Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №946/6204/26
Суддя: Бальжик О. І.
Справа № 946/6204/26
Провадження № 2/946/4788/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 жовтня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Федорук Н.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ізмаїл позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі – АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальній сумі 81 335 гривень 89 копійок та судового збору в сумі 2 662 гривні 40 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.04.2022 року ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank. Відповідно до п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі – Умови), мобільний додаток monobank – сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі – Мобільний додаток). Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів відповідачка підписала Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Підписавши Анкету-заяву Клієнт ознайомилися та погодилася з наступним: що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» (далі – Запевнення Клієнта), з підписанням якого 05.04.2022 року в Мобільному додатку Договір набуває чинність (п. 5. Анкети-заяви). Пунктом 1 Запевнення відповідачка підтвердила: отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування рахунків, розміщення вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладання Договору; зобов`язалася виконувати умови Договору; що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надана шляхом розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку. Згідно п. 2 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг Monobank, відповідачка просила встановити кредитниий ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. На підставі укладеного Договору та вищезазначених пунктів відповідачка отримала кредит у розмірі 70 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . Кредитний ліміт, (зобов`язання Банку з кредитування) – розмір грошових коштів, зобов`язання з надання яких Клієнту бере на себе Банк з момент укладання Договору. До Кредитного ліміту відносяться в тому числі суми коштів, що можуть бути отримані Клієнтом за рахунок Кредитного ліміту з метою погашення заборгованості із сплати відсотків за користування Кредитним лімітом та штрафів за прострочені платежі згідно Тарифів, відповідно до п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов. Станом на 29.06.2025 року у відповідачки прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 29.06.2025 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Відтак, позивач умови договору виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору, проте відповідачка платежі належним чином не здійснювала, у зв`язку з чим, станом на 29.06.2025 року за нею виникла заборгованість у вищезазначеній сумі, яка до теперішнього часу не погашена.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 11.08.2026 року, справа № 946/6204/26 передана на розгляд судді Бальжик О.І. (а.с.17).
Ухвалою судді від 17.08.2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 274 ЦПК України (а.с.20).
Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, звернувшись із заявами про підтримання та визнання позову, відповідно, та розгляд справи у їх відсутність.
Крім того, відповідачка просила розстрочити виконання рішення суду строком на дванадцять місяців, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи та війною в Україні.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов такого висновку.
За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом положень частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У судовому засіданні встановлено, що 05.04.2022 року ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank.
Відповідно до п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі – Умови), мобільний додаток monobank – сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.
Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів відповідачка підписала Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.
Частиною 3 статті 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно пункту 4 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 року (далі – Закон № 675-VIII) пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон № 675-VIII прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.
Підписавши Анкету-заяву Клієнт ознайомилися та погодилася з наступним: що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» (далі – Запевнення Клієнта), з підписанням якого 05.04.2022 року в Мобільному додатку Договір набуває чинність (п. 5. Анкети-заяви).
Пунктом 1 Запевнення відповідачка підтвердила: отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування рахунків, розміщення вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладання Договору; зобов`язалася виконувати умови Договору; що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надана шляхом розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку.
Згідно п. 2 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг Monobank, відповідачка просила встановити кредитниий ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.
На підставі укладеного Договору та вищезазначених пунктів відповідачка отримала кредит у розмірі 70 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
Кредитний ліміт, (зобов`язання Банку з кредитування) – розмір грошових коштів, зобов`язання з надання яких Клієнту бере на себе Банк з момент укладання Договору. До Кредитного ліміту відносяться в тому числі суми коштів, що можуть бути отримані Клієнтом за рахунок Кредитного ліміту з метою погашення заборгованості із сплати відсотків за користування Кредитним лімітом та штрафів за прострочені платежі згідно Тарифів, відповідно до п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов.
Відповідачка на підставі п. 5.11. Розділу ІІ Умов зобов`язалася щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті Щомісячного мінімального платежу Клієнт повинна сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами.
За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Частина 1 статті 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Станом на 29.06.2025 року у відповідачки прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов відбулось істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 29.06.2025 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором та пояснень до виписки про рух коштів, сума боргу становить 81 335 гривень 89 копійок, що складає тіло кредиту.
Відтак, відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 гривні 40 копійок.
Щодо клопотання відповідачки про розстрочку виконання рішення, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18.
На підтвердження своїх вимог, відповідачкою надано довідку з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.10.2026 року, з якої вбачається, що за період з січня 2026 року по липень 2026 року у ОСОБА_1 відсутній дохід.
При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує матеріальний стан відповідачки, а також те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та змінами внесеними указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який наступними Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.
Відтак, на думку суду, відповідачкою доведено існування у неї виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення, тому вважає за доцільне розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців по 6 999 гривень 86 копійок щомісячно ((81 335,89 + 2 662,40) / 12).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 267, 268, 274, 279, 435 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ: 21133352, адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд.23) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ: 21133352, адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд.23) заборгованість за кредитним договором у розмірі 81 335 (вісімдесят одна тисяча триста тридцять п`ять) гривень 89 копійок, що складає тіло кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду строком на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання рішення законної сили, встановивши наступний графік погашення заборгованості:
до 05 грудня 2026 року сплатити 6 999 гривень 86 копійок;
до 05 січня 2027 року сплатити 6 999 гривень 86 копійок;
до 05 лютого 2027 року сплатити 6 999 гривень 86 копійок;
до 05 березня 2027 року сплатити 6 999 гривень 86 копійок;
до 05 квітня 2027 року сплатити 6 999 гривень 86 копійок;
до 05 травня 2027 року сплатити 6 999 гривень 86 копійок;
до 05 червня 2027 року сплатити 6 999 гривень 86 копійок;
до 05 липня 2027 року сплатити 6 999 гривень 86 копійок;
до 05 серпня 2027 року сплатити 6 999 гривень 86 копійок;
до 05 вересня 2027 року сплатити 6 999 гривень 86 копійок;
до 05 жовтня 2027 року сплатити 6 999 гривень 86 копійок;
до 05 листопада 2027 року сплатити 6 999 гривень 83 копійки.
Копії рішення надіслати для відома сторонам.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:О.І.Бальжик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua