Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №754/3290/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/700/26

Справа№754/3290/26

В И Р О К

Іменем України

06 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12026105030000027 від 17.01.2026, стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Калинівка, Броварського р-ну, Київської обл., громадянина України, із базовою вищою освітою (бакалавр), офіційно працевлаштований, неодружений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, у невстановленому місці побачив полімерний пакет із пазовим замком, що містить кристалоподібну речовину бежевого кольору, а також виріб зі скла та полімерних матеріалів із нашаруванням речовини коричневого кольору, що містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 1,642 г, що є великим розміром. Після чого у нього виник умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 підняв раніше виявлені ним полімерний пакет із пазовим замком, що містить кристалоподібну речовину бежевого кольору, а також виріб зі скла та полімерних матеріалів із нашаруванням речовини коричневого кольору, що містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 1,642 г, що є великим розміром, тим самим незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, яку в подальшому, ОСОБА_3 , поклав до кишені кофти, в яку був одягнений, тим самим почав незаконно зберігати при собі вищевказану психотропну речовину у великих розмірах без мети збуту.

В подальшому, 17.01.2026 о 03:30 год., ОСОБА_3 , перебуваючи не вулиці поблизу будинку 3-А по вул. Миколи Закревського у м. Києві, був зупинений працівниками поліції та в ході проведення особистого обшуку, у кишені кофти, в яку був одягнений ОСОБА_3 , виявлено та вилучено - полімерний пакет із пазовим замком, що містить кристалоподібну речовину бежевого кольору, а також виріб зі скла та полімерних матеріалів із нашаруванням речовини коричневого кольору, що містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 1,642 г, що є великим розміром, яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, визнав повністю при вище вказаних фактичних обставинах, які встановлені в ході досудового розслідування та судового розгляду, надав суду зізнавальні показання про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, що він, дійсно, побачив на землі зіп-пакет в якому була кристалоподібна речовина та баночку в якій було речовина коричневого кольору, які він підняв та поклав до кишені кофти, в яку був одягнений. Після чого 17.01.2026 приблизно після 03:00 год. він перебував по вул. вул. М. Закревського у м. Києві біля будинку 3-А, де він був затриманий працівниками поліції та у нього було виявлено та вилучено зіп-пакет з кристалоподібною речовиною та баночку з речовиною коричневого кольору.

Погоджується із назвою, кількістю та масою психотропної речовини, вказаною в обвинувальному акті.

Зазначає про те, що він розумів, що це була психотропна речовина, яку він придбав для власного вживання, оскільки він був на війні та вважає, що дана речовина йому допоможе впоратися із наслідками війни.

Щиро кається. Шкодує про вчинене. Просить суд суворо його не карати, та призначити йому покарання у виді штрафу, оскільки він вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, працює та має можливість реально виконати призначене йому покарання.

Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не мають сумніву у добровільності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 309 ч. 2 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту.

Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.

Кримінальне провадження №12026105030000027 від 17.01.2026 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 розглянуто з дотриманням правил підсудності.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує наступні норми КПК та КК України.

Так, згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до норм ст. 50 ч. 2 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі ст.ст. 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Також, при призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а саме:

- раніше не судимий;

- працює у ТОВ «Євроджет» на посаді інженера;

- не перебуває під наглядом у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога за місцем реєстрації;

- має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставинами, які пом`якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вперше притягнення до кримінальної відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, особи винного, який зробив належні висновки, обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, особливості та обставини вчинення кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до вчиненого, те, обвинувачений є ветераном війни - учасником бойових дій, боронив нашу Державу, а також те, що покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а тому суд прийшов до висновку що необхідним й достатнім для виправлення і запобігання вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень буде покарання, у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією частини статті за якою кваліфіковано його діяння.

Штраф, відповідно до положень ст. 53 ч.1 КК України, це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Застосування штрафу суд обґрунтовує як гуманнішу альтернативу позбавленню волі, передбаченого санкцією частини статті за якою кваліфікованого його діяння.

Суд вважає за можливе досягнення мети покарання шляхом призначення обвинуваченому ОСОБА_3 штрафу, як достатнього заходу кримінально-правового впливу без ізоляції від суспільства. Розмір штрафу визначити дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даному випадку суд вважає, що штраф є ефективним, оскільки має економічний вплив на обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Речовий доказ, в кримінальному провадженні №12026105030000027 від 17.01.2026, а саме:

1) мобільний телефон, марки «Орро» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 (спецпакет НПУ WAR0100224), згідно постанови дізнавача ВД Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 17.01.2026 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 ;

2) PVP масою 1,642 г, згідно постанови дізнавача ВД Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 29.01.2026, переданий на зберігання до камери схову Деснянського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до квитанції №001736.

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно вимог ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта в сумі 3 565,60 грн., оскільки під час досудового розслідування проводилась експертиза: СЕ-19/111-26/3177-НЗПРАП від 17.01.2026.

Під час досудового розслідування ОСОБА_3 17.01.2026 був затриманий в порядку ст 298 -2 КПК України.

Постановою про звільнення особи затриманої в порядку ст. 298-2 КПК України від 17.01.2026 ОСОБА_3 був звільнений 17.01.2026.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376, 615 ч.1 п.15 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Речові доказу у кримінальному провадженні №12026105030000027 від 17.01.2026, а саме:

- мобільний телефон, марки «Орро» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 , який знаходиться на відповідальному зберігання у ОСОБА_3 - залишити у розпорядженні у ОСОБА_3 ;

- PVP масою 1,642 г, який знаходиться на зберіганні в камері схову Деснянського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до квитанції №001736 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1