем не обґрунтована.
Колегія суддів також враховує, що Відповідач не надав доказів направлення рішення від 07.04.2025 № 23104 Позивачу і факт обізнаності Позивача з цим документом, а Позивач разом з відзивом на апеляційну скаргу надав скріншот (а.с. 122, а також у підсистемі Електронний суд) з Кабінету платника, відповідно до якого вказаний кабінет містить інформацію про відповідність критеріям ризиковості платника податків, яка виникла 18.03.2025. Згідно з вказаним скріншотом, інформація про рішення, датоване 07.04.2025, у Кабінеті платника відсутня.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не вбачає підстав для прийняття рішення від 07.04.2025 № 23104 як доказу у справі і врахування його під час ухвалення рішення за результатами розгляду справи, а також не вбачає підстав вважати Рішення № 19169 таким, що втратило чинність.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
У цій справі, враховуючи доводи апеляційної скарги, а також позицію і аргументи, викладені Відповідачем в суді першої інстанції, не доведено, що Рішення № 19169 прийняте пропорційно.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, Відповідач не довів правомірність прийняття Рішення № 19169, а отже не виконав обов`язок, покладений на суб`єкта владних повноважень абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач: Ю.О. Тереза
Судді: І.О. Грибан
Ю.К. Черпак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua