Суд: Буринський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне викрадення чужого майна
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №574/1067/26
Суддя: Гук Т. Р.
Справа № 574/1067/26
Провадження № 3/574/410/2026
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Буринь
Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р. розглянувши матеріали, які надійшли з Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої продавцем у «Буринський хлібокомбінат», РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.2 ст. 51 КУпАП,
в с т а н о в и в:
До Буринського районного суду Сумської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 51 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №778325 від 29.09.2026 року, який міститься у вказаних матеріалах, цього ж дня о 16 год. 54 хв. було встановлено, що гр. ОСОБА_1 здійснила дрібну крадіжку чужого майна, а саме: викрала жіночий велосипед марки «Competition» червоного кольору, належний гп. ОСОБА_2 , який перебував біля магазину «Універмаг», м. Буринь, вул. Захисників України, 2, спричинивши матеріальні збитки на суму 1500 грн.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції, як вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, приходжу до висновку, що вищевказаний протокол та додані до нього матеріали підлягають поверненню ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області для належного оформлення з наступних підстав.
За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За вимогами ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 51 КУпАП відповідальність настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Диспозиція ч. 2 ст. 51 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП настає у разі, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення крадіжки не перевищує 757 грн. (1514 х 0,5), а за ч. 2 ст. 51 КУпАП настає у разі, якщо вартість викраденого майна становить від 757 грн. до 3028 грн.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 778325 від 29.09.2026 року вартість викраденого ОСОБА_1 майна становить 1500 грн.
Відповідно до довідки про вартість, наданої ФОП « ОСОБА_3 », від 30.09.2026 року, зазначено, що вартість велосипеду жіночої моделі під назвою «Competition» 1998 року випуску становить 1500 грн.
Відповідно ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та не зазначення у протоколі всіх ознак складу адміністративного правопорушення, позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, з`ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, відтак, і наявність складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.
Одним із елементів складу адміністративного правопорушення є його об`єктивна сторона дія чи бездіяльність, наслідки в даному випадку у вигляді шкоди, що відповідає вартості викраденого майна, та причинний зв`язок між діями чи бездіяльністю та наслідками, що настали. У даному випадку для розрахунку вартості викраденого майна за ст.51 КУпАП використовують податкову соціальну пільгу аби встановити межу кваліфікації дрібної крадіжки.
Отже конструкція об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, свідчить про обов`язковість належного встановлення вартості майна, яке було викрадене.
Так з об`єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів/правопорушень з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов`язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю.
Визначення вартості викраденого майна має значення для розмежування діянь, передбачених ст.51 КУпАП та ст.185 КК України.
Так Верховний Суд в Постанові від 15 листопада 2023 року справа №336/10493/13-к провадження № 51- 3243 км 19 зазначив, що: «З об`єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів з матеріальним складом, тому, крім діяння (таємного викрадення), обов`язкового її ознакою є матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також - причинний зв`язок між цією шкодою і таємним викраденням. Відповідно до усталеної судової практики, розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи. Для встановлення розміру шкоди, завданої злочинними діями, передбаченими ст.185 КК, обов`язковим є встановлення вартості не будь-якого майна, аналогічного предмету злочину, а конкретної речі, яка була предметом злочину. Вартість викраденого майна є вирішальною для відмежування таємного викрадення чужого майна (крадіжки) як кримінального проступку від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, яке є адміністративним правопорушенням (ст. 51 КУпАП). Суд не погодився з твердженням сторони обвинувачення, що сума завданих збитків потерпілій становить 3700 грн, оскільки органом досудового розслідування будь-яких підтверджуючих доказів вартості викраденого майна не було надано, а жоден з досліджених в судовому засіданні доказів не підтверджує розмір завданої потерпілій матеріальної шкоди, і будь-які інші докази, якими визначається вартість викраденої коляски, матеріали кримінального провадження не містять».
Згідно з висновком щодо застосування норм права, який міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 листопада 2019 року в справі №420/1667/18 провадження № 51-10433 кмо 18 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду визначено, що: «В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна) чи проведення простих арифметичних розрахунків».
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вичиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.
Суд звертає увагу на той факт, що в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №778325 від 29.09.2026 року працівником поліції, який склав цей протокол, визначено вартість викраденого майна 1500 гривень без вказівки, що це вартість майна на момент вчинення правопорушення та без зазначень ідентифікаційних ознак викраденого майна. А тому є не зрозумілим та викликає обґрунтовані сумніви яким чином згідно довідки ФОП « ОСОБА_3 » від 30.09.2026 року встановив вартість велосипеда 1500 грн. та чи є це вартість нового об`єкту чи такого, що був у вжитку.
Натомість як експертного висновку матеріали справи не містять та є не зрозумілим яким чином було встановлено вартість викраденого та за якими цінами та щодо яких саме речей.
При цьому, у письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вказано, що вартість викраденого майна становить 5000 грн.
Тобто є не зрозуміло яким чином обчислено вартість викраденого майна в протоколі та на якій підставі залучено ФОП « ОСОБА_3 » для визначення вартості майна.
Суддя наголошує, що обов`язок надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Виходячи із аналізу змісту ст. 256, 278 КУпАП при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному органу, що порушив провадження в адміністративній справі для належного оформлення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23 грудня 2005 року визнано правильною практику судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без дотримання вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Також, суддя наголошує та звертає увагу керівника органу на необхідність усунути зазначені недоліки в максимально стислі строки, оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення складає протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
За таких обставин приходжу до висновку про необхідність повернення протоколу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 51 КУпАП для належного оформлення.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з п.7 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Крім того, оскільки, основним документом, на підставі якого проводиться розгляд справи, є протокол про адміністративне правопорушення, то уточнення даних, які в ньому зазначені, не можуть вноситись іншими документами, в тому числі рапортами працівників поліції.
Керуючись ст. ст. 256, 278 КУпАП України, суддя –
п о с т а н о в и в:
Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.51 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та додані до нього матеріали повернути до Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.Р. Гук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua