Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №453/1015/26 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1015/26

№ провадження 1-кп/453/177/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ;

при секретарі ОСОБА_2 ;

з участю прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, здійснює догляд за неповнолітньою дочкою ОСОБА_5 , 2011 року народження, із неповною середньою освітою, не працюючого, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, -

встановив:

19 серпня 2025 року постановою Сколівського районного суду Львівської області (у справі №453/937/25) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Незважаючи на рішення Сколівського районного суду (у справі №453/937/25), яке набрало законної сили 01 вересня 2025 року, ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим зі змістом вказаного судового рішення, згідно якого його було позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ст. 68 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, будучи раніше притягнутим до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, продовжував керувати транспортним засобом, чим не виконав постанову Сколівського районного суду (у справі №453/937/25).

Так, 01 березня 2026 року, близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами згідно рішення Сколівського районного суду Львівської області (у справі №453/937/25), рухаючись у населеному пункті по вул. Івана Франка 145, в с. Тухля, Стрийського району Львівської області, умисно керував транспортним засобом, а саме належним йому автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками СРПП ВнП №3 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області, тим самим не виконавши постанову Сколівського районного суду у справі №453/937/25.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення йому змісту ч.3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції обвинуваченого, вину визнав повністю та пояснив, що дійсно, знаючи про те, що позбавлений права керування транспортним засобом, керував таким. Обіцяє, що більше такого не повториться. Щиро кається у вчиненому, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 382 КК України, визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши йому положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі вище наведеного, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині характеризуючих матеріалів, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4 у умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили - вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконував постанов суду про позбавлення його керування транспортними засобами, яка набрала законної сили.

Обтяжуючих вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Пом`якшуючими вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставинами, передбачених ст. 66 КК України, суд вбачає його щире каяття у скоєному, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

При визначенні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, а також той факт, що він повністю визнав свою вину та щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні. Крім того, суд враховує і те, що обвинувачений здійснює догляд за неповнолітньою донькою.

З урахуванням наведених обставин, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч.1 ст. 382 КК України у вигляді штрафу.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази: - DVD-R диск із відеозаписами з нагрудних камер наряду СРПП ВП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сколівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_6