Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №754/17527/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недбале ставлення до військової служби

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №754/17527/26

Суддя: Салайчук Т. І.

Номер провадження 3/754/3249/26

Справа №754/17527/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівка Куп`янського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, лейтенанта, офіцера відділення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

за ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

01.08.2026 приблизно о 15 год. 51 хв. лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, яка діяла за спеціальним дорученням повноважного командування, виконуючи обов`язки у складі групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , в умовах особливого періоду, в порушення встановленого порядку службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов`язків, усвідомлюючи вихід за межі наданих повноважень, тобто розуміючи, що вчиняє дії, які не входять до його компетенції, порушуючи пункт 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, не входячи до переліку осіб, уповноважених на здійснення адміністративного затримання, визначеного ст. 262 КУпАП, здійснив адміністративне затримання громадянина ОСОБА_2 шляхом обмеження свободи та примусового поміщення до транспортного засобу, тобто відкрито та явно для всіх вчинив дії, які є компетенцією службових осіб іншого відомства, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 КУпАП. Зазначене призвело до неправомірного обмеження свободи пересування громадянина ОСОБА_2 та порушення встановленого порядку здійснення заходів оповіщення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та не оспорював їх.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України оголошено та проведено загальну мобілізацію, строк проведення якої неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан строком на 90 діб, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 13.07.2026 № 596/2026.

Отже, на час вчинення дій, описаних у протоколі про адміністративне правопорушення, в Україні діяв особливий період.

Частиною 2 статті 172-14 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах особливого періоду, що тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.10.2025 № 291 і від 25.07.2026 № 500-ОД ОСОБА_1 призначено на посаду офіцера відділення цивільно-військового співробітництва та включено до складу групи оповіщення, функціональні обов`язки офіцера цього відділення йому оголошено під підпис, а 01.08.2026 він пройшов інструктаж перед початком виконання обов`язків у складі групи оповіщення. Отже, ОСОБА_1 діяв у межах покладених на групу оповіщення службових обов`язків за спеціальним дорученням повноважного командування і є військовою службовою особою.

Пунктом 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначено, що в разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України. Частина друга цієї статті містить перелік органів, які провадять адміністративне затримання, і ні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ні їх посадові особи до цього переліку не входять.

Однак ОСОБА_1 не маючи повноважень на здійснення адміністративного затримання, особисто обмежив свободу громадянина ОСОБА_2 і примусово помістив його до транспортного засобу, тобто вчинив дію, яка належить до компетенції лише поліцейського у складі групи оповіщення і явно виходить за межі наданих ОСОБА_1 прав та повноважень.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, окрім пояснень, наданих ним під час судового розгляду, підтверджується дослідженими доказами, а саме:

даними протоколу про адміністративне правопорушення № 45 від 24.09.2026, складеного відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у якому зафіксовано дату, час, місце та спосіб вчинення правопорушення,

даними Доповіді про результати перевірки від 24.09.2026, складеної старшим офіцером військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 ,

даними відеозапису, оприлюдненого 02.08.2026 у Telegram-каналі, копія якого долучена до матеріалів справи і яким зафіксовано перебіг заходів оповіщення 01.08.2026, у тому числі момент примусового поміщення громадянина ОСОБА_2 до транспортного засобу,

даними листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.08.2026 № 1536/9172 , згідно з яким 01.08.2026 о 15 год. 51 хв. заходи оповіщення громадянина ОСОБА_2 проводила група оповіщення у складі старшого офіцера - офіцера цивільно-військового співробітництва адміністративного відділу капітана ОСОБА_4 , офіцера цивільно-військового співробітництва лейтенанта ОСОБА_1 та працівників Національної поліції України,

даними витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.10.2025 № 291, згідно з яким молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , призваного на військову службу під час мобілізації, з 18.10.2025 призначено на посаду офіцера відділення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

даними витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.07.2026 № 500-ОД про організацію роботи груп оповіщення військовозобов`язаних, згідно з яким військовослужбовця лейтенанта ОСОБА_1 призначено в групу оповіщення в ІНФОРМАЦІЯ_4 на період з 26.07.2026 по 01.08.2026,

даними витягу з Журналу інструктажів груп оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , інвентарний № 208, згідно з яким лейтенант ОСОБА_1 01.08.2026 пройшов інструктаж перед початком виконання обов`язків у складі групи оповіщення,

даними письмових пояснень ОСОБА_1 , у яких він підтвердив, що 01.08.2026 здійснював заходи оповіщення громадянина ОСОБА_2 , пройшов інструктаж і був ознайомлений з обов`язком діяти лише в межах наданих повноважень, усвідомлював, що здійснення адміністративного затримання військовозобов`язаних до його повноважень не належить, здійснив дії щодо обмеження свободи та примусового поміщення ОСОБА_2 до транспортного засобу і що оприлюднений відеозапис відображає події 01.08.2026 за його участю.

Окрім того, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено Функціональні обов`язки офіцера відділення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_5 у АДРЕСА_1 , затверджені начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 23.03.2026, з якими лейтенант ОСОБА_1 був ознайомлений 25.03.2026 у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженою посадовою особою, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП і у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.

Умисел ОСОБА_1 підтверджується його ж письмовими поясненнями: перед початком виконання обов`язків він пройшов інструктаж, був ознайомлений з обов`язком діяти лише в межах наданих повноважень і усвідомлював, що адміністративне затримання до його повноважень не належить. До складу групи оповіщення входили працівники Національної поліції України, тобто особи, уповноважені на здійснення адміністративного затримання за ст. 262 КУпАП, однак ОСОБА_1 вчинив ці дії особисто.

Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, а його дії кваліфіковано правильно, як перевищення військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Під час накладення адміністративного стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини, визначені ст. 33 КУпАП. Обставиною, що пом`якшує відповідальність, суд визнає повне визнання ОСОБА_1 своєї вини. Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено. Суд ураховує також, що за даними протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався і тілесних ушкоджень громадянинові ОСОБА_2 не завдав.

Санкція ч. 2 ст. 172-14 КУпАП є альтернативною і передбачає як штраф, так і арешт з утриманням на гауптвахті. Згідно з ч. 1 ст. 32-1 КУпАП арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень на строк до п`ятнадцяти діб. Обставин, які свідчили б про виключність цього випадку, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, у виді штрафу в мінімальному розмірі, що за своїм видом і розміром відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, буде необхідним і достатнім для його виховання й запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанову про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслано для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua