Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №946/5275/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №946/5275/26

Суддя: Швець В. М.

Єдиний унікальний № 946/5275/26

Провадження № 1-кп/946/477/26

ВИРОК

Іменем України

06 жовтня 2026 року місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий – суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

розглянувши у місті Ізмаїл Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000431 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, маючого двох неповнолітніх дітей, працюючого працівником по благоустрою міста в КП «Житсервіс», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлені наступні фактичні данні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» інформаційна (автоматизована) система – організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів; володілець інформації – фізична або юридична особа, якій належать права на інформацію; доступ до інформації в системі – отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі, тощо. Згідно з абз. 4 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» порядок доступу до інформації, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації визначаються володільцем інформації. 13 січня 2025 року приблизно о 13 годині, ОСОБА_4 , діючи з єдиним умислом, маючи на меті обернення на свою користь чужих грошових коштів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_5 , за згодою власника, належний йому мобільний телефон марки «Siemens», для здійснення телефонного дзвінка. При зазначених обставинах, ОСОБА_4 встановив без дозволу держателя спеціального засобу – банківського рахунку ОСОБА_5 на свій власний телефон марки «ZTE» мобільний додаток «Приват24» шляхом введення реквізитів щодо доступу до банківського рахунку останнього. Після реєстрації мобільного додатку «Приват24» та введення цифрового смс-повідомлення, яке прийшло на телефон потерпілого з кодом підтвердження реєстрації, ОСОБА_4 отримав доступ до інформаційної (автоматизованої) системи банку та банківського рахунку ОСОБА_5 в АТ КБ «ПриватБанк», з метою проведення відповідного банківського розрахунку та зняття готівки. У подальшому, ОСОБА_4 не видалив зі свого мобільного телефону додаток «Приват24», залишивши таким чином доступ до банківського рахунку потерпілого ОСОБА_5 . Згодом, у період часу з 13 січня 2025 року по 31 серпня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи єдиний умисел на несанкціоноване втручання в роботу електронних комунікаційних мереж, маючи доступ до банківського рахунку ОСОБА_5 в АТ КБ «ПриватБанк» через встановлений у своєму власному мобільному телефоні додаток «Приват24», таємно від потерпілого, самочинно, без дозволу держателя спеціального засобу банківської картки, здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи самообслуговування банківських розрахунків АТ КБ «ПриватБанк», який згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою. За вказаних обставин, ОСОБА_4 , використовуючи на своєму мобільному телефоні марки «ZTE» з встановленим мобільним додатком «Приват24», таємно, самочинно, без дозволу держателя спеціального засобу –банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк», вводив необхідні дані реквізитів щодо доступу до банківського рахунку ОСОБА_5 , внаслідок чого отримав несанкціонований власником доступ до інформаційної (автоматизованої) системи банку та банківського рахунку останнього, в результаті чого несанкціоновано втручався в роботу інформаційної (автоматизованої) системи самообслуговування банківських розрахунків АТ КБ «ПриватБанк», який згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, отримавши при цьому вільний доступ до всіх рахунків потерпілого ОСОБА_4 , а саме: здійснив операції перерахунку грошових коштів з банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», що належить ОСОБА_5 , на картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_6 , доступ до якого мав з відома та дозволу зазначеної особи, зокрема 13.01.2025 о 13 годині на суму 400грн, 14.01.2025 об 11:13 год на суму 4000грн, 20.01.2025 о 12:51 год на суму 4500грн, 24.02.2025 о 09:15 год на суму 2000грн, а також 04.02.2025 об 11:28 грн у сумі 4000грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , доступ до якого мав з відома та дозволу зазначеної особи, а згодом на свій особистий банківський рахунок НОМЕР_3 в АТ «Державний ощадний банк України», зокрема 26.01.2025 о 16:38 год на суму 3000 грн, 27.01.2025 о 18:32 год на суму 6000 грн; 04.02.2025 о 09:10 год на суму 1500 грн; 06.02.2025 о 17:38 на суму 4000 грн, 18.02.2025 о 22:19 год на суму 2500 грн та на свій особистий банківський рахунок НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме: 09.02.2025 о 19:07 год на суму 2500 грн, 18.02.2025 о 19:47 год на суму 4000 грн, 18.02.2025 о 20:16 год на суму 5000 грн, 28.02.2025 о 20:03 год на суму 2000 грн, 25.04.2025 о 10:43 год на суму 300 грн, 20.05.2025 об 11:51 год на суму 1100 грн, 26.07.2026 о 12:41 год на суму 3000 грн, 26.07.2025 о 14:24 год на суму 3000 грн, 26.07.2025 о 15:40 грн на суму 600 грн, 26.07.2025 о 17:05 год на суму 100 грн, 31.08.2025 о 16:28 год на суму 1000 грн, 31.08.2025 о 21:41 год на суму 170 грн.

Крім того, ОСОБА_4 під час дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, в період часу з 13 січня 2025 року по 31 серпня 2025 року, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на таємне заволодіння чужим майном – грошовими коштами, в період з 13.01.2025 по 31.08.2025 з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одним і тим самим способом, умисно, таємно викрав кошти, що зберігалися на банківському рахунку ОСОБА_5 НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк». Так, за зазначених обставин, ОСОБА_4 , попередньо авторизувавшись в особистому кабінеті ОСОБА_5 за допомогою мобільного додатку «Приват24», завантаженого та встановленого на власному мобільному телефоні за вищевказаних обставин, шляхом спотворення процесу обробки інформації, надаючи вигляд, що операція з банківським рахунком нібито здійснюється безпосередньо його власником, реалізуючи єдиний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, протиправно здійснив операції перерахунку грошових коштів з банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», що належить ОСОБА_5 , на картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_6 , доступ до якого мав з відома та дозволу зазначеної особи, зокрема 13.01.2025 о 13 годині на суму 400грн, 14.01.2025 об 11:13год на суму 400грн, 20.01.2021 о 12:51год на суму 4500грн, 24.02.2025 о 09:15год на суму 2000грн, а також 04.02.2025 об 11:28год у сумі 4000грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , доступ до якого мав з відома та дозволу зазначеної особи, а згодом на свій особистий банківський рахунок НОМЕР_3 в АТ «Державний ощадний банк України», зокрема 26.01.2025 о 16:38год на суму 3000грн, 27.01.2025 о 18:32год на суму 6000грн; 04.02.2025 о 09:10год на суму 1500грн; 06.02.2025 о 17:38год на суму 4000грн, 18.02.2025 о 22:19год на суму 2500грн та на свій особистий банківський рахунок НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме: 09.02.2025 о 19:07год на суму 2500грн, 18.02.2025 о 19:47год на суму 4000грн, 18.02.2025 о 20:16год на суму 5000грн, 28.02.2025 о 20:03год на суму 2000грн, 25.04.2025 о 10:43год на суму 300грн, 20.05.2025 об 11:51год на суму 1100грн, 26.07.2026 о 12:41год на суму 3000грн, 26.07.2025 о 14:24год на суму 3000грн, 26.07.2025 о 15:40грн на суму 600грн, 26.07.2025 о 17:05год на суму 100грн, 31.08.2025 о 16:28год на суму 1000грн, 31.08.2025 о 21:41год на суму 170грн. Всього, в період часу з 13 січня 2025 року по 31 серпня 2025 року ОСОБА_4 неправомірно, без згоди та відома потерпілого ОСОБА_5 таємно від власника, шляхом несанкціонованого, тобто самочинного, без відповідного дозволу, незаконного втручання в мобільний додаток «Приват24» для дистанційного керування банківською карткою, з банківського рахунку НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк», який належить ОСОБА_5 , умисно, таємно викрав грошові кошти на загальну суму 54670грн, якими розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнову шкоду на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що злочин він вчинив за вище описаних обставинах, об`яснив свою поведінку тим, що не обдумав наслідки своїх дій. У скоєному кається.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.

При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 361 КК України, оскільки ОСОБА_4 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, висновок органу пробації.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире розкаяння в скоєнні злочину.

З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків вчинених ним правопорушень, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст. 369 –371, 373 –375 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 361 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років;

-за ч. 1 ст. 361 КК України – у вигляді обмеження волі строком на один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на два роки. На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межи України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, вид якої може бути визначеним уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 не обирати.

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua