Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №450/3578/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3578/26

Провадження № 2/450/2836/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором № E07.00207.008131787 від 03.06.2021 у розмірі 100023,64 грн, а також понесені судові витрати, які включають витрати на правничу допомогу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 03.06.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № E07.00207.008131787 у формі письмового документа з використанням письмового підпису, яким відповідачу надано кредит у розмірі 46800,00 грн на умовах, визначених договором. Вказує, що АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначені умовами кредитного договору. У свою чергу, відповідач належним чином не виконала зобов`язань за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Зазначає, що на підставі договору факторингу № 1 від 16.12.2025 право вимоги за договором № E07.00207.008131787 від 03.06.2021 перейшло від АТ «Ідея Банк» до позивача ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс». Вказує, що заборгованість відповідача за договором № E07.00207.008131787 від 03.06.2021 у загальному становить 100023,64 грн, з яких: 42130,27 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13,41 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 57879,96 грн - заборгованість за послуги з обслуговування кредиту, що просить стягнути на його користь з відповідача, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Ухвалою від 10.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлялася про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У визначений судом строк відповідач не скористалася правом подачі відзиву, а тому розгляд справи проводиться на підставі наявних доказів в порядку частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 03.06.2021 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено договір № E07.00207.008131787 у формі письмового документу. Договір кредиту та страхування № Е07.00207.008131787, Додаток № 1 та Паспорт споживчого кредиту підписані сторонами письмовими підписами.

Згідно умов договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 46800,00 грн, строком на 48 місяців з 03.06.2021 по 03.06.2025 зі сплатою 0,01% річних. Під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості. Загальні витрати за кредитом: 82052,79 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом: 128852,79 грн.

На підтвердження укладення договору позивачем надано виписку по рахунку, де вбачається, що відповідач активно користувався банківським рахунком № НОМЕР_1 та де зазначено, що 03.06.2021 здійснено перерахунок 46800,00 грн, призначення: «Видача кредиту згідно кредитного договору № E07.00207.008131787 від 03.06.2021».

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме здійснив переказ коштів на загальну суму 46800,00 грн згідно договору № E07.00207.008131787 від 03.06.2021, на банківський рахунок НОМЕР_1 , що належить відповідачу.

Крім цього, як вбачається з довідки-розрахунки заборгованості АТ «Ідея Банк» за договором № E07.00207.008131787 від 03.06.2021, станом на 16.12.2025, заборгованість становить 100023,64 грн, з яких: 42130,27 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13,41 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом, 57879,96 грн - заборгованість за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту.

16.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та позивачем ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» укладено договір факторингу № 1.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 16.12.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № E07.00207.008131787 від 03.06.2021 у розмірі 100023,64 грн, з яких: 42130,27 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13,41 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом, 57879,96 грн - заборгованість за послуги з обслуговування кредиту.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що АТ «Ідея Банк» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку № НОМЕР_2 у розмірі 46800,00 грн згідно договору № E07.00207.008131787 від 03.06.2021, що підтверджується випискою по рахунку.

Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачем кредитних коштів, схвалення ним, як умов договору.

Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Щодо набуття ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Наданий позивачем договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що договір оскаржувався в судовому порядку відсутні.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за договором № E07.00207.008131787 від 03.06.2021.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, як правонаступник первісного кредитора, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 100023,64 грн, з яких: 42130,27 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13,41 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 57879,96 грн - заборгованість за послуги з обслуговування кредиту.

Однак, суд не може в повній мірі погодитися з наданим позивачем розрахунком заборгованості, виходячи з наступного.

Окрім заборгованості за тілом кредиту та процентами, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 57879,96 грн заборгованості за послуги з обслуговування кредиту.

Згідно умов договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 46800,00 грн, строком на 48 місяців з 03.06.2021 по 03.06.2025 зі сплатою 0,01% річних. Під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості. Загальні витрати за кредитом: 82052,79 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом: 128852,79 грн.

Згідно пункту 1.7. під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі – ДКБОФО), за надання яких встановлена плата, відповідно до Додатку № 1 як «Обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими тарифами банку. Тарифи є невід?ємною частиною ДКБФО, та розміщені на веб-сайті банку https://ideabank.ua.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина 1 статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти.

У постанові ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 міститься правовий висновок, згідно якого Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина 3 статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини 3 статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Згідно умов кредитного договору № E07.00207.008131787 від 03.06.2021 кредитодавець надає позичальнику за плату послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що за Законом № 2121-III надаються безкоштовно. Окрім, даний сервіс не становить банківської послуги, яку замовив позичальник під час укладення кредитного договору, а такі послуги банк здійснює з власної вигоди, тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь, зокрема за послуги з обслуговування кредитного договору. Крім цього, згідно умов кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник зобов`язаний сплатити 0,01% річних від тіла кредиту, заборгованість за якими позивач просить стягнути у позовній заяві, тому безоплатного користування кредитом відповідач не здійснював, а користувався кредитними коштами з обов`язкою сплатою процентів за таке користування, що відповідає природі такого виду договорів як кредитний договір. Доказів щодо фактичного надання банком послуг з обслуговування кредитної заборгованості або щодо доцільності надання таких послуг на оплатній основі позивачем не надано, а тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача заборгованості за такими послугами.

Таким чином, з огляду на викладене, заявлена позовна вимога про стягнення заборгованості з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 57879,96 грн не підлягатиме задоволенню, так як така послуга банком повинна надаватися на безоплатній основі відповідно до умов Закону України «Про банки і банківську діяльність» та постанови ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17.

Згідно із частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Дослідивши вказаний розрахунок та інші матеріали справи, виходячи із заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості за основною сумою боргу за договором та процентами за користування кредитом узгоджується із умовами договору, розмір відсотків розраховано, виходячи із процентної ставки, погодженої сторонами, що відповідає принципу свободи договору, в межах строку кредитування.

Розмір заборгованості відповідачем не спростований, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором № E07.00207.008131787 від 03.06.2021, а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором № E07.00207.008131787 від 03.06.2021 у розмірі 42143,68 грн, з яких: 42130,27 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13,41 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. У цій частині позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Позивач ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» уклав договір № 25/09/25 від 25.09.2025 про надання правової допомоги адвокатом Матулою Вікторією Юріївною.

На підтвердження понесених витрат долучив акт № 1 про отримання правничої допомоги від 25.10.2025, відповідно до якого адвокат Матула В.Ю. надала клієнтові ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» такі послуги пов`язані з представництвом інтересів за позовом клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

- вивчення документів та підготовка позовної заяви ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» про стягнення заборгованості.

Загальна вартість послуг становить 6000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAlliance Limited проти України").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у частинах 3, 4, 5, 9 статті 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 100023,64 грн, які підлягають частковому задоволенню у розмірі 42143,68 грн.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що клопотання відповідача слід задовольнити частково та з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторін.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1121,80 грн, виходячи з наступного розрахунку 42143,68 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (ставка судового збору) : 100023,64 грн (сума заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» 42143,68 грн (сорок дві тисячі сто сорок три гривні шістдесят вісім копійок) заборгованості за договором № E07.00207.008131787 від 03.06.2021, з яких: 42130,27 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13,41 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» 1121,80 грн (одна тисяча сто двадцять одна гривня вісімдесят копійок) судових витрат, понесених на сплату судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» 2000,00 грн (дві тисячі гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» (ЄДРПОУ 43231894, 79026, м. Львів, вулиця Академіка-Лазаренка, 4, кабінет 4).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 05.10.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська