Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №466/7275/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7275/25

Провадження № 2/466/490/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.

секретар Гураш М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

01.08.2025 ТзОВ «Коллект Центр» звернулось до суду через підсистему Електронний суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №4218854 від 31.08.2021 в сумі 160 500,00грн., судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 25 000,00грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 31.08.2021 року між ТзОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4218854, на підставі якого ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 20 000,00 грн. на строк користування кредитом 30 днів, відсоткова ставка 7500грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2. Договору).

ТзОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.

Однак, відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив взяті на себе зобов`язання, не повернув в повному обсязі кредитні кошти позивачу, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем навіть після спливу строку, встановленого в договорі.

15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт капітал» було укладено Договір №15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №4218854, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року ТзОВ «Вердикт капітал» відступило право вимоги до позичальників ТзОВ «Коллект центр» за Кредитним договором №4218854, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Таким чином ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №4218854 від 31.08.2021.

Відповідач, всупереч умовам Кредитного договору зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму кредиту не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.

Розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4218854 від 31.08.2021 що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 160 500,00грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20 000,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги – 138 500,00грн, заборгованість за комісіями – 2 000,00 грн.

У справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням сторін.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Копія позовної заяви з додатками скеровані позивачем відповідачу, що підтверджується описом вкладення «Список "Реєстри 30-07-2025 15482776 Опис".

Копія ухвали про відкриття провадження скерована судом відповідачу супровідним листом за вказаною у матеріалах справи адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи судом. У встановлений строк відзиву на позов не подав.

Враховуючи наведене, суд, зі згоди представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що 31.08.2021 року між ТзОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4218854, на підставі якого ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 20 000,00 грн. на строк користування кредитом 30 днів ( до 30.09.2021), відсоткова ставка 7500грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2. Договору).

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому надана інформація, передбачена чинним законодавством.

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами Договору кредиту.

15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт капітал» було укладено Договір №15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №4218854, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року ТзОВ «Вердикт капітал» відступило право вимоги до позичальників ТзОВ «Коллект центр» за Кредитним договором №4218854, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Таким чином ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №4218854 від 31.08.2021.

Зобов`язання за цим договором відповідач не виконував, що призвело до виникнення у нього заборгованості в розмірі 160 500,00грн.

Згідно умов Кредитного договору №4218854 від 31.08.2021, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 20 000,00 грн.; строк кредитування – 30 днів (по 30.09.2021), відсоткова ставка 7500грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2. Договору).

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору. Даний факт стверджується довідкою про перерахування кредитних коштів.

За ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак в порушення зазначених вище норм закону та умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив заборгованість.

Згідно розрахунку позивача станом на день формування позовної заяви загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором №4218854 від 31.08.2021 склала 160 500,00 грн., з яких: 20 000,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 138 500,00грн. – заборгованість по відсотках на дату відступлення права вимоги, 2 000,00грн. – заборгованість за комісіями.

Вирішуючи спір, суд враховує, що згідно з п.1 ч.2 ст. 11,ч.1 ст. 202 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини, тобто дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно Кредитного договору №4218854 від 31.08.2021 року сторони визначили суму кредиту 20 000,00грн., визначили розмір процентів за користування кредитом: відсоткова ставка 7500грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2. Договору). Та визначили термін кредиту - 30 днів.

Аналіз викладених пунктів договору дозволяє дійти висновку, що сторони погодили процентні ставки за правомірне користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, що настає у разі невиконання зобов`язань за договором. Проценти за правомірне користування кредитом визначено відповідно до ст.ст.1048, 1056-1 ЦК України і вони у даному випадку не виконують компенсаційну функцію за невиконання зобов`язань.

Вирішуючи питання стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в заявленому розмірі, суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено в ст. 8 Конституції України.

Відповідно до ч.4 ст.42 Конституції України, держава захищає права споживачів.

Верховний Суд аналізуючи кредитні відносини неодноразово зважав, що позичальником переважно є пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Також кредитний договір містив умову, що строк кредитування складає 30 днів. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Отже, оскільки, умовами кредитного договору, визначено строк кредитування 30 днів, тому позивач має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку дії договору у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: за Кредитним договором №4218854 від 31.08.2021 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 27 500,00 грн. (20 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7 500,00 грн. - проценти за користування кредитом за період 30 днів)

Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії в розмірі 2 000,00 грн, яка визначена умовами кредитного договору, і є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, суд покликається на таке.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 2 000,00 грн є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати ОСОБА_1 боржником за цим платежем.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 20 000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 7 500,00 грн. сума за відсотками.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані копія Договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, прайс-лист, заявку на надання юридичної допомоги №193 від 02.06.2025, витяг з акту №11 про дання юридичної допомоги від 30.06.2025 на суму 25 000грн.

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує незначну складність справи, типовість для позивача правовідносин у спорі, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, часткове задоволення позовних вимог та дійшов висновку щодо часткового стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306) заборгованості за Договором про споживчий кредит №4218854 від 31.08.2021 року в сумі 27 500,00грн (двадцять сім тисяч п`ятсот гривень) з яких 20 000,00грн. – тіло кредиту, 7 500,00грн. – відсотки за користування кредитом, а також 2 422,40грн. судового збору та 2000,00грн. витрат на правничу допомогу.

У стягненні платежів за комісією відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська