Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №946/5078/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5078/25

Провадження № 2/946/1142/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю: секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилась вона, ОСОБА_1 . 20.09.1971 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний шлюб. Мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 . нa підставі свідоцтва про право на спадщину за законом мала у право власності будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 164,1 кв.м„ що підтверджуються витягом з Державного растру речових прав на нерухоме майно про ресторацію права власності №4229146. Відповідно до рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.02.2012 року, справа № 2-4923/11, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , зареєстрований 26.07.1997 року відділом ресторації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської рали Одеської області, актовий запис №295, був розірваний, за позивачкою залишено прізвище « ОСОБА_5 ». З моменту розірвання шлюбу у 2012 pоці, позивачка постійно проживала разом з мати ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Весь цей час, понад 11 років, вони всели спільне господарство, оплачували житлово-комунальні послуги, користувались спільними побутовими речами, меблями та майном. Після смерті матері позивачка залишилась проживати за тією ж адресою, продовжувала догляд за майном, оплачувала рахунки, користувалась речами померлої. З огляду на вищезазначене, позивачка вважала, що спадщина була прийнятою автоматично, що передбачено чинним законодавством України, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає, заяву про відмову від прийняття спадщини позивачка до нотаріусу не подавала. На початку червня 2025 року, під час перебирання усіх документів, вона знайшла заповіт та витяг про реєстрацію заповіту в Спадковому реєстрі про існування яких вона раніше не знала. Згідно заповіту від 26.03.2013 року ОСОБА_3 заповіла позивачці усе майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що на день смерті їй належало і на що вона за законом мала право. Після знаходження заповіту та витягу про реєстрацію заповіту в Спадковому реєстрі, позивачка звернулась до приватного нотаріальної контори у місті Ізмаїл з проханням прийняти її заяву на прийняття спадщини, але їй було відмовлено на підставі пропущення шестимісячного строку на прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку на прийняття спадщини. З огляду на викладене, позивачка просить суд визначити їй, ОСОБА_1 , додатковий строк для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що позивачка після розлучення проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , вже понад 10 років.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що позивачка не вступила вчасно у спадок, після смерті мати знайшла заповіт. За життя ОСОБА_3 вони проживали разом.

В судове засідання позивачка не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв`язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи позивачки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04.01.2023 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).

Згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України - часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 26.03.2013 року державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Крижановською С.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1-412, ОСОБА_3 усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі,. Все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 (а.с.33).

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84623672 від 24.03.2026 року, заповіт ОСОБА_3 від 26.03.2013 року, зареєстрований за № 1-412 не змінювався та не скасовувався.

Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1241 ЦК України, особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні.

Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.05.2013 року ОСОБА_3 зареєстрована власницею 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с.23).

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 в установлений законом строк, відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15.03.1965 року міськбюро ЗАГС м.Ізмаїла Одеської області (а.с.21), Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_8 від 29.03.2011 року (а.с.20).

Встановлено, що письмовою відповіддю завідувача Ренійської державної нотаріальної контори Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Букатич Е. від 12.08.2026 року №964/02-31 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 було пропущене шестимісячний строк, передбачений ч.1 ст. 1270 ЦК України, для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Абзацами 1, 2, 3, 4 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно повідомлення ренійської державної нотаріальної контори Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.65).

Аналізуючи ч. 1 ст. 1269 ЦК України та ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, в разі якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, тобто закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем подати заяву про прийняття спадщини.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №565/1145/17 визначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Позивачка звернулася до Ренійської державної нотаріальної контори Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено.

Позивачка зазначає, що вона не була необізнана про наявність заповіту, ця обставина їй стала відома випадково у червні 2025 року під час перебирання усіх документів вже після спливу встановленого законом строку, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Тому суд вважає, що вказані обставини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, як спадкоємця за заповітом, що потягло за собою незначний пропуск строку для прийняття спадщини, тому необхідно надати позивачці додатковий строк для прийняття спадщини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню та вважає за доцільне встановити позивачці додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини строком три місяці, з дня набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , який буде цілком достатній для вчинення всіх необхідних дій для прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, адреса місцезнаходження юридичної особи: 68600, Одеська область, м.Ізмаїл, просп. Незалежності, 62, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини -задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:Т.П.Пащенко