Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №760/21325/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/21325/26

Провадження №3/760/5771/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Мозолевська О.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, що надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП надійшов матеріал про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №719026 від 14.07.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , 14.07.2026 о 09 год. 57 хв., по пр-т. Любомира Гузара, 42, що в м. Києві, керуючи автомобілем марки «Toyota» моделі «Corolla Verso» державний номерний знак НОМЕР_1 , перед почтком руху не впевнився в безпечності а скоїв зіткнення з автомобілем марки «Ford» моделі «Trucks 1833 DC», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку та мав намір перелаштуватись в ту ж смугу руху, в якій почав рух водій ОСОБА_1 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим було порушено вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнав та пояснив, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини.

Суд дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення, схему місця ДТП та письмові пояснення учасників ДТП дійшов до наступного висновку.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, висновком експерта.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

У відповідності до п. 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (рішення у справі «О' Галлоран та Франціc проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007), особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і спричиненням пошкоджень.

Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

У відповідності до положення ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані які, як докази, зібрані УПП, суд дійшов висновку, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не є доведеними з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

ЄСПЛ у своїх рішеннях указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Разом з тим, надані УПП докази в цій справі цим критеріям не відповідають.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, аналізуючи зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 247, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, за відсутністю у його діях складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. МОЗОЛЕВСЬКА