Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №459/3406/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/3406/26

Провадження № 2/459/1533/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судових засідань Лель Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року представник позивача через систему«Електронний суд» звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1653-5939 від 27.01.2026 в розмірі 15250,00 грн, з яких: 5000,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 7000,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 2500,00 грн – заборгованість за процентами річних на підставі 625 ЦК України, 750,00 грн заборгованість по комісії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.01.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою веб-сайту (creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії 1653-5939. Згідно умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту – 5000,00 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період – 28 днів, комісія за видачу кредиту – 15,00% від суми кредиту, знижена % ставка 1,00% в день, стандартна % ставка 1,00% в день протягом перших 180 днів з дати укладення договору та 0,74 в день починаючи з 181 дня дії договору до закінчення дії договору.

ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Відповідач порушив вищевказані умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 17.06.2026 загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 15250,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за кредитом, 7000,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 2500,00 грн – заборгованість за процентами річних на підставі 625 ЦК України, 750,00 грн заборгованість по комісії.

27.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін

23.09.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив позов задовольнити частково. Вказав, що договір не містить відомостей щодо його підписання електронним підписом саме відповідачем та, що саме останнім погоджено всі істотні умови договору. При зверненні до суду з позовом позивачем не надано виписок з рахунку або інших платіжних документів, які б підтверджували перерахування коштів позичальнику та користування останнім ними. Нараховані відсотки за користування кредитом є завищеними, відсутні докази правомірності нарахування комісії, відсотки нараховані за ст.. 625 ЦК України не можуть бути стягнуті з відповідача, так як такі нараховувалися в період воєнного стану. Крім цього зазначив, що відповідач на момент укладення договору був військовослужбовцем, має встановлені законом пільги, а тому нараховані йому відсотки за користування кредитом підлягають списанню. Враховуючи викладене, просить позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач та його представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, останній подав заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до реч. 2 ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27.01.2026 між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1653-5939, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A8753, відповідно до умов якого сума кредиту складає 5000,00 грн, дата видачі кредиту 27.01.2026; Базовий період складає 28; строк кредитування 365 календарних днів, дата повернення кредиту 26.01.2027 (п.п.4.1., 4.2, 4.8, 4.14).

Відповідно до п.4.10 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосується в період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту ( п.4.11 договору).

Базовий період сплати відсотків (далі – базовий період) – проміжки часу впродовж строку дії договору, не пізніше останнього дня яких у позичальника настає обов`язок сплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту ( п. 1.1 договору).

Реальна річна процентна ставка згідно з п.4.15 договору складає 3307.57%.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату ухвалення договору (за весь строк кредитування) складає : 21 746.15 грн ( п.4.16 договору).

Крім того, у п.8.2 Кредитного договору обумовлено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту, та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів, та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500% річних від суми заборгованості в силу положень ст.625 ЦК України.

Згідно із а. 8.3 договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.14 цього договору.

Також із досліджених Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», що затверджений наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №159-П від 23.12.2025, судом встановлено, що відповідач беззастережно погодився з їх умовами, про що свідчить його електронний підпис одноразовим ідентифікатором A8753 .

На підтвердження існування договірних відносин між сторонами позивачем також надано копію Паспорту споживчого кредиту, який також підписано відповідачем за допомогою електронного підпису відповідно A4813.

Із довідки ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» вих. № 588178174760723118062026 від 18.06.2026 суд встановив, що ТОВ «ФК «Контрактовий дім» прийнято до виконання замовлення ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та успішно перераховано 5000,00 грн на карту № НОМЕР_1 метою виконання умов кредитного договору № 1653-5939 від 27.01.2026 (ID платежу: 1747607231).

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту за договором №1653-5939 від 27.01.2026, видача коштів за кредитним договором здійснювалася за допомогою системи EasyPay на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором №1653-5939, яка є додатком №2 до вказаного договору, за період з 27.01.2026 по 26.01.2027, загальна вартість кредиту становить 21746,15 грн, з яких: сума кредиту за договором – 5000,00 грн, проценти за користування кредитом – 15845, 00 грн, комісія за надання кредиту – 750,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1653-5939 від 27.01.2026 року, станом на 17.06.2026, основний борг становить 5000,00 грн, нараховані відсотки – 7000,00 грн, нараховано комісії – 750,00 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України, -2500,00 грн, всього заборгованість становить 15250,00грн.

24.06.2026 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, у якій останнього повідомлено, що станом на 17.06.2026 року ним, як позичальником, порушено умови кредитного договору щодо внесення оплати, внаслідок чого виникла заборгованість, прострочена на строк понад один календарний місяць, а також зазначено, що загальна заборгованість складає 15250,00 гривень, яку протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання цієї вимоги слід сплатити.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію"(далі - Закон).

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76, 77 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом враховано, що відповідачем позовні вимоги позивача визнано частково, а отже, тим самим визнано факт укладення кредитного договору №1653-5939 від 27.01.2026. Крім цього, відповідно до п. 12.1 вказаного договору відповідач своїм підписом підтвердив, зокрема, що ознайомлений правилами, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов договору, добровільно укладає такий та бажає правових наслідків, обумовлених ним, отже сторонами було погоджено всі істотні умови договору.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на відсутність доказів підписання саме ОСОБА_1 оспорюваного договру, оскільки такий укладений між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який було надіслано на особистий телефонний номер відповідача, та використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, а отже, укладений у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону.

Безпідставним є посилання представника відповідача на відсутність підтвердження перерахунку кредитних коштів на рахунок відповідача, оскільки такі спростовуються визнанням відповідачем тіла кредиту та довідкою про успішне перерахування суми кредиту за договором №1653-5939 від 27.01.2026 на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 5000,00 грн.

При цьому відповідачем на спростування доводів позивача щодо перерахунку кредитних коштів у розмірі, зазначеному в договорі, не надано жодних доказів того, що вказані кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі. Оспорюючи перерахування кредитних коштів, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до них.

Оскільки за умовами вищезазначеного договору відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5000,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Не заслуговує на увагу твердження представника відповідача про безпідставність нарахування та стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 15% від суми кредиту, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції від 10 червня 2017 року), до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказано, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України №1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі №331/2974/23 (провадження №61-7620св24).

Оскільки, відповідно до Закон України «Про споживче кредитування» позивач у кредитному договорі мав право встановити комісію за надання кредиту в розмірі 15,00% грн від суми виданого кредиту, вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 750,00 грн, яка обумовлена умовами договору, підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за договором № 1653-5939, судом враховано наступне.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до наданої представником відповідача довідки № 2993 від 29.07.2026, виданої Військовою частиною НОМЕР_3 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 12.06.2024 по даний час.

Отже, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, тому вимога позивача про стягнення з відповідача нарахованих відсотків за кредитним договором в розмірі 7000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в частині суми нарахованих процентів на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 2500,00 грн, то суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, х огляду на таке.

Відповідач порушила зобов`язання за Договором, доказів сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом в повному обсязі не надав.

Проте, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан діяв, триває і не припиняв свою дію в період укладення Договору та нарахування позикодавцем процентів як міри відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

Тобто, відповідач як позичальник звільнений від обов`язку сплати процентів на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки такі нараховані під час дії воєнного стану.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення процентів на підставі ст.625 ЦК України у розмірі 2500,00 грн задоволенню не підлягають.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №1653-5939 від 21.07.2026 в розмірі 5750,00 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 5000,00 грн та з заборгованості за комісією у розмірі 750,00 грн.

Враховуючи задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1003,85 грн, виходячи з наступного розрахунку 5750,00 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 15250,00 грн (сума заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1653-5939 від 27.01.2026 у розмірі 5750,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн – заборгованості за кредитом, 750,00 грн – заборгованості за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1003,85 грн судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ)

Відповідач: ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 )

Повне рішення складено 06.10.2026.

Суддя: В. В. Грабовський