Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №492/1712/26 — Арцизький районний суд Одеської області

Суд: Арцизький районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №492/1712/26

Суддя: Черевата В. І.

Справа № 492/1712/26

Провадження № 3/492/327/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Арциз Одеської області, громадянку України, з вищою освітою, не заміжню, не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановила:

15 вересня 2026 року о 11 год. 20 хв. ОСОБА_1 , по вул. Добровольського, м. Арциз Болградського району Одеської області, керуючи транспортним засобом марки «Citroen C4 Picasso», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, здійснила зіткнення з транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , після чого залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушила п. 2.10 «а», п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнала, дала суду пояснення про те, що суть правопорушення їй зрозуміла, з протоколом не згодна та пояснила, що 15 вересня 2026 року о 11 год. 20 хв. вона перебувала на паркові біля будинку № 5 по вулиці Добровольського в м. Арциз Болградського району Одеської області на своєму транспортному засобі марки «Citroen C4 Picasso», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Під час руху назад, маневру праворуч для виїзду з парковки, вона бачила позаду її автівки транспортний засіб марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був неправильно припаркований, а саме стояв поперек неї, що заважало виїхати ОСОБА_1 та іншим водіям. При маневрі назад, в автомобілі ОСОБА_1 спрацювали парктроніки та з цього моменту вона почала рух вперед. ОСОБА_1 вважає, що не могла зачепити авто «ВАЗ 2107». Також вона вважає, що з огляду на те, що водій припаркував авто в неправильному місці, він знав, що це заважає іншим і він не мав права сперечатись. Факт ДТП ОСОБА_1 заперечує та вину свою не визнає. Також ОСОБА_1 пояснює, що до неї підійшов чоловік і повідомив, що вона зачепила автомобіль, але в її авто була дитина віком 2 місяці, яка плакала в авто кріслі, тому вона не мала часу на розмови. Бампер її автівки пластиковий, вона не могла нанести удар в залізний ВАЗ і нанести йому шкоду, без шкоди її автівки, а подряпини які на її бампері вони виникли давно.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, її вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні обставинами, викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 772298 від 15 вересня 2026 року, згідно якого 15 вересня 2026 року о 11 год. 20 хв. ОСОБА_1 , по вул. Добровольського у м. Арциз Болградського району Одеської області, керуючи транспортним засобом марки «Citroen C4 Picasso», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 », рухаючись заднім ходом, здійснила зіткнення з транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті чого авто отримали механічні пошкодження, чим порушила п.2.3.б ПДР;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 772314 від 15 вересня 2026 року, згідно якого 15 вересня 2026 року о 11 год. 20 хв. ОСОБА_1 , по вул. Добровольського у м. Арциз Болградського району Одеської області, керуючи транспортним засобом марки «Citroen C4 Picasso», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , після вчинення дорожньо-транспортної пригоди залишила місце події чим порушила п. 2.10 ПДР;

- схемою місця ДТП від 15 вересня 2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , відповідно до яких 15.09.2026, приблизно о 11 год. 20 хв., вона знаходилась в авто марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , на задньому лівому пасажирському сидінні, що було припарковано навпроти буд. №5 по вул. Добровольського в м. Арциз Болграського району Одеської області. Знаходячись в авто, вона побачила, що з сусіднього пакового місця виїжджає заднім ходом транспортний засіб марки «Citroen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та направляється в авто, де вона сиділа. ОСОБА_3 встигла сказати своєму чоловіку, ОСОБА_2 , в них їде автівка та в цей же момент транспортний засіб «Citroen» вдарився в заднє праве крило. Чоловік вийшов з машини та почав розбиратись з водійкою, але остання поїхала з місця пригоди;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких встановлено, що 15 вересня 2026 року о 11 год. 20 хв. він знаходився на парковому місці в своєму транспортному засобі марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , біля КНП «Арцизька ЦОЛ», що розташована за адресою: вул. Добровольського, буд. 5, м. Арциз Болградського району Одеської області, разом з дружиною ОСОБА_3 .. ОСОБА_2 сидів на водійському сидінні та спостерігав, як авто марки «Citroen», за кермом якого сиділа жінка, здаючи назад вдарила його авто в заднє праве крило. Він вийшов з автівки, почав розбиратись в ситуації, але водійка авто «Citroen», не вийшла та поїхала з місця події. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , відповідно до яких встановлено, що 15 вересня 2026 року о 11 год. 20 хв. він знаходився на парковому місці в своєму авто. Позаду нього стояло авто марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , коли ОСОБА_4 почув характерний звук зіткнення авто. Вийшовши з власної автівки, ОСОБА_4 побачив, що в авто, яке було припарковано позаду нього марки «ВАЗ», в`їхав транспортний засіб марки «Citroen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого була жінка. Коли з авто «ВАЗ», вийшов чоловік, остання поїхала;

- довідкою, відповідно до якої ОСОБА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, не притягувалася.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, яка здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 124 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Відповідно п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, які відповідно передбачають, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; відповідно п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, які відповідно передбачають, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі..

Судом встановлено, що досліджені у судовому засіданні докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п. 150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» в частині події дорожньо-транспортної пригоди.

Аналізуючи наведені вище норми права, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи про адміністративне правопорушення, вияснивши причини та умови, що сприяли вчиненню вказаного адміністративного правопорушення, проаналізувавши усі фактичні дані, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях водія транспортного засобу марки «Citroen C4 Picasso», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 присутня вина, яка полягає у тому, що вона під час руху автомобіля порушив вимоги п. 2.10 «а» п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху і такі порушення знаходяться у причинному зв`язку із зіткненням транспортних засобів, а відтак в її діях міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, адміністративні правопорушення були вчинені саме нею, тому ОСОБА_1 вина у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень, її дії розкривають матеріальний склад об`єктивної сторони ст. 124 КУпАП у порушенні п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, оскільки її провина повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджена доказами, дослідженими судом, тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності і її дії правильно кваліфіковані за ст.. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Судом встановлено, що відсутні згідно вимог ст. 17 КУпАП обставини, що виключають адміністративну відповідальність, оскільки ОСОБА_1 не діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони і не була в стані неосудності.

Невизнання провини ОСОБА_1 суд розцінює як обраний нею засіб захисту з метою ухилення від адміністративної відповідальності за вчинені нею адміністративні правопорушення, оскільки в судовому засіданні місце й факти, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідають фактичним обставинам справи.

ОСОБА_1 до суду надано письмове заперечення на протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №772298 та №772314, відповідно якого ОСОБА_1 стверджує про відсутність події ДТП та вимушене залишення парковки, посилаючись на те, що 15.09.2026, під час руху заднім ходом на своєму автомобілі «Citroen C4 Picasso», спрацювали акустичні датчики паркувального радару (парктроніки). Почувши безперевний сигнал, вона негайно зупинилась, переключила передачу та виконала маневр вперед для безпечного виїзду. Жодного моменту зіткнення чи динамічного удару вона не відчула, а система паркування запобігла контакту транспортних засобів. До її автомобіля підійшов водій транспортного засобу «ВАЗ», та зауважив, що ОСОБА_1 нібито зачепила його авто. Будучи впевненою у безпеці маневру завдяки парктронікам, ОСОБА_1 відповіла, що удару не було. У цей момент в салоні її автомобіля голосно плакала її 3-місячна дитина, яку ОСОБА_1 не могла заспокоїти на місці. Керуючись виключно материнським обов`язком, ОСОБА_1 прийняла рішення не втратчати час на безпідставні суперечки, оскільки вона була впевнена у відсутності ДТП, ОСОБА_1 поїхала до дому. Умислу на втечу чи приховання вона не мала. Також, ОСОБА_1 в заперечені зазначає, що патрульний поліцейський ОСОБА_5 , безпідставно стверджує про наявність «свіжих» царапин на її автомобілі. Про те, як вбачається з доданих до заперечення фотоматеріалів, наявні на пластиковому бампері автомобіля «Citroen» пошкодження є виключно старими, що виникли більше року тому. У разі реального фізичного контакту із заднім крилом автомобіля «ВАЗ» із утворенням вм`ятин, у точці зіткнення відбулося б механічне очищення бамперу від пилу та виникли б свіжі зазубрини пластику. Окрім того, ОСОБА_1 зазначає про абсурдність, суперечливість та фальсифікацію даних у протоколі за ст.. 122-4 КУпАП, відповідно до чого протокол ЕПР1 №772314 містить взаємовиключні, хаотичні відомості, які повністю спростовують матеріали справи. Також, в заперечені ОСОБА_1 вказує на недопустимість та суперечливість показань свідка ОСОБА_4 , які зафіксовані на нагрудну бодікмеру патрульних поліцейських.

Зазначені заперечення суд визнає безпідставними та декларативними, оскільки в судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими показами свідка ОСОБА_4 , що автомобіль марки «Citroen C4 Picasso», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснив рух заднім ходом та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «ВАЗ 2107» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 додатково встановлено факт зіткнення автомобілів. Також, в матеріалах адміністративної справи наявна схема місця ДТП від 15.09.2026, на якій схематично зафіксований транспортний засіб «ВАЗ 2107» з місцем удару, яким є праве заднє крило автомобіля. Твердження ОСОБА_1 з приводу наявності відеозапису з нагрудних бодікамер та недостовірності пояснень свідка ОСОБА_4 . ОСОБА_1 окрім як її заперечення не підтверджується. Клопотання про доручення зазначених відеозаписів ОСОБА_1 не заявлено. Окрім того, підтвердити чи спростувати давність та механізм утворення механічних пошкоджень на транспортному засобі «Citroen C4 Picasso», можливо лише за результатами проведення відповідної автотехнічної чи транспортно-трасологічної експертиз. Так, ОСОБА_1 надано два кольорових фотозображення, на яких дійсно видно сліди пошкодження у вигляді протертості (царапин) на частині транспортного засобу, однак це не являється доказом того, що вони утворились, як зазначено в заперечені ОСОБА_1 , задовго до дорожньо-транспортної пригоди. На фотозображеннях не зазначено ні дати, ні часу, коли зроблені фотознімки. Клопотання про проведення відповідної експертизи ОСОБА_1 суду не заявлялось. Твердження ОСОБА_1 про неналежність протоколу через помилку в місці вчинення адміністративного правопорушення, спростовуються матеріалами справи. У п. 7 протоколу серії ЕПР1 №772298 місце виявлення правопорушення зазначено абсолютно вірно, а саме: вул. Добровольського, м. Арциз. Відтак, помилковий запис у п. 7 протоколу серії ЕПР1 № 772314 протоколу є виключно технічною опискою, яка не викривляє суті обставин справи та не впливає на кваліфікацію діяння правопорушення. Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку що ОСОБА_1 , не діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або була в стані неосудності, що передбачені положеннями ст.ст. 17, 18, 19, 20 КУпАП. Посилання на плач 3-місячної дитини та материнський обов`язок не відноситься до зазначених обставин та не являється причиною залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки обстановка, яка склалась не відносилась до небезпечної або загрозливої для учасників події. Окрім того, сама ОСОБА_1 в письмових запереченнях зазначає, що водій автомобіля «ВАЗ» зауважив, що вона нібито зачепила його авто, що свідчить про те, що вона була обізнана про наявність дорожньо-транспортної пригоди, після чого, остання повинна була діяти відповідно до вимог, передбачених п. 2.10 Правил дорожнього руху. Твердження ОСОБА_1 про її добросовісну поведінку, що виразилась в її добровільності назвати адресу місця її проживання та очікуванні наряду поліції, суд відносить як спосіб захисту від пред`явленого їй обвинувачення.

Разом з тим, суд зазначає, що в рамках розгляду даної справи розглядається наявність вини за правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, саме в діях ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що визначення ступеню вини іншого учасника ДТП, відносно якого органами поліції не складався протокол про адміністративне правопорушення, не входить до предмету дослідження у справі про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 , проте встановлення ступеня вини ОСОБА_1 з одночасним дослідженням наявності вини (ступеня вини) у ДТП його іншого учасника можливо у разі виникнення майнового спору з відшкодування збитків та моральної шкоди в межах цивільного судочинства України.

Таким чином, з викладеного випливає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджується доказами, дослідженими суддею.

При накладенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддя враховує обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом?якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_6 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суддею встановлено не було.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його провини та ставлення до вчиненого, наявність пом`якшуючих відповідальність обставин під час вчинення даних адміністративних правопорушень, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення, в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху».

Разом з тим, суддя також вважає, що в даному випадку таке стягнення, як штраф, буде достатнім та таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з винесенням суддею постанови про накладення на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 283-285, 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя –

постановила:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Черевата В.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua