Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №676/5629/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 676/5629/25

Провадження № 2/761/4373/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Яцишина А.А.

позивачки: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, відповідно до якого позивач просив суд: стягувати з ОСОБА_1 аліменти а користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж по 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягувати х дня подання позовної заяви до суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 червня 2003 року позивачка ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 у відділі реєстрації актів громадянського стану Кам?янець Подільського міського управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 290. Від спільного шлюбу сторони мають доньок - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають зі мною з 2014 року по АДРЕСА_1 .

В позовній заяві зазначено, що діти знаходяться на утриманні і вихованні позивачки (матері). Домовленості між позивачкою і відповідачем про участь останнього в утриманні дітей в повному обсязі не досягнуто, хоча згідно із ст. 180 СК України відповідач зобов`язаний надавати матеріальну допомогу в повному обсязі.

У позовній заяві зазначено, що позивачка не працює і доходів не має, окрім того вона являюсь інвалідом третьої групи. Відповідач проживає окремо від сім`ї, офіційне працює та має доходи, його вік, стан здоров`я та матеріальне забезпечення дозволяють сплачувати аліменти на утримання двох доньок, яких самостійно утримувати двох доньок, яких самостійного утримувати вона не має змоги.

У зв`язку з зазначеним, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.09.2025 відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного провадження.

Позивачка в судовому засіданні позовну заяву підтримала та просила її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та розгляд справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Сторонами не заперечувалось, що 08 червня 2003 року позивачка ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 у відділі реєстрації актів громадянського стану Кам?янець-Подільського міського управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 290.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Кам`янець-Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (а.с.12).

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про народження виданого повторно серії НОМЕР_2 виданого Кам`янець-Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (а.с. 13).

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивач, як на підставу для його задоволення, вказувала, що сторонами не досягнуто згоди про сплату аліменти на утримання дитини відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини, хоча вказаний обов`язок відповідача, як батька, передбачений ст. 180 СК України.

Як вбачається з матеріалів справи неповнолітні діти сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають разом із позивачкою.

Відомостей про доходи відповідача матеріали справи не містять.

Водночас, доказів, які б свідчили як про безумовну відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання своєї малолітньої дитини, так і те, що він є непрацездатною особою, останнім до суду не надано.

Так, відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Тлумачення положень статті 180 СК України свідчить, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні,чи їх шлюб розірвано.

При цьому, аналіз глави 15 СК України дозволяє зробити висновок, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як передбачено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: - дітей віком до 6 років - 2563 гривні; - дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Згідно із з положеннями ч. 1, 2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, матері має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (стаття 12 Закону).

Згідно із ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім`я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В той же час, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, зокрема положення ст. 182 Сімейного кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу).

Таки чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується відсутність перешкод для виконання відповідачем обов`язку по утриманню власної дитини, враховуючи часткове визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 29.07.2025 року і до досягнення донькою ОСОБА_2 повноліття, а вподальшому, стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення донькою повноліття.

При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

В порядку, визначеному 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави в сумі 1211,20 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 206, 229, 258, 259, 263-266, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України ст. ст. 179, 180-183 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 29.07.2025 року і до досягнення донькою ОСОБА_2 повноліття, а вподальшому, стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення донькою повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах сплати суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: