Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №758/16883/26 — Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16883/26

Провадження № 1-кп/758/1959/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в порядку спрощеного провадження складений дізнавачем ВД Подільського УП ГУНП у м.Києві погоджений прокурором Подільської окружної прокуратури обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026105070000591 від 26.09.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької обл., Жмеринський р-н, с. Северинівка, громадянина України, із середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, не має на утриманні малолітніх дітей, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за ардресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимий

28.08.2024 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі одна тисяча нмдг (штраф не сплачено)

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

26.09.2026, приблизно 12 годині 00 хвилин перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 19/91-А у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 використовуючи свій мобільний телефон, придбав через «Telegram-канал», особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту.

Так, продовжуючи свою протиправну діяльність, того ж дня, приблизно 14 годині 00 хвилин ОСОБА_2 прибув за адресою: м. Київ, пр-т Г.Гонгадзе, 14 лісопаркова зона, де на землі, біля дерева, забрав один поліетиленовий пакет з пазовою застібкою всередині з кристалічною речовиною білого кольору, який поклав до правої кишені власних штанів, в які був одягнений на той момент, та направився за місцем власного проживання, тим самим розпочав незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

У подальшому 26.09.2026 приблизно о 14 годині 14 хвилин за адресою: м. Київ, пр-т Г.Гонгадзе, 10 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зупинили працівники поліції, та у ході проведення особистого обшуку у останнього виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з пазовою застібкою всередині з кристалічною речовиною білого кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, маса PVP в речовині становить 0,593г.

PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №234 від 08.04.2013), «Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров`я України «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено, що до 0,15 г PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону) є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г є великим розміром, 15,0 і більше є особливо великим розміром.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин, без мети збуту.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами вчиненого ним проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, і у присутності захисника - адвоката ОСОБА_3 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, просив визначити покарання у виді обмеження волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком та покладенням відповідних обов`язків.

До обвинувального акту прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути дане кримінальне провадження, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних, проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Разом з цим, судом встановлено, що на виконання вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:

1) письмова заява ОСОБА_2 від 30 вересня 2026 року, складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

2) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Обставини вчинення указаного кримінального проступку не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту на виконання вимог ч. 3 ст. 302 КПК України: 1) заява обвинуваченого, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні; 2) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, керуючись вимогами КПК України щодо особливостей спрощеного провадження стосовно кримінальних проступків, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, доведена, при цьому дії обвинуваченого кваліфіковані правильно.

Оцінивши сукупність зібраних під час дізнання доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведена подія кримінального правопорушення, місце, час, спосіб та наслідки його вчинення, а також форма вини та мотиви вчинення обвинуваченим кримінального проступку.

Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення стосовно ОСОБА_2 , в незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання обвинуваченого ОСОБА_2 , винуватим у вчинені кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до статті 67 КК України, не встановлено.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Отже, згідно з вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, що згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу винного, який неодружений, не має на утриманні дітей, не працює та суспільно-корисною працею не займається, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий за аналогічне кримінальне правопорушення, покарання за яким не відбуте, оскільки штраф ОСОБА_2 не сплачений.

Крім того, під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому судом враховано його позицію щодо призначення покарання у виді обмеження волі із встановленням іспитового строку.

Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_2 суд бере до уваги те, що санкція ч.1 ст. 309 КК України передбачає альтернативні види покарання, а більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Одночасно суд ураховує, що досягнення мети запобігання вчиненню кримінальних правопорушень самим засудженим відбувається шляхом такого впливу покарання на винного, який позбавляє його можливості вчиняти нові кримінальні правопорушення. Такого результату може бути досягнуто самим фактом його засудження і тим більше - виконанням покарання, коли засуджена особа поставлена в такі умови, які значною мірою перешкоджають або повністю позбавляють її можливості вчинити нове кримінальне правопорушення.

З огляду на викладене, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, ураховуючи індивідуальні особливості вчиненого обвинуваченим діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, а також відомості, які характеризують обвинуваченого, зокрема відсутності стійких соціальних зв`язків та офіційного джерела доходу, вчинення кримінального правопорушення, будучи таким, який має судимість покарання не виконане, штраф призначений попереднім вироком суду не сплачений, суд уважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді пробаційного нагляду, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України.

Таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим засудженим, так і іншими особами.

Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_2 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до інформаційного листа начальника відділу філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області Святошинського районного відділу ОСОБА_4 , станом на 30.09.2026 року, штраф призначений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2024 року у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не сплатив.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Отже, положення ч.3 ст.72 КК України не виключають застосування правил ст.71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю вироків, а передбачають особливий порядок виконання покарання у виді штрафу.

За таких обставин суд вважає за необхідне при призначені покарання ОСОБА_2 застосувати положення ст. 71 КК України та визначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом урахування невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2024 року.

Враховуючи положення ч.3 ст.72 КК України, покарання у виді штрафу, призначене за попереднім вироком, підлягає самостійному виконанню. Такий підхід відповідає положенням статей 71, 72 КК України щодо застосування правил сукупності вироків у разі наявності невідбутого покарання у виді штрафу.

Суд вирішує питання про долю речових доказів та процесуальні витрати відповідно до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 не застосовувався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 50, 65, 66, 71, 72, 309 ч.1 КК України, ст.ст. 100, 124, 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382, 392-395, 532 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.2, 3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі частини 1 статті 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2024 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, та остаточно призначено покарання:

- у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік із покладенням на підставі ч.2, 3 ст.59-1 КК України на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

- та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого. Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення у справі експертизи СЕ-19/111-26/53189-НЗПРАП від 29.09.2026 року в дохід держави 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026105070000591, після набрання вироком законної сили, а саме:

- вилучену кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса 0,593 г., поміщено до спеціального пакету № 6575030 та передано на відповідальне зберігання до камери схову Подільського УП ГУНП у м.Києві (квитанція №222779), - знищити.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1