Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №944/5708/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5708/26

Провадження №3/944/2588/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., за участю ОСОБА_1 та її захисника Швеця І.Я., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.204-1 КпАП України,

в с т а н о в и в:

16 вересня 2026 року о 23:25 год. ОСОБА_1 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець», територія Яворівської територіальної об`єднаної громади Яворівського району Львівської області, під час проходження прикордонного контролю на виїзд з України, пред`явила на паспортний контроль паспорт громадянина США для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 04.10.2022 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В процесі прикордонного контролю встановлено, що вона є громадянкою України, що підтверджується внутрішнім паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 30.09.1997 Яворівським РВ у Львівській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги ст.ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 №57, тобто здійснила спробу незаконного перетинання державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон без відповідних документів, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник Швець І.Я. пояснили, що під час перетину державного кордону України ОСОБА_1 надала на паспортний контроль паспорт громадянина США для виїзду за кордон, оскільки не знала, що їй потрібен паспорт громадянина України для виїзду за кордон та вважала, що достатньо предявити документ, який засвідчує, що вона звернулась до органів влади в Україні з документами для виготовлення такого паспорта. ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнає, щиро розкаюється, а тому просить у зв`язку із відсутністю умислу на вчинення даного правопорушення, закрити провадження у справі через малозначність вчиненого правопорушення та оголосити усне зауваження.

Заслухавши ОСОБА_1 та її захисника Швеця І.Я., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №008240Е від 16.09.2026, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення, рапортами інспекторів прикордонної служби ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 16.09.2026, визнавальними поясненнями ОСОБА_1 , наданими під час розгляду справи, копією паспорта громадянина США для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 04.10.2022 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інформаційною довідкою, відповідно до якої ОСОБА_1 30.09.1997 отримала паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, то слід зазначити наступне.

Згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Однак, вказаною нормою не передбачено визначення малозначності адміністративного правопорушення, як підстави звільнення від відповідальності та не встановлено порядку застосування такого звільнення. Суддя зобов`язаний розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.

Згідно вказаної норми закону правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння, виходячи із засад гуманності, хоча це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності залишається правопорушенням.

Визнання діяння малозначним, на думку судді, може бути виключно у випадку незначного порушення, яке потягнуло за собою незначний ступінь його суспільної небезпечності, що не відноситься до дій, перебачених ч.1 ст.204-1 КУпАП.

При цьому, жодних доказів на обгрунтування клопотання про застосування ст.22 КУпАП, які суд міг би взяти до уваги, до матеріалів справи не долучено.

Таким чином, суддя приходить до переконання про недостатність підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу винної, визнання вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КпАП України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.

Суддя М.О. Білецька