Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №501/3732/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

06 жовтня 2026 року Єдиний унікальний № 501/3732/26 Провадження № 1-кп/501/246/26

ВИРОК

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого – ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2

номер справи 501/3732/26 провадження 1-кп/501/246/26

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесені до ЄРДР № 12026162160000648 від 22 липня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Іллічівськ (на теперішній час м. Чорноморськ) Одеської області, громадянина України, який має вищу освіту, є військовослужбовцем Національної гвардії України, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, -

участь у справі приймали: прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 22 липня 2026 року, приблизно о 18:59 год , перебуваючи біля будинку №4/А по вул. Олександрійській у м. Чорноморську Одеського району Одеської області, знаходячись у службовому автомобілі марки «TOYOTA PRIUS», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під час здійснення працівниками ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 законних заходів із його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, діючи з прямим умислом та керуючись мотивом уникнення адміністративної відповідальності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, усно висловив вказаним службовим особам – представникам влади – пропозицію надати їм неправомірну вигоду у розмірі однієї тисячі доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 22 липня 2026 року становить 44 750.30 грн , за не вчинення поліцейськими дій з використанням наданої їм влади в його інтересах, а саме за недоставляння його до ІНФОРМАЦІЯ_2 і не складання матеріалів про адміністративне правопорушення.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України-

пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особо в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади.

03 серпня 2026 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за звинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України – надісланий до суду для розгляду за суттю.

Рух справи у суді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2026 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 передано в провадження судді ОСОБА_8 .

Розпорядженням № 368 від 19 серпня 2026 року, у зв`язку з задоволенням самовідводу судді ОСОБА_8 , відповідно до п. 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2026 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 передано в провадження судді ОСОБА_1 .

Позиція учасників судового процесу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину за вищезазначеними обставинами, щиро покаявся, не заперечував проти зібраних по справі доказів, просив їх не досліджувати та розглядати справу, згідно положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, прохав врахувати наявність малолітнього сина, щире каяття та його бажання відшкодувати завдану шкоду.

Прокурор враховуючи ставлення обвинуваченого до скоєного, щире каяття беззастережного визнання своєї провину, вважає можливим продовжити розгляд справи відповідно до положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

При визначені покарання вважав можливим враховуючи особу обвинувачуваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його ставлення до скоєного, щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин та призначити покарання у виді штрафу у розміру 1100 не оподатковуваних мінімум доходів громадян що становить 18870.00 грн.

Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження, судові витрати по справі відсутні.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п. 150 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п. 57 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Яременко проти України.

За правилами ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, переконавшись в тім, що обвинувачений розуміє фактичні обставини справи, в його добровільній та істинній позиції, а також те, що в подальшому він не в змозі буде оспорювати фактичні обставини справи в апеляційній інстанції, зібрані по справі докази не досліджував.

Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 Кримінального процесуального кодексу України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, Суд приходить до висновку ,що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення , передбачено ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України – пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особо в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади.

Мотивувальна частина та правові норми застосовані судом.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст.91 Кримінального процесуального кодексу України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.

При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення Європейського суду з прав людини вказує від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43). Також, має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2013 року у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 Кримінального кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Мотиви призначення покарання, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Відповідно до положень ст. 12 Кримінального кодексу України ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України відноситься до не тяжких злочинів та призначає покарання достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Також, Суд враховує особисті дані обвинуваченого: ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є військовослужбовцем Національної гвардії України.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 в порядку ч. 1 п. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України є щире каяття.

Обставин що обтяжують покарання ОСОБА_3 в порядку передбаченому ст. 67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.

Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, тощо.

Висновки суду.

Враховуючи, що особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне для попередження нових злочинів, також враховуючи особу обвинуваченої Суд, приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку із чим йому повинно бути призначено покарання у виді штрафу ,проте не в максимальному виді передбаченому санкцією ч.1 ст. 369 Кримінального кодексу України.

На переконання Суду дане покарання, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (не свавільним), пропорційним та перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Інші питання які вирішувались Судом при прийнятті рішення.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 , не обиралась.

Судові витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не спричинено.

По справі маються речові докази, долю яких Суд, вирішує відповідно до положень ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373,374 Кримінального процесуального кодексу України, Суд –

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді 1000 ( однієї тисячі) неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 17000.00 ( сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави.

Речові докази : флеш-накопичувач Micro-CD - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором, виключно з підстав, передбачених ст. 394 Кримінально-процесуального кодексу України до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суд також роз`яснює право обвинуваченому подати зауваження щодо технічного запису судового засідання.

Головуючий