Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №459/1246/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/1246/26

Провадження № 2/459/529/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.

з участю секретаря судового засідання Ганас К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицький за правилами спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 828141411 від 09.09.2021 у розмірі 35 082,64 грн, вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 828141411, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 5050, 00 грн шляхом перерахування через банкпровайдер. В подальшому, відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 8 300,00 грн. Вказує, що первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

28.11.2018 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу № 1 укладена додаткова угода у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу № 1. Первісний кредитор та ТзОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу № 1 підписали Реєстр прав вимоги № 163 від 07.12.2021, за яким від Первісного кредитора до ТзОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

30.10.2023 року між ТзОВ «Таліон Плюс та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено Договір факторингу № 30/1023-01. ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу №2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року до Договору факторингу № 2, за яким від ТзОВ «Таліон Плюс» до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 року між ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТзОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу № 3 від ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача ТзОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 35082,64 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 11/07/25/-Е від 11.07.2025 року.

Оскільки відповідач умови кредитного договору належним чином не виконує, у нього наявна заборгованість за кредитним договором № 828141411 від 09.09.2021 в розмірі 35082,64 грн, з яких: 8 298,16 грн - заборгованість по тілу кредиту; 26 784,48 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, а тому просить стягнути вказану суму, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн та понесені судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

14.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

15.05.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням головуючого у відрядженні.

03.07.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку першою неявкою відповідача, а 03.08.2026 – у зв`язку із витребуванням доказів.

25.09.2026 учасники справи не з`явилися у судове засідання.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності, вказавши, що підтримує позовні вимоги, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подав.

На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 05.10.2026 о 16:00 год.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 09.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 828141411 в електронному вигляді шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV3QR86.

Відповідно до п.1.1 за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 9500 грн 00 коп. (дев`ять тисяч п`ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі – «Правила»).

Згідно пункту 1.3. договору кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 5050 грн 00 коп. (п`ять тисяч п`ятдесят грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 01.10.2021 р.

Кредитна лінія надається строком на 22 (двадцять два) дня від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – «Дисконтний період»), а саме до 01.10.2021 р. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором (п.1.7 Договору).

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена (п.1.8 Договору).

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 704,45 (сімсот чотири цілих сорок п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,93 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63 (сімсот чотири цілих шістдесят три сотих) процентів річних, що становить 1,93 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті;

якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Сторінка 5 із 9 Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору (п.п. 1.9., 1.9.1., 1.9.2., 1.9.3. Договору).

Відповідно до п.1.12 Договору сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним

Згідно виписки про рух коштів по рахунку за картою НОМЕР_1 , яку АТ «Універсалбанк» емітовано на ім`я ОСОБА_1 , переліку позичальників за даними про трансакції, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 5050,00 грн 09.09.2021; 1350,00 грн 18.09.2021; 500,00 грн 22.09.2021; 1400,00 грн 11.10.2021.

Із розрахунку заборгованості, встановлено, що заборгованість за кредитним договором № 828141411 від 09.09.2021 становить 35082,64 грн, з яких: 8 298,16 грн - заборгованість по тілу кредиту; 26 784,48 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

28.11.2018 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладені додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

Первісний кредитор та ТзОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 підписали Реєстр прав вимоги № 163 від 07.12.2021, за яким від Первісного кредитора до ТзОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 828141411 від 09.09.2021 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

До матеріалів справи також долучено Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 щодо сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 163 від 07.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, який містить відомості про взаємні розрахунки сторін за зазначеним Реєстром прав вимоги.

30.10.2023 між ТзОВ «Таліон Плюс та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01.

ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу № 30/1023-01 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року до Договору факторингу № 30/1023-01, за яким від ТзОВ «Таліон Плюс» до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №828141411 від 09.09.2021 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Матеріали справи містять копію платіжної інструкції № 4939 від 31.10.2023, відповідно до якої ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно з Реєстром прав вимоги № 1 від 31.10.2023 та Договором факторингу № 30/1023-01, що підтверджує здійснення сторонами розрахунків на виконання зазначеного договору факторингу.

11.07.2025 між ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТзОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 року за Договором факторингу № 3 від ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача ТзОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 828141411 від 09.09.2021 на загальну суму 35 082,64 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 11/07/25/-Е від 11.07.2025 року.

Матеріали справи містять копії платіжних інструкцій про перерахування ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошових коштів із призначенням платежу в кожній: «Часткова Оплата фінансування за відступлення Права Вимоги згідно Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, без ПДВ», що свідчить про здійснення сторонами розрахунків на виконання зазначеного договору.

Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов`язків.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, суд вважає, що 09.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 828141411 в електронному вигляді шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV3QR86. Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З інформації, наданої суду АТ "Універсалбанк" на виконання ухвали Шептицького міського суду Львівської області від 03.08.2026 про витребування доказів встановлено, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Згідно виписки про рух коштів по рахунку за картою НОМЕР_1 , первісний кредитор перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 5050,00 грн 09.09.2021; 1350,00 грн 18.09.2021; 500,00 грн 22.09.2021; 1400,00 грн 11.10.2021.

На підтвердження суми заборгованості позивачем до позову долучено розрахунки заборгованості видані ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", ТОВ "Таліон Плюс". Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором № 828141411 від 09.09.2021 становить 35082,64 грн, з яких: 8 298,16 грн - заборгованість по тілу кредиту; 26 784,48 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Встановлено, що відсотки нараховано за період з 09.09.2021 по 30.01.2022. Крім того, суд враховує, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, а саме: 02.10.2021 відповідач здійснив платіж на суму 2 704,00 грн; 03.10.2021 - 134,00 грн, 05.11.2021 – 5,00 грн.

Суд не може погодитись з даним розрахунком в частині нарахованих відсотків, оскільки таке нарахування здійснювалось поза межами встановленого строку кредитування, та всупереч узгодженій вартості кредиту.

Так у розділі 1. Предмет договору (Договір кредитної лінії №828141411 від 09.09.2022) сторони визначили, що кредитор надає перший транш за Договором в сумі 5050,00 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 01.10.2021 (п.1.3.).

Кредитна лінія надається строком на 22 дні від дати отримання Кредиту, а саме до 01.10.2021 (п.1.7).

На вказаний період встановлена процентна ставка 1,93 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.1.9.1.).

Також в договорі визначені індивідуальна відсоткова ставка у розмірі 1,93 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; базова процентна ставка у розмірі 1,98 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.п.1.9.2., 1.9.3.).

У пункті 1.12.2. Договору також встановлені умови застосування процентної ставки у розмірі 2,98 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.

За змістом пункту 1.14.1. Договору орієнтовна реальна процентна ставка становить 35382,63 % річних.

Пунктом 4.3. сторони погоджуються, що проценти нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже, умови договору не дають однозначної відповіді щодо тривалості погодженого сторонами строку кредитування. З одного боку, пунктами 1.3 та 1.7 договору прямо визначено строк повернення кредиту до 01.10.2021 та тривалість кредитної лінії 22 дні, а пунктом 1.8 можливість його продовження поставлена у залежність від активних дій позичальника. З іншого боку, пункт 1.12 передбачає фактичне автоматичне перенесення строку повернення кредиту у разі його несплати та застосування іншої процентної ставки. Таке формулювання допускає різне розуміння строку кредитування та ціни кредиту.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 наведено висновок, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

За встановленої неоднозначності, умови договору, сформульовані кредитодавцем як професійним учасником ринку, підлягають тлумаченню на користь споживача.

При цьому, суд також враховує, що згідно довідки дій позичальника в ІТС ТОВ "Манівео", заявки на отримання грошових коштів в кредит від 09.09.2021 встановлено, що ОСОБА_1 заявив про намір отримати кредит в сумі 5050,00 гривень, обравши строк кредитування 22 дні.

Тому, суд вважає, що за встановлених обставин слід виходити з того, що узгоджений строк кредитування становить 22 дні, а процентна ставка 1,93 процентів в день, відтак розмір заборгованості за процентами становитиме 2 569,80 грн (5050,00 грн х 1,93 % х 22 днів (період з 09.09.2021 по 01.10.2021 = 2 144,23 грн, 1350,00 х 1,93 % х 13 днів (період з 18.09.2021 по 01.10.2021 = 338,72 грн, 500,00 х 1,93 % х 9 днів (період з 22.09.2021 по 01.10.2021 = 86,85 грн, 2 144,23 грн + 338,72 грн+ 86,85 грн = 2 569,80 грн). Відповідно, загальна вартість кредиту - 9 469,80 грн (6 900,00 грн тіло кредиту станом на 01.10.2021 + 2 569,80 грн проценти станом на 01.10.2021). Нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення строку кредитування 01.10.2021 є неправомірним.

Оскільки позичальник сплатив: 02.10.2021 - 2 704,00 грн; 03.10.2021 - 134,00 грн, 05.11.2021 – 5,00 грн, разом: 2 843,00 грн, то в порядку черговості спочатку погашаються повністю проценти в розмірі 2 569,80 грн, а потім тіло кредиту, на яке слід зарахувати, після погашення процентів, 273,20 грн (2 838,00 ? 2 569,80 = 273,20 грн). Отже, залишок основного боргу станом на 05.11.2021 становить 6 626,80 грн (6 900,00 ? 273,20 = 6 626,80 грн).

Кредитодавець нарахував відсотки після спливу цього строку, посилаючись на умови договору щодо автоматичного продовження строку кредитування. Однак, суд виходить з того, що невиконання позичальником зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту саме по собі не може розглядатися як відкладальна обставина у розумінні частини першої статті 212 ЦК України, оскільки фактично призводить до зміни погоджених сторонами істотних умов договору строку кредитування та розміру процентної ставки.

Доказів пролонгації договору суду не подано. З матеріалів цивільної справи неможливо встановити, що відповідач в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активував функцію продовження строку Дисконтного періоду. Суд звертає увагу, що саме на позивача покладається обов`язок доведення щодо виконання чи невиконання відповідачем умов договору, в тому числі і щодо вчинення останнім дій для пролонгації договору. Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про волевиявлення позичальника на продовження строку дії договору після закінчення 22-ти денного строку. Оскільки позивач заявив вимогу саме про стягнення процентів за користування кредитом (ст.1048 ЦК України), а не 3% річних та інфляційних втрат (ст.625 ЦК України), нарахування відсотків після 22-ти денного користування кредитом є безпідставними.

При цьому, суд вважає за необхідне врахувати, що 11.10.2021 кредитор видав ще 1 400 грн. У позовній заяві не зазначено підстави видачі вказаної суми (продовження/пролонгація договору, новий транш у межах кредитної лінії, новий договір тощо), а тому на вказану суму відсотки не нараховуються, однак таку також слід стягнути з відповідача.

Відповідно загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача становить 8026,80 грн (6626,80 грн+ 1400 грн = 8026,80 грн).

У підтвердження переходу права вимоги від первинного кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» позивачем до позовної заяви було додано докази, якими доведено відступлення права вимоги до відповідача, зокрема, копія Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 з Додатковими угодами, копія Витягу з Реєстру прав вимоги № 163 від 07.12.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, копія Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, копія Витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, копія Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, копія Витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу від 14.07.2025, платіжні інструкції.

Зважаючи на наявні докази відступлення права вимоги за кредитним договором суд дійшов висновку, що наявності у позивача підстав для звернення з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу за вищевказаним Договором в розмірі 8026,80 грн. Отже, позов задовольняється частково.

Представником позивача в позовній заяві заявлено вимоги про стягнення із відповідача витрат зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано: Договір про надання правової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» та адвокатським бюро АБ «Соломко та партнери» №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду № 25770930710 від 01.09.2025 до договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність на представництво інтересів ТОВ «ФК «Ейс» від 11.08.2025.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витрачений час (адвокат не приймав участь у судових засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та з врахуванням того, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 4000 гривень.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 609,15 грн, виходячи з наступного розрахунку 8026,80 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 35 082,64 грн (сума заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13 ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за основною сумою боргу за договором кредитної лінії № 828141411 від 09.09.2021 у розмірі 8026,80 грн (вісім тисяч двадцять шість гривень 80 копійок).

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 609,15 грн (шістсот дев`ять гривень 15 копійок) сплаченого судового збору та 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05.10.2026.

Суддя: А. І. Жураковський