Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №640/36164/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30, тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Мазур А.С.,

Суддя-доповідач: Епель О.В.,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Справа № 640/36164/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,

за участю секретаря Снитко А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року у справі

за позовом публічного акціонерного товариства

«Всеукраїнський акціонерний банк»

в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - Позивач) в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відповідач) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.11.2021 ВП НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначав, що державний виконавець помилково визначив боржником уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з кодом ЄДРПОУ 19017842, в той час, як боржником у виконавчому провадженні повинен бути сам банк, який виводиться з ринку/ліквідується, що є порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Також Позивач акцентував увагу суду на тому, що Національним банком України було прийнято постанову «Про відкликання банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», а Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку, що є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у межах спірного виконавчого провадження боржником виступає не банк, а Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», оскільки саме позивач здійснює діяльність із забезпечення виведення банку з ринку під час його ліквідації.

Також суд констатував, що поданий до примусового виконання виконавчий документ за формою та змістом відповідає вимогам частині першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а вказані державним виконавцем відомості про боржника повністю узгоджуються з відомостями, які зазначені у виконавчому листі.

3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов - задовольнити, зазначаючи доводи, аналогічні тим, що були викладені ним у позовній заяві.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, Апелянт також зазначає, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 вживаються дії з примусового виконання виконавчого документа відносно юридичної особи - ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», а Уповноважена особа виступає від імені та в інтересах цього неплатоспроможного банку.

Також Апелянт посилається на правову позицію Шостого апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові від 04.12.2021 у справі №640/20486/21, а також Західного апеляційного господарського суду, викладену в постанові від 01.08.2022 у справі № 909/1506/18.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026 було відкрито апеляційне провадження у даній справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 22.09.2026 - призначено справу до судового розгляду.

5. Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. У судове засідання учасники справи не з`явилися. Про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено.

З огляду на викладене вище, колегія суддів ухвалою від 05.10.2026, занесеною до протоколу судового засідання, вирішила здійснити розгляд цієї справи у порядку письмового провадження.

7. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

8. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні в мотивувальній частині з наступних підстав.

9. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду в справі № 805/13/16-а від 29.02.2016 відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_3., ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про зобов`язання вчинити дії.

07.06.2021 постановою Першого апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 у справі № 805/13/16-а та зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , як вкладників, яким необхідно здійснити виплату відшкодування вкладу у ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК».

16.06.2021 Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №805/13/16-а, яким зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , як вкладників, яким необхідно здійснити виплату відшкодування вкладу у ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК».

13.07.2021 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2.

17.11.2021 за результатами розгляду заяви про примусове виконання постанови НОМЕР_2, виданої 27.10.2021 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 про примусове стягнення штрафу з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» на користь Шевченківського РВ ДВС у м. Києві у сумі 5100, 00 грн.

Так, у вказаній постанові в якості боржника державним виконавцем визначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (код ЄДРПОУ 19017842, адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т).

10. Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що не відповідає вимогам п. 4, 11 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», Позивач звернувся із даним позовом до суду.

11. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (у редакцій чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) - (далі - Закон № 1404-VIII).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Засади виконавчого провадження визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначений перелік рішень та виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню, до яких, відповідно до пункту 1 частини першої указаної норми, віднесено, зокрема, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, за приписами частини першої статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи (пункт 3); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності) (пункт 4).

Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

- пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 2);

- Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (пункт 4);

- виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (пункт 6);

- Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку (пункт 11).

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

За визначенням, наведеним у частині другій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

12. Висновки суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів Апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 у справі № 805/13/16-а було зобов`язано саме уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплату відшкодування вкладу у ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК».

Окрім того, колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.04.2021 у зазначеній вище справі № 805/13/16-а, згідно якої правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду, зокрема і відносини щодо формування переліку осіб, які мають право на таке відшкодування, складаються без участі банку-боржника.

Спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), відповідно його не можна вважати спором у зв`язку з процесом ліквідації банку.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що боржником у межах спірних правовідносин є саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій суд визначив окреме зобов`язання щодо дій, які вона мала вчинити на виконання вказаного судового рішення, а не ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», як на тому помилково наполягає Апелянт.

Окрім того, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.04.2020 у справі № 826/14754/17, згідно якої: вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, державні виконавці досліджують виключно форму і зміст виконавчого документа на предмет наявності у ньому обов`язкових реквізитів, і не наділені повноваженнями давати оцінку тому, чи правильно суд, який розглядав справу, визначив особу, якій належить виконати відповідний обов`язок.

Принагідно, колегія суддів звертає увагу на те, що у виконавчому листі №805/13/16-а, виданому Донецьким окружним адміністративним судом, в якості боржника також указано саме Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», що вбачається з обставин справи, встановлених судами у зазначеній справі. Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, вказані державним виконавцем відомості про боржника повністю узгоджуються з відомостями, які зазначені у виконавчому листі.

Відтак, оскільки боржником за виконавчим документом є Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», а не ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», у державного виконавця були відсутні законні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог пунктів 4 та 19 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що правильно зазначив суд першої інстанції. Позаяк, приписи пунктів 4, 11 частини 1 статті 4 Закону №1404-VІІІ підлягають застосуванню виключно у тому випадку, коли боржником за виконавчими провадженнями є саме банк, тобто юридична особа, у якого рішенням Національного банку України відкликано банківську ліцензію.

Разом з тим, переглядаючи оскаржуване рішення суду, колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.11.2024 у справі № 640/15159/22 у спорі між тими ж самими сторонами про визнання протиправною та скасування постанови Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 19 серпня 2022 року у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3 про стягнення виконавчого збору.

У зазначеній справі ВС акцентував увагу на тому, що уповноважена особа Фонду та Фонд діють як самостійні суб`єкти правовідносин, зокрема, у процедурі виведення неплатоспроможних банків з ринку, з відповідними правами та обов`язками. Так, Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Водночас, ВС зауважив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Крім того, процесуальний закон вимагає належності особи, яка звернулася до суду з позовом, до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії.

Відтак, суд касаційної інстанції зазначив, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є суб`єктом правовідносин, що виникли у зв`язку з прийняттям органом ДВС оскарженої постанови, яка є актом індивідуальної дії, адже стосується конкретно визначеного боржника - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що виконавчий документ як акт індивідуальної дії безпосередньо стосується Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка є боржником та діє як самостійний учасник спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не є суб`єктом правовідносин, що виникли у межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.

Отже, порушення прав саме ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в цьому випадку відсутнє. Втім, зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції і питання про заміну Позивача у порядку ст. 48 КАС України не вирішувалося. Натомість суд апеляційної інстанції не має процесуальної можливості замінити позивача на іншу особу, якій належить право вимоги, оскільки така процесуальна дія може бути вчинена лише до початку судового розгляду справи по суті (ч. 7 ст.48 КАС України).

Таке процесуальне порушення не призвело до неправильного вирішення справи в цілому щодо суті позовних вимог, однак, з огляду на неповноту встановлення усіх обставин цієї справи, колегія суддів приходить до виснвоку про наявність правових підстав для зміни оскаржуваного рішення суду в мотивувальній частині з огляду на викладені вище висновки суду про відсутність порушеного права саме ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК».

Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року - зміні в мотивувальній частині.

13. Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 238, 242-244, 250, 287, 308, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків, викладених у цій постанові суду.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 05 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

О.М. Кузьмишина