Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №584/1307/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 584/1307/26

Провадження № 2-а/577/94/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченко В.О. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову АП № 619 від 27.07.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про притягнення до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (далі по тексту Постанова).

На обґрунтування у позові зазначено, що в оскаржуваній Постанові вказано, дослівно: «14.07.2026 року, було встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП громадянином ОСОБА_1 , який 05.06.2026 року о 14 год. 00 хв. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), будучи оповіщеним про необхідність прибуття, відповідно до повістки через Укрпошту № 7573188, до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення даних.

Громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого частини першої та частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вимоги абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивач стверджує, що не був належним чином повідомлений про необхідність прибуття за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки повістка була направлена на адресу: АДРЕСА_2 , за якою він ніколи не проживав та не був зареєстрований.

Також ОСОБА_1 зауважує, що не мав зацікавленості ухилятися від явки до ТЦК та СП, адже його військово-облікові дані є повністю актуальними, а згідно з наданими витягами з електронного кабінету військовозобов`язаного (застосунок «Резерв+»), за ним закріплено чинне офіційне бронювання від призову на військову службу під час мобілізації строком дії до 07.07.2027 року.

ОСОБА_1 звертає окрему увагу на те, що матеріали справи містять істотні та непереборні суперечності щодо об`єктивної сторони, а саме: у Протоколі № 619 від 14.07.2026 року місцем неприбуття зазначено: АДРЕСА_3 , тоді як в оскаржуваній Постанові АП № 619 від 27.07.2026 року адресою збірного пункту вказано: АДРЕСА_1 .

Вказані вище обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 14.09.2026 року по справі відкрито провадження та, враховуючи норми ст. 262 КАС України, постановлено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивачу вказана ухвала направлена на адресу, зазначену у позовній заяві (а.с. 35).

Також 14.09.2026 року ухвала доставлена ІНФОРМАЦІЯ_1 в електронний кабінет, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу (а.с. 38). Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не надійшло, правом надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Суд, ознайомившись з доводами, викладеними у зверненні, дослідивши представлені докази дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ст. 9 КАС визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 72 КАС).

Статтями 74-76 КАС регламентовано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За положеннями частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Це означає, що наведена норма Закону встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами І посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно Постанови АП № 619 від 27.07.2026 року, яка є предметом судової перевірки, ОСОБА_1 притягнутий до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що, мовою оригіналу: «14.07.2026 року, було встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП громадянином ОСОБА_1 , який 05.06.2026 року о 14 год. 00 хв. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), будучи оповіщеним про необхідність прибуття, відповідно до повістки через Укрпошту № 7573188, до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення даних.

Громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого частини першої та частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вимоги абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». (а.с. 10).

З наданого позивачем протоколу № 619 про адміністративне правопорушення від 14.07.2026 року, складеного оператором відділення рекрутингу та комплектування солдатом ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що останній, в особливий період, під час мобілізації, не прибув за викликом на збірний пункт до ІНФОРМАЦІЯ_1 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), будучи оповіщеним про необхідність прибуття, відповідно до повістки через Укрпошту № 7573188, до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення даних. ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого частини першої та частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вимоги абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу (а.с. 11-12).

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За положеннями ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

На порушення наведеної норми у протоколі не розкрита суть правопорушення, оскільки зазначено, що ОСОБА_1 не з`явився на збірний пункт до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення даних, при цьому яких саме даних не вказано.

За положеннями ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а ч. 3 ст. 210 КУпАП - порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Слід звернути увагу, що в описовій частині оскаржуваної Постанови зазначено про встановлення в діях громадянина ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Водночас у резолютивній частині Постанови його притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, що свідчить про явну суперечність рішення та є самостійною підставою для скасування постанови, оскільки правопорушення та покарання за нього мають бути чітко та однозначно кваліфіковані.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до абзацу другого частини першої та абзацу другого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Згідно абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту Порядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно із пунктом 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 може здійснюватися шляхом, зокрема вручення повістки під особистий підпис останнього.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади Виконавчого комітету Путивльської міської ради ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_4 (а.с. 9).

З витягу із застосунку «Резерв +» вбачається, що адреса проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_5 (а.с. 13-18).

Як стверджує позивач, повістка про виклик на збірний пункт до ІНФОРМАЦІЯ_1 була йому направлена на адресу: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 14.09.2026 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали, на підставі яких винесена постанова серії АП № 619 від 27.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_4 не подано відзиву на позов, а також доказів на спростування доводів позивача.

За положеннями ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи наведене, слід дійти висновку про скасування Постанови АП № 619 від 27.07.2026 року та закриття провадження у справі за відсутності події та складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності з накладенням стягнення в розмірі 17000 грн.

Керуючись: ст.ст. 286, 72-77, 139, 271, 272 КАС України, ст.ст. 9, 210-1, 251, 283 КУпАП,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову АП № 619 від 27.07.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням стягнення в розмірі 17000,00 грн., а провадження у справі закрити за відсутності події та складу правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня складання.

Суддя Кравченко В. О.