Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №450/132/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/132/26

Провадження № 2/450/587/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області про спадкування за законом,-

у с т а н о в и в :

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області про спадкування за законом, в якому позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати за позивачем право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 1493 га призначену для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в м. Пустомити Львівського району Львівської області.

В обґрунтування позовної заяви позивач зіслався на те, що за життя ОСОБА_2 набув право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1493 га, призначеною для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться в м. Пустомити Львівського району Львівської області. Зазначене право належало матері спадкодавця – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та було успадковане ОСОБА_2 на підставі заповіту, посвідченого державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої, крім іншого, увійшло право користування зазначеною земельною ділянкою. Оскільки спадкодавець заповіту не залишив, спадкування здійснюється за законом. Позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця та спадкоємцем першої черги. Інших спадкоємців, які претендували б на прийняття спадщини, немає, оскільки дружина спадкодавця померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач зазначає, що на час відкриття спадщини постійно проживав разом із ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Пустомитівської міської ради, а тому відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки протягом встановленого законом строку не заявляв про відмову від її прийняття. Водночас позивач вказує, що реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з втратою оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутністю за життя спадкодавця державної реєстрації за ним відповідних майнових прав. У зв`язку з цим позивач просить визнати за ним право на спадкове майно в судовому порядку як спосіб захисту його цивільного права. У зв`язку із вищенаведеним, просить позовні вимоги задоволити повністю.

Позивач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, однак при матеріалах справи є його заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задоволити повністю.

Уповноважений представник Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, а зокрема і матеріали спадкових справ, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , у віці 87 років, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25.03.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 29.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, в склад увійшло, окрім іншого, право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 1493 га призначену для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в м. Пустомити Пустомитівської міської Ради, що числилось за померлою згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-ЛВ № 015687 від 26.02.1999 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Пустомитівської міської Ради народних депутатів Пустомитівського району (теп. Львівського) Львівської області №231 від 10.02.1999 р.

За життя ОСОБА_3 розпорядилась своїм майном на власний розсуд, а саме склала заповіт посвідчений державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Леон М. В. 12.12.1994 року, зареєстрований в реєстрі за № 1-2954, згідно змісту якого, все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, а також все те, що на день смерті буде належати їй і на що вона матиме право заповіла своєму внукові ОСОБА_2 .

Даний заповіт чинний, відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 83786404 від 05.01.2026 року.

Разом з тим, згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 83786400 від 05.01.2026 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась.

Згідно з нормою ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. ст. 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини, за правилами ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її ч. 1 ст. 1268 ЦК України.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у ч. ч. 3, 4 ст. 1268, ст. 1269 ЦК України.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до копії Довідки № 23 від 08.01.2026 року, виданої виконкомом Пустомитівської міської Ради ОСОБА_3 до дня своєї смерті (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 , 1961 р.н. – чоловік внучки; ОСОБА_1 , 1986 р.н. - правнук; ОСОБА_4 , 1988 р.н. - правнучка.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований разом із нею за однією адресою, що підтверджується довідкою № 23 від 08.01.2026 року, та протягом встановленого законом строку не заявляв про відмову від прийняття спадщини, а відтак відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , у віці 60 років, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 10.06.2022 року Пустомитівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області, актовий запис № 115.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, в склад якої увійшло, окрім іншого, право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 1493 га призначену для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в м. Пустомити Пустомитівської міської Ради, що числилось за померлою згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-ЛВ № 015687 від 26.02.1999 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Пустомитівської міської Ради народних депутатів Пустомитівського району (теп. Львівського) Львівської області №231 від 10.02.1999 р., що числилось за його матір`ю померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_2 своїм майном не розпорядився, заповіту не склав, що вбачається із долученого витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 83786387 від 05.01.2026 року, а тому спадкування майна здійснювалось за законом.

Разом з тим, відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 83786376 від 05.01.2026 року, після смерті ОСОБА_2 04.06.2022 року заведена спадкова справа № 22/2022, номер у Спадковому реєстрі 69485797.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.01.2026 року витребувано належним чином завірену копію спадкової справи № 22/2022, заведеної 19.07.2022 року після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 22/2022, заведеної 19.07.2022 року, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцями майна ОСОБА_2 є його діти, а саме: син ОСОБА_1 (позивач), який у встановлений законодавством строк, а саме 19.07.2022 року подав заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Львівського районного нотаріального округу Леон М. В. (заява № 43 від 19.07.2022 року), факт родинних відносин підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10.10.1986 року, дочка ОСОБА_4 , яка також у встановлений законодавством строк, а саме 19.07.2022 року, подала заяву про відмову від спадщини приватному нотаріусу Львівського районного нотаріального округу Леон М. В. (заява № 44 від 19.07.2022 року), факт родинних відносин підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00036196974 від 19.07.2022 року, згідно змісту якої, в користь сина померлого, її брата – гр. ОСОБА_1 , на підставі чого ОСОБА_1 було видано:

свідоцтво про право на спадщину від 09.05.2023 року, зареєстроване в реєстрі за № 568, на 1/3 (однієї третьої) частки житлового будинку АДРЕСА_2 (одна третя) частка житлового будинку належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Леон М.В., приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області 02 липня 2018 року за реєстровим № 682 (бланк серії ННС № 725476);

свідоцтво про право на спадщину від 09.05.2023 року, зареєстроване в реєстрі за № 571, на 1/3 (однієї третьої) частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,1000 (нуль цілих одна тисяча десятитисячних) га, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 4623610100:01:011:0046, 1/3 (одна третя) частка у праві власності на земельну ділянку належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Леон М.В., приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області 02 липня 2018 року за реєстровим № 694 (бланк серії HHC № 725479);

свідоцтво про право на спадщину від 09.05.2023 року, зареєстроване в реєстрі за № 574, на 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,0357 (нуль цілих триста п?ятдесят сім десятитисячних) га, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, яка находиться в м. Пустомити, Львівського (до зміни адміністративно-територіального поділу - Пустомитівського) району Львівської області, кадастровий номер земельної ділянки - 4623610100:01:011:0047, 1/3 (одна третя) частка у праві власності на земельну ділянку належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Леон М.В., приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області 02 липня 2018 року за реєстровим N? 706 (бланк серії HHC № 725482).;

свідоцтво про право на спадщину від 09.05.2023 року, зареєстроване в реєстрі за № 577, на автомобіль марки КАМАЗ, модель 5511, тип САМОСКИД - С, 1986 року випуску, N? шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , колір білий, державний номерний знак НОМЕР_5 , автомобіль належав спадкодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області 18.10.2006 року.

Дружина спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 27.12.2017 року, виданого Пустомитівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 142.

На іншу частину спадкового майна свідоцтво не видавалось, оскільки ОСОБА_2 не зареєстрував за життя свого права на постійне користування земельною ділянкою площею 0, 1493 га призначену для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в м. Пустомити Львівського району Львівської області, що ним фактично, як вже встановлено судом вище, успадковано після смерті ОСОБА_3 за заповітом.

Згідно відомостей про осіб місце проживання яких було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , наданих за № 24 від 08.01.2026 року Пустомитівською міською радою, в період з 01.01.2000 року по 08.01.2026 року були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 09.02.1996 року по 04.06.2022 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 28.07.2014 року по т.ч., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 27.08.2002 року по т.ч., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 25.11.2005 року по т. ч.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із частиною першою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦK України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини), та частини другої статті 1021 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов?язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об?єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Обов?язок спадкодавця за життя провести державну реєстрацію прав на нерухоме майно, виконання якого передбачалось Постановою КМУ від 27.02.1995р. № 150 «Про Концепцію розвитку житлово-комунального господарства в Україні» у даних правовідносинах лише засвідчує можливість розпорядження майном, однак не обмежує особу у праві на це майно, яке належить такій особі відповідно до актів цивільного законодавства та після смерті цієї особи переходить до спадкоємців.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Визнання права в цивільному законодавстві це спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб?єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між сторонами і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов?язку. Однак, слід зазначити, що в силу ст. ст. 8, 55, 124 Конституції України, цей спосіб захисту може застосовуватись не тільки за наявності спору, але й при невизначеності правового стану майна. Такий спосіб захисту здійснюється на підставі пред?явлення позову про визнання права власності, який може поєднувати не тільки правову вимогу визначення наявності чи відсутності правовідносин, а ще й вимогу про наявність чи відсутність цивільних прав та обов?язків щодо майна.

Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна, однак в даний час визнання права на спадкове майно в позасудовому порядку не являється можливим в зв?язку із відсутністю правовстановлюючих документів на дане майно в спадкодавця, тому позивач змушений звернутись в суд задля визнання своїх спадкових прав.

Оскільки така обставина не спростовує права спадкодавця, а лише виключає можливість оформлення позивачем своїх спадкових прав в позасудовому порядку, суд знаходить позовні вимоги підставними, та з метою захисту цих прав, ухвалює рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 125, 126 131, 1021 ЗК України, ст. ст. 11, 15, 16, 319, 321, 328, 1216, 1218, 1258, 1261 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області про спадкування за законом, - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_8 , як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на постійне користування земельною ділянкою площею 0, 1493 га призначену для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в м. Пустомити Пустомитівської міської Ради, згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-ЛВ № 015687 від 26.02.1999 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Пустомитівської міської Ради народних депутатів Пустомитівського району (теп. Львівського) Львівської області №231 від 10.02.1999 р., що числилось за ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05.05.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук