Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №757/23103/24-ц — Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/23103/24-ц

пр. 2-8366/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання: Ляшенко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу № 757/23103/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року представник позивача Розов Олександр Юрійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати.

У обґрунтування вимог вказано, що з 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 (далі- Позивач, ОСОБА_1 ), на підставі Наказу №11-к від 25.02.2019 року прийнятий на посаду начальника відділу адміністративно-господарського забезпечення Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» (далі- Відповідач, ДП «УкрДАГП»).

З 01 липня 2019 року позивача переведено на посаду директора департаменту з господарського забезпечення ДП «УкрДАГП» на підставі Наказу №72-к від 07.07.2019 року.

З 22 вересня 2020 року на підставі Наказу №109-к від 22.09.2020 року позивача переведено на посаду начальника управління господарського забезпечення ДП «УкрДАГП», яку він обіймає і по теперішній час.

Із жовтня 2020 року у відповідача перед позивачем почала накопичуватися заборгованість із заробітної плати, що нараховується але не виплачується зі сторони ДП «УкрДАГП».

Розмір наявної заборгованості підтверджується Довідкою про заборгованість із заробітної плати №28 від 06.03.2024 року.

Оскільки ДП «УкрДАГП» виплачує заробітну плату нерегулярно, то у відповідача перед позивачем, станом на 06.03.2024 року виникла заборгованість у розмірі 282 876,15 грн.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд стягнути з Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» на користь ОСОБА_1 331 968,23 грн заборгованості із заробітної плати станом на 20.11.2024 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

03 грудня 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 серпня 2025 року прийнято до спільного розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог.

12 грудня 2025 року Печерським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 757/23103/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року заяву представника відповідача Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» Клименка А. В. про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2025 року у справі №757/23103/24-ц задоволено, заочне рішення скасовано та справу призначено до розгляду по суті.

Підставою для скасування заочного рішення суду стало встановлення того, що докази, додані до заяви про перегляд заочного рішення, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Представник відповідача, звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення, посилався, зокрема, на невідповідність між сумами до виплати, з урахуванням усіх утримань із нарахованої заробітної плати, та сумами, зазначеними у довідках про заборгованість із заробітної плати та у позовній заяві.

Відповідно до розрахунково-платіжних відомостей підприємства відповідач зазначав, що суми, які належали до фактичної виплати ОСОБА_1 , визначалися з урахуванням утримань податку на доходи фізичних осіб, військового збору та профспілкового внеску.

Зокрема, відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 00000000003 за березень 2022 року ОСОБА_1 , який обіймав посаду начальника управління господарського забезпечення, нараховано 18 931,22 грн заробітної плати.

Із зазначеної суми, відповідно до відомості, виплачено аванс у розмірі 3 407,62 грн, утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 3 407,62 грн, військовий збір у розмірі 283,97 грн та профспілковий внесок у розмірі 189,31 грн. Загальна сума утримань становила 3 880,90 грн, а сума, зазначена у відомості як така, що належить до виплати, становила 15 050,32 грн.

Розрахунково-платіжною відомістю № 00000000005 за травень 2022 року щодо ОСОБА_1 також зазначено нарахування заробітної плати у розмірі 18 931,22 грн, проведення відповідних утримань та визначення суми до виплати у розмірі 15 050,32 грн.

Водночас у додаткових фінансових обґрунтуваннях відповідача зазначалась також сума 15 239,63 грн з урахуванням коригувань.

За червень 2022 року відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 00000000006 щодо ОСОБА_1 також наведено розрахунок суми, належної до виплати.

Таким чином, надані відповідачем розрахунково-платіжні відомості містять відомості про нарахування заробітної плати, здійснення виплати авансу, проведення утримань та визначення суми, належної працівнику до виплати.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що при визначенні розміру заборгованості із заробітної плати сума нарахованої заробітної плати має бути зменшена на суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати міститься у частині першій статті 94 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць.

Зазначеним положенням закону встановлено обов`язок роботодавця своєчасно виплачувати працівникові заробітну плату.

При цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір є обов`язковими платежами, які утримуються роботодавцем із доходу працівника відповідно до вимог податкового законодавства.

Отже, сума нарахованої заробітної плати та сума, що фактично виплачується працівнику після проведення передбачених законом утримань, не є тотожними поняттями.

Саме по собі проведення роботодавцем розрахунку суми, що належить працівнику до виплати після проведення утримань, не свідчить про фактичну виплату працівнику відповідної суми.

Судом встановлено, що у розрахунково-платіжних відомостях відповідача відображені як суми нарахованої заробітної плати, так і суми проведених утримань та виплаченого авансу.

При цьому відповідачем не надано доказів того, що вся сума нарахованої заробітної плати, яка зазначена у відповідних розрахунково-платіжних відомостях, фактично виплачена позивачу.

У зв`язку з цим при визначенні розміру заборгованості із заробітної плати суд виходить із сум заробітної плати, нарахованих позивачу, та враховує фактично виплачені йому суми, зокрема авансові платежі.

Судом також враховується, що утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору не є виплатою заробітної плати працівнику, а є виконанням роботодавцем передбачених законом обов`язків щодо утримання відповідних платежів із доходу працівника.

Таким чином, суми ПДФО та військового збору, зазначені у розрахунково-платіжних відомостях, не можуть бути повторно враховані як суми, на які має бути зменшено розмір заборгованості роботодавця перед працівником.

Щодо профспілкових внесків суд зазначає, що їх утримання також не є виплатою заробітної плати працівнику. Водночас питання щодо правомірності та підстав такого утримання не є предметом розгляду у цій справі, а тому суд виходить із фактичних даних, наведених у розрахунково-платіжних відомостях відповідача.

З урахуванням наведеного судом не приймаються як належне обґрунтування розміру заборгованості доводи відповідача про те, що сума заборгованості має визначатися виключно виходячи із сум, зазначених у графі «належить до виплати» розрахунково-платіжних відомостей.

Так, із розрахунково-платіжної відомості № 00000000003 за березень 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 нараховано 18 931,22 грн, виплачено аванс 3 407,62 грн, а решта суми була предметом відповідного розрахунку з урахуванням проведених утримань.

Отже, для встановлення наявності та розміру заборгованості необхідно враховувати саме факт нарахування заробітної плати та факт її фактичної виплати, а не лише розмір суми, зазначеної роботодавцем як такої, що належить до виплати після проведення утримань.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Аналогічне положення закріплено в частині п`ятій статті 97 КЗпП України.

Статтею 43 Конституції України передбачено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, кореспондується обов`язок роботодавця своєчасно та належним чином оплачувати працю працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.

Відповідно до положень частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем на підтвердження розміру заборгованості надано довідки про заборгованість із заробітної плати, зокрема довідку №28 від 06.03.2024 року та довідку станом на 20.11.2024 року.

Відповідачем надано розрахунково-платіжні відомості, які підтверджують факт нарахування позивачу заробітної плати та проведення окремих виплат.

Разом з тим, сам факт наявності у розрахунково-платіжних відомостях графи «належить до виплати» не підтверджує фактичного отримання працівником відповідної суми.

Доказів повної виплати позивачу нарахованої заробітної плати за спірний період відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наявність розбіжностей між сумами, зазначеними у довідках про заборгованість, та сумами, зазначеними у розрахунково-платіжних відомостях як такі, що належать до виплати після проведення утримань, сама по собі не свідчить про відсутність заборгованості із заробітної плати.

Судом враховується, що предметом позову є стягнення саме нарахованої та невиплаченої заробітної плати.

Таким чином, визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із встановленого факту нарахування позивачу заробітної плати, фактично здійснених виплат та відсутності доказів повного погашення відповідачем заборгованості.

Судом перевірено наведений позивачем розрахунок заборгованості із заробітної плати та встановлено, що станом на 20 листопада 2024 року позивачу нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 331 968,23 грн.

При цьому доводи відповідача про необхідність зменшення зазначеної суми на суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору суд вважає необґрунтованими, оскільки такі суми підлягають утриманню при фактичній виплаті заробітної плати та не є сумами, фактично виплаченими працівнику.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 331 968,23 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати.

Разом з тим, суд звертає увагу, що при виконанні рішення суду відповідачем як роботодавцем мають бути виконані передбачені законодавством обов`язки щодо нарахування та утримання із присудженої заробітної плати відповідних податків та зборів.

З огляду на наведене, підстав для зменшення визначеної судом суми заборгованості на розмір податку на доходи фізичних осіб, військового збору або інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню при виплаті доходу, суд не вбачає.

Аналізуючи зібрані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а також поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за вимогу про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 94, 97, 115 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 77, 79, 81, 263, 264, 279, 280, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 331 968 (триста тридцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят вісім) грн 23 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Українське державне аерогеодезичне підприємство», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 69, код ЄДРПОУ: 04722078.

Суддя О.М.Соколов