Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №577/47/23 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/47/23

Провадження № 1-кп/577/52/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022201350000144 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, мешканця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 02.05.2022 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч.1 ст.122, ч.1 ст.296, ч.1 ст.70, ст.75, ст.76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, 05.09.2022 року в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка розташовується за адресою: АДРЕСА_2 . 14.11.2022 року солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , заявив про себе та вчинене ним кримінальне правопорушення. Так, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 внаслідок самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 обов`язки військової служби з 05.09.2022 року по 14.11.2022 року не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, зазначеного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він його в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, у суду відсутні сумніви в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції. Роз`яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів (крім допиту обвинуваченого та дослідження документів, які характеризують особу обвинуваченого) стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ст. 407 ч.5 КК України — самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає рецидив злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , складену Конотопським районним відділом філії ДУ “Центр пробації” в Сумській області. Так, відповідно до досудової доповіді ОСОБА_4 має високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий рівень небезпеки для суспільства. Не можливе виправлення без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, ураховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, обставину, що обтяжує покарання та обставини, що пом`якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується позитивно, має нагороди, раніше судимий, дійшов висновку, що останньому необхідно призначити покарання в межах, передбаченого санкцією ч.5 ст.407 КК України.

Цивільний позов у провадженні не пред`явлено, дані щодо судових витрат відсутні.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили слід залишити без зміни – тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч.5 ст. 407 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років.

ОСОБА_4 міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, залишити раніше встановлену - тримання під вартою, строк відбування покарання рахувати з 10.08.2026 року з часу його затримання, в строк відбування покарання за правилами, передбаченими ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати час попереднього ув`язнення з 10.08.2026 року до вступу вироку в законну силу, з розрахунку, що один такий день відповідає одному дню позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд, а для обвинуваченого в той же строк після вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1