Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №759/21260/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/21260/26

пр. № 1-кп/759/1694/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12026100000000560 від 27.05.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівська Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, який здобув середню освіту, офіційно не працює, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину 2009 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 27.05.2026 приблизно о 16 год. 45 хв., не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, оскільки не отримував його у передбаченому законом порядку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2108», р.н. НОМЕР_1 , рухався в межах другої смуги руху, з чотирьох наявних по проїзній частині Берестейського проспекту у м. Києві, зі сторони вулиці Мирослава Поповича в напрямку Великої окружної дороги, зі швидкістю 68,07 км/год ± 2,72 км/год, яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год. В салоні автомобіля «ВАЗ 2108», р.н. НОМЕР_1 на передньому пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В цей час, попереду, в попутному напрямку, в межах другої смуги проїзної частини Берестейського просп. у м. Києві рухався технічно справний автомобіль марки «Tesla Model 3», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час руху водій ОСОБА_3 допустив порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, підпункту «б» п. 2.3, підпункту «а» п. 2.9, п.п. 12.4, підпункту «б» п.12.9 та п. 13.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

- п. 1.3: учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- підпункт «б» п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;

- підпункт «а» п. 2.9: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- п. 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год;

- підпункт «б» п. 12.9: для забезпечення безпеки дорожнього руху водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобів, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил;

- п. 13.1: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявились у тому, що він 27.05.2026 приблизно о 16 год. 45 хв., не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, оскільки не отримував його у передбаченому законом порядку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, який впливає на увагу та швидкість реакції, а також порушує його координацію, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, зухвало ігноруючи вимоги правил дорожнього руху, розпочав керування автомобілем марки «ВАЗ 2108», р.н. НОМЕР_1 , в процесі якого, рухаючись у другій смузі по Берестейському пр-ту у м. Києві, наражаючи на небезпеку себе та інших учасників дорожнього руху, усвідомлюючи, що вибір швидкісних параметрів руху залежить від односторонньої вольової активності водія, маючи об`єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та її зміною, яка полягала у зменшенні швидкості та зупинці автомобіля марки «Tesla Model 3», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , попереду, у смузі його руху, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та взаємне розташування транспортних засобів, а також обрати безпечні прийоми керування, внаслідок чого, не зміг зупинити керований ним транспортний засіб та скоїв зіткнення з вищезазначеним автомобілем.

В результаті даної дорожньо-транспортної події пасажирка автомобіля марки «ВАЗ 2108», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , отримала тілесні ушкодження, з якими була госпіталізована у КНП «КМКЛ №12».

Так, останній були спричинені наступні тілесні ушкодження: рана (визначена клінічними лікарями як різана, 2,0х07(см), без опису морфології)) правої скроні; рана (визначена клінічними лікарями як різана, 1,5х07(см)), без опису морфології)) підборіддя; рана (визначена клінічними лікарями як різана, 0,7х0,3(см)), без опису морфології)) надперенісся; перелом кісток носа (зі зміщенням уламків); рана (визначена клінічними лікарями як різана, 3,0х0,1х1,0(см)), без опису морфології)) правої надбрівної ділянки; рана (визначена клінічними лікарями як різана, довжиною до 3,0 (см)), без опису морфології)) лобної ділянки, рана (визначена клінічними лікарями як різано-рвана, без опису морфології) бокової поверхні шиї справа, з повним пересіченням внутрішньої яремної вени, що супроводжувалося розвитком підшкірної емфіземи шиї, обумовило розвиток шоку, масивної кровотечі, які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, підпункту «б» п. 2.3, підпункту «а» п. 2.9, п. 12.4, підпункту «б» 12.9. та п. 13.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Просив суд суворо його не карати та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілій тяжке тілесне ушкодження, доведена повністю, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття та відшкодування шкоди потерпілій.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого; обставини, які пом`якшують, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він розлучений, офіційно не працює, має на утриманні неповнолітню дитину 2009 р.н., під наглядом у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий. Крім того, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_3 у період з 2019 по 2024 роки 13 разів притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції та керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, даний злочин вчинив в стані алкогольного сп`яніння 2,48 промілле, що, на думку суду, свідчить про його стійку антисоціальну поведінку та підвищену суспільну небезпеку.

З огляду на викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, можливо тільки в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства і тому обирає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, встановленої для даного виду покарання, не вбачаючи підстав для можливості його виправлення без реального відбування покарання або застосування більш м`якого виду покарання.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчинення нових злочинів. Значення заходу примусу для досягнення такої цілі визначається не лише його суворістю, а й неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю застосування за кожний злочин. Реалізація мети покарання є одним із аспектів виконання визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є: захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.

Та обставина, що обвинувачений ОСОБА_3 не отримував посвідчення водія та не набував у встановленому законом порядку права керування транспортними засобами, не перешкоджає призначенню йому відповідного додаткового покарання. Зазначене покарання встановлює заборону здійснювати таку діяльність протягом визначеного судом строку. Враховуючи обов`язковість цього додаткового покарання за санкцією відповідної частини ст. 286-1 КК України та правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, суд призначає обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи обрану міру покарання, суд вважає за необхідне запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 залишити без змін.

Питання про процесуальні витрати та речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 8 (вісім) років.

За правилами ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув`язнення, а саме з 28.05.2026 по 05.10.2026.

Строк відбуття покарання рахувати з 06.10.2026.

Застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази:

- автомобіль «Tesla Model 3», н.з. НОМЕР_2 , переданий на зберігання ОСОБА_8 - залишити у останньої;

- автомобіль «ВАЗ 2108», н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на території спеціального майданчика для тимчасового утримання транспорту, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б - повернути власнику за належністю;

- диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R марки Verbatim, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз: №СЕ-19/111-26/30189-ФП від 08.06.2026 у розмірі 2888 грн. 16 коп., №СЕ-19/111-26/35991-ІТ від 09.07.2026 у розмірі 3369 грн. 52 коп., №СЕ-19/111-26/30294-ІТ від 10.07.2026 у розмірі 5776 грн. 32 коп., №СЕ-19/111-26/30291-ІТ від 10.07.2026 у розмірі 5776 грн. 32 коп., а всього 17810 (сімнадцять тисяч вісімсот десять) грн. 32 коп.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1