Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №465/6425/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/6425/26

Провадження 2/465/5014/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мигаль Г.П.

при секретарі судового засідання Білінській С.Б.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

встановив:

Представник позивачки ОСОБА_2 – адвокат Кісіль Роман-Володимир В`ячеславович в інтересах позивачки звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Просить стягувати з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 5000 гривень на утримання: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 з дати подання позову до дати досягнення повноліття кожною з дітей. Забезпечити негайне виконання рішення про стягнення аліментів за один місяць.

Позов обґрунтовує тим, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2022 року розірвано шлюб. У шлюбі було народжено двоє доньок: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із матір`ю. Відповідач постійно не проживає з позивачкою, участі у забезпеченні дітей не приймає, не здійснює заходів, спрямованих на забезпечення побуту, розвитку та виховання дітей, чим покладає усі вказані обов`язки виключно на позивачку. Позивачка самостійно повністю забезпечує усі потреби доньок (оплата гуртків, навчання, одягу, комунальних послуг та харчування), при цьому вдповідач абстрагувався від власних обов`язків. За інформацією, якою володіє позивачка, відповідач офіційно працевлаштований. Вважає, що покладення на відповідача обов`язку щодо сплати на утримання доньок твердої грошової суми у розмірі по 5000 грн. щомісячно не становитиме надмірного навантаження на відповідача. З огляду на те, що відповідач зобов`язаний утримувати дітей до досягнення ним повноліття, створювати необхідні умови для їх розвитку та життя нарівні з позивачем, позивачка вважає за необхідне та можливе стягувати щомісячно з відповідача аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 5000 грн. на кожну дитину, що становить половину витрат на утримання дітей, які несе мати. Позивачка вважає, що такий розмір аліментів на утримання дітей щомісяця є обґрунтованим та доцільним та не перевищує рекомендованого розміру аліментів.

Ухвалою суду від 08.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що твердження позивачки щодо відсутності його участі у забезпеченні та вихованні дітей є безпідставними та не відповідають дійсності. У період із вересня по травень щорічно після розлучення, практично щотижнево по вихідних днях, а також неодноразово та часто серед тижня спілкується з дітьми, особисто водив чи забирав їх зі школи та робив супровід на гуртки. Відвідує всі їхні виступи як в садочку, коли ще навчались, так і в шкільних форматах (та проводить з ними час на вихідні), що підтверджується долученою до матеріалів відзиву фото перепискою в соціальних мережах з позивачкою. Окрім того, відповідач матеріально забезпечує значну частину потреб дітей на добровільних засадах витрати на обіди до школи та регулярно перераховує кошти на картковий рахунок позивачки, що підтверджується витягами з його банківського рахунку. На його думку, в позивачки могло скластись хибне враження про зменшення такої допомоги, оскільки до певного моменту, а саме до липня 2024 року відповідач був абсолютно здоровою та функціонально спроможною людиною. 05.07.2024 він потрапив до Лікарні Святого Пантелеймона у критичному стані після обширного епілептичного нападу який стався на новому робочому місці (ТОВ МПКА-Україна), з супровідним черепно-мозковим травматизмом, переніс численні оперативні втручання і чудом залишився в живих, оговтавшись від затяжної коми. Після виписки і продовження 4 місячного амбулаторного лікування відповідач не міг повернутись повноцінно ні до роботи, ні до життєвих справ, адже проходив курс лікування. З того періоду відповідач отримав 3 групу інвалідності пожиттєво. З моменту повернення до роботи після пройденого етапу лікування після виписки зі стаціонару, відповідач був обтяжений також по заробітній платі арештом за виконавчим провадженням ВП № 71394430, що понесло суттєві вирахування в розмірі 20% від фонду заробітної плати. Наступні виконавчі провадження такого ж характеру лише на черзі, зараз триває судова справа №№466/6089/25 про стягнення заборгованості. Однак відповідач продовжував бути поруч з дітьми та допомагає їм своєю присутністю та матеріально при любій можливості, незважаючи на часто загострений перебіг своїх неврологічних хвороб, які мають невідворотний характер. Вважає, що витрати на дітей, зазначені у позовній заяві, є завищеними. З огляду на зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, встановити розмір аліментів в розмірі 50% від прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, для кожної із дитини, прийняти до уваги наявність хронічних невиліковних хвороб та станів, які потребують дороговартісної корекції і підтримки повноцінної житєдіяльності. При встановлені розміру просить врахувати, що на утриманні опинився його безробітний батько, який є пенсіонером, з яким проживає відповідач в квартирі та веде догляд за ним. Також просив врахувати, що основним і єдиним місцем праці відповідача на даний момент є ТОВ «МПКА – Україна» де він отримує заробітню плату після відрахування податків та зборів в сумі 19250 грн, та пенсію в сумі 2595грн, яку віддав батькові.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, представник позивачки подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, просить задоволити позов.

Відповідач в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Пояснив, що після розірвання шлюбу з позивачкою він регулярно бачиться з дітьми, відвозить їх на різноманітні гуртки. Просив врахувати, що його дохід становить 23500 грн, які після відрахування податків та зборів скадають 19250 грн. Окрім цього він є особою з інвалідністю 3 групи пожиттєво. Зазначена сума аліментів буде для нього надмірним тягарем. Додав, що він перераховував грошові кошти на утримання дітей, на банківську картку позивачки протягом грудня 2025 - травня 2026, про що надано відповідні платіжні інструкції, які долучені до матеріалів справи.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2022 року у справі № 466/5596/22 шлюб між ОСОБА_2 до ОСОБА_1 розірвано. Рішенням встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 21.02.2015 р. у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №280, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.02.2015 року.

Від спільного подружнього життя у сторін народилося двоє дітей: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції від 27.08.2015, актовий запис №661 та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 30.11.2018, актовий запис №1451.

Сторонами не заперечувалось, що неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають разом із матір`ю. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Окрім цього, судом встановлено, що відповідач є особою з інвалідністю 3 групи пожиттєво, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №031009 від 30.01.2024.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до абзацу 1 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду У країни №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Тобто, відповідач, як батько дитини, зобов`язаний брати участь у вихованні та утриманні своєї дитини.

Позивачка просить стягувати з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 5000 гривень на утримання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В обґрунтування розміру аліментів посилається на те, що відповідач є офіційно працевлаштований, розмір аліментів на утримання дітей не перевищує рекомендованого розміру аліментів, а тому він у змозі сплачувати аліменти у визначеному розмірі.

Згідно з ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Судом враховується, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026рік» з 01.01.2026 року встановлений прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років у розмірі 3512 гривень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд виходить із сукупності наявних в матеріалах справи доказів та враховує загальновідомі обставини про потреби дитини, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, а також всі обставини справи. Також суд враховує те, що обов`язки з утримання дітей є рівними для обох батьків.

Враховуючи, стан здоров`я відповідача, який є особою з інвалідністю 3 групи пожиттєво його матеріальне становище - наявність доходу у загальній сумі 21845 грн (заробітна плата 19250 грн, пенсія 2595 грн), а також те, що діти проживають з матір`ю, рівність обов`язку обох батьків по утриманню їх дітей, суд доходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі по 3600 гривень на утримання кожної із дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову та до досягнення повноліття кожною з дітей.

Суд приймає до уваги те, що позовна заява подана позивачем до суду 01.07.2026, а тому відповідно до ч. 1ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При цьому суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 гривень, оскільки позивачка при подачі позову звільнена від його сплати.

Керуючись ст.ст.141,258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , РНКОПП: НОМЕР_5 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , РНКОПП: НОМЕР_5 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 1331,20 гривень

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНКОПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 05.10.2026.

Головуючий суддя: Мигаль Г.П.