Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №445/3435/25 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/3435/25

провадження № 2/445/688/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 жовтня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮрКонсалт Груп Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС" звернувся до суду через систему "Електронний суд" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В направленому на адресу суду позові представник позивача зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ФІНАНС" та ОСОБА_1 23.04.2021 укладено договір позики №92/00515097. На підставі цього договору позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі встановленому договором, а позичальник зобов`язується повернути суму позики та сплатити проценти, а також інші платежі за договором у порядку та строки передбачені договором, зокрема графіком платежів. Мета отримання позики споживчі цілі, що не суперечать чинному законодавству. Позика надається позичальнику на умовах повернення суми позики в кінці строку користування позикою. Розмір, порядок та строки сплати позичальником платежів за цим договором погоджено сторонами в графіку платежів. Позичальник повинен сплачувати позикодавцю проценти за договором за фіксованою ставкою, встановленою договором позики, від суми позики за кожен день користування позикою в межах строку, передбаченого п. 1.4 та 2.2 Договору в порядку, розмірі та строки встановлені в графіку платежів. Позикодавець надає позику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання цього договору. Позичальник повертає суму позики, а також здійснює оплату інших платежів за договором, шляхом внесення готівкових коштів у касу позикодавця або банківський рахунок позикодавця. Днем повернення позики (її частини) вважається день внесення суми позики в касу позикодавця або на банківський рахунок позикодавця. Позичальник зобов`язується повернути суму позики в повному обсязі в терміни визначені графіком платежів. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань, яке мало місце під час дії договору, а також не звільняє від відповідальності за порушення стороною своїх зобов`язань, що будуть тривати після закінчення строк дії договору, зберігають чинність (продовжують діяти) до їх повного виконання. Таким чином, відповідач уклав Договір Позики №92/00515097 від 23.04.2021 із ТОВ "ПАРТНЕР ФІНАНС" та відповідачу надано позику шляхом передачі готівкових коштів у сумі 4000,00 грн. Відповідачем не виконані належним чином взяті на себе зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині невиконання договірних відносин. 28 грудня 2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" укладено договір факторингу № 28122023. 17 квітня 2025 між ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю"ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ" укладено договір факторингу № 17-04/ФК-25. 25 серпня 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС" укладено договір факторингу № 25-08/ФК-25. Відповідно до договорів факторингу відбулося відступлення вимоги за договорами позики № 92/00515097 від 23.04.2021. Відповідно до розрахунку заборгованості, сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою, документально підтвердженою, яка становить 33200,00 грн., яз яких: заборгованість за сумою позики 4000,00 грн., заборгованість по нарахованим процентам 28080,00 грн., заборгованість за комісією 1120,00 грн. Враховуючи вищезазначене представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС" заборгованість за договором позики в сумі 33200,00 грн. та судові витрати, які стосуються судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За вищевказаних обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

23.04.2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 92/00515097, відповідно до умов якого відповідачу було надано позику в розмірі 4000,00 грн. строком на 365 днів зі сплатою комісії в розмірі 28 % від суми позики, а також сплатою процентів в розмірі 2 % від суми позики за кожен день користування позикою.

Відповідно до п.3.1, позикодавець надає позику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику.

28.12.2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу №28122023, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до боржників, у томі числі до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 92/00515097 від 23.04.2021 року.

17.04.2025 року між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу №17-04/ФК-25, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до боржників, у томі числі, до ОСОБА_1 за договором позики №№ 92/00515097 від 23.04.2021 року.

25.08.2025 між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено договір факторингу №25-08/ФК-25, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до боржників, у томі числі до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №№ 92/00515097 від 23.04.2021 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, а тому має заборгованість в розмірі 33 200,00 грн., що складається з: 4000,00 грн. - заборгованість за сумою позики, 28 080,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 1120,00 грн. - заборгованість за комісією.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, а тому має заборгованість в розмірі 33 200,00 грн., що складається з: 4000,00 грн. - заборгованість за сумою позики, 28 080,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 1120,00 грн. - заборгованість за комісією.

Разом з тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по справі ОСОБА_1 згідно з договором позики № 92/00515097 від 23.04.2021, укладеного з ТОВ «Партнер Фінанс» перераховано грошові кошти у розмірах, які зазначені позивачем по справі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Виписка по рахунку відповідача є первинним документом, а тому - належним доказом на підтвердженням факту наявності боргу за договором позики (кредиту). Окрім того, з такої виписки можна достовірно встановити розмір заборгованості за договором позики (кредиту), та перевірити правильність наданого позивачем розрахунку.

Слід зазначити, що належним, допустимим і достовірним доказом заборгованості за договором позики (кредиту) - первинним документом - є не наданий позивачем розрахунок заборгованості, який він здійснив на власний розсуд, і який не може перевірити суд без первинних документів. Такий статус первинного документу має саме виписка по рахунку, що підтверджується Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, тому саме вона є належним доказом при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором або інші докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу.

Такі регістри, як, зокрема, особові рахунки та виписки з них обов`язково мають складатися на паперових та/або електронних носіях. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 57, п. 59, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75).

Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц дійшов таких висновків: «Доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Так, у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21, також зазначено: «Розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу».

Однак доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості, а також достовірних доказів, що підтверджують її розмір, а саме - первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», позивач не надав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19).

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач у позові не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок із зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Отже, позивачем ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс" не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 .

За вказаних обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики №92/00515097 від 23.04.2021, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Партнер Фінанс».

Таким чином, а саме у зв`язку з недоведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов згаданого договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, підстави для стягнення на користь позивача заборгованості у заявленому в позові розмірі відсутні.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮрКонсалт Груп Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом передбачених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.10.2026.

Суддя В. М. Сивак