Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №761/26499/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26499/26

Провадження №1-кп/761/4139/2026

В И Р О К

іменем України

02 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12026100100001447, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 червня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мусійки Іванківського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Не пізніше 07 години 50 хвилин 20 травня 2026 року за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_4 придбав метальний ніж, який відноситься до холодної клинкової зброї колючо-ріжучої дії. Усвідомлюючи заборону вільного носіння метального ножа, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС № 622 від 21.08.1998, ОСОБА_4 придбав та, в подальшому, носив його при собі без передбаченого законом дозволу.

У подальшому, о 07 годині 50 хвилин 20 травня 2026 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_4 був зупинений працівниками поліції, та в ході проведення огляду місця події, у наплічній сумці, одягненій через плече останнього, було виявлено та вилучено метальний ніж, що відноситься до холодної клинкової зброї колючо-ріжучої дії, виготовлений заводським способом, який ОСОБА_4 носив без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, вищевказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, тобто носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 повідомив суду, що вранці 20.05.2026 року за адресою: АДРЕСА_2, його було зупинено працівниками поліції. Під час огляду працівники поліції виявили в його сумці ніж, дозволу на носіння якого він не мав. Як пояснив обвинувачений, зазначений ніж він узяв із дому для використання під час виконання будівельних робіт.

Таким чином, показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, враховуючи відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , показання якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, та враховуючи відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні матеріали, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, форму й ступінь вини, мотивацію вчиненого, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують обвинуваченому покарання.

Зокрема, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, одружений, має на утриманні малолітню дитину та постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до правил призначення покарання, закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.

Суд, при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому, не вбачає підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України та вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України у виді штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Так, судом встановлено, що в рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2026 року (справа №761/21308/26, провадження №1-кс/761/13413/2026) накладено арешт, зокрема, на предмет, ззовні схожий на ніж, який поміщено до спеціального пакету № RIC2068612.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що арешт, накладений на речовий доказ у даному кримінальному провадженні, підлягає скасуванню у зв`язку із закінченням судового розгляду та відсутністю необхідності у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, процесуальні витрати у даному кримінальному провадженню за проведення судової експертизи холодної зброї №СЕ-19/111-26/28667-ХЗ від 26.05.2026 року на суму 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 (сорок чотири) копійки підлягає стягненню з ОСОБА_4 .

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не застосовувався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 124, 174, 349, 368, 374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2026 року (справа №761/21308/26, провадження №1-кс/761/13413/2026), на предмет, ззовні схожий на ніж, який поміщено до спеціального пакету № RIC2068612.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме:

- предмет, ззовні схожий на ніж, який поміщено до спеціального пакету №RIC2068612 - знищити;

- відеозапис «export-9iqde», який знаходиться на компакт-диску - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у даному кримінальному провадженню за проведення судової експертизи №СЕ-19/111-26/28667-ХЗ від 26.05.2026 року на суму 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

Вирок суду першої інстанції в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України оскарженню не підлягає. В іншій частині може бути оскаржений учасниками процесу, протягом 30 діб з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції до Шевченківського районного суду м. Києва.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити учасникам.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Києва ОСОБА_1