Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №580/1052/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/1052/26 суддя першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі № 580/1052/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Черкаській області), у якій просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати їй пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 12.12.2025;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 зазначеного Закону в редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування двоскладової формули, починаючи з 12.12.2025.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що умовою збільшення пенсії на 1 % заробітку за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) є призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), тоді як пенсія позивачу обчислена на умовах частини першої цієї статті, яка не передбачає обчислення пенсії у відсотках до заробітку. На обґрунтування такого висновку суд послався на постанову Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що заява про перерахунок пенсії подана адвокатом у довільній формі, без дотримання Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), та без особистого волевиявлення позивача, а лист відповідача від 09.01.2026 має інформаційний характер, у зв`язку з чим не встановив протиправної поведінки відповідача та порушення прав позивача.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, у якій вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, у зв`язку з чим просить апеляційний суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає про те, що пенсію їй призначено у 2012 році, тобто до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ доповнено умовою про призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, тоді як попередня редакція цієї норми такої умови не містила.

На думку апелянта, поширення на неї нового правового регулювання звужує зміст та обсяг набутого права, що суперечить статтям 22, 58 Конституції України та правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21.

Крім того, ОСОБА_1 зауважила на тому, що відповідач фактично відмовив у перерахунку пенсії по суті, пославшись на недоцільність такого перерахунку через зменшення розміру пенсії у разі її обчислення за частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV, а тому її право підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу із Черкаського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з вимогами апеляційної скарги, ГУ ПФУ в Черкаській області у відзиві зазначило, що умовою призначення надбавки за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ є призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, а у разі такого обчислення розмір пенсії позивача зменшиться, що свідчить про недоцільність проведення перерахунку.

Також відповідач наголошує на тому, що позивач із заявою про перерахунок пенсії за формою, визначеною Порядком № 22-1, не зверталась, а лист від 09.01.2026 є роз`ясненням, наданим відповідно до Закону України «Про звернення громадян», який не є рішенням суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та з 15.06.2012 отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, призначену зі зниженням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону № 796-ХІІ як особі, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Дата призначення пенсії зазначена відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу з посиланням на матеріали пенсійної справи, а належність позивача до категорії 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідачем не заперечується.

З метою проведення перерахунку пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції, чинній до 01.10.201712.12.2025 представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області з відповідною заявою, у відповідь на яку отримав лист від 09.01.2026 № 486-16320/М-02/8-2300/26 про відмову у проведенні перерахунку пенсії відповідно до статті 56 Закону № 796-ХІІ, оскільки такий перерахунок можливий лише у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду і, за результатами розгляду справи у задоволенні позову було відмовлено.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас відповідно до частини 2 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 16 Конституції України подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, зокрема умови їх пенсійного забезпечення, визначає Закон № 796-ХІІ.

Статтею 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, а призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону № 1058-IV і Закону № 796-ХІІ.

На час призначення позивачу пенсії (15.06.2012) пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ передбачав, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ доповнено словами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Отже, з 11.10.2017 Закон № 796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону стаж з призначенням пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, тоді як попередня редакція цієї норми такої умови не містила.

Разом з цим частиною третьою статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Питання щодо поширення пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону № 2148-VIII на осіб, яким пенсію призначено до набрання ним чинності, було предметом розгляду судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 300/3435/21.

У постанові від 25.06.2024 у цій справі судова палата відступила від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 у справі № 809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21 та від 10.01.2024 у справі № 300/168/21, щодо того, що пенсіонер, якому пенсію не призначено на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, не має права на надбавку за понаднормовий стаж.

Натомість Верховний Суд сформулював висновок про те, що до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-ХІІ її розрахунок мав здійснюватися згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосовуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи).

Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, запроваджених Законом № 2148-VIII, за висновком Верховного Суду, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України є неприпустимим.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення 06.04.2026, безпідставно застосував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, від якого судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила ще 25.06.2024, та не врахував чинний висновок щодо застосування пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ у подібних правовідносинах.

Обставини справи № 300/3435/21 є подібними до обставин цієї справи, оскільки в обох випадках пенсію за віком призначено за нормами Закону № 1058-IV з урахуванням статті 55 Закону № 796-ХІІ до 11.10.2017, обчислено на умовах частини першої статті 27 Закону № 1058-IV, а пенсійний орган відмовив у збільшенні пенсії за понаднормовий стаж з тих самих підстав, у тому числі з посиланням на зменшення розміру пенсії у разі її обчислення за частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV.

Ураховуючи, що пенсію позивачу призначено 15.06.2012, тобто до набрання чинності Законом № 2148-VIII, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії, яка не пов`язувала збільшення пенсії за понаднормовий стаж з призначенням пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.

З цих же підстав колегія суддів не погоджується з доводом відповідача про те, що питання надбавки за понаднормовий стаж має вирішуватися за законодавством, чинним на час подання заяви, оскільки звернення позивача 12.12.2025 стосувалося реалізації права, набутого нею під час призначення пенсії, а не виникнення нового права.

Не ґрунтується на законі й висновок суду першої інстанції про неможливість збільшення пенсії на один процент заробітку з огляду на те, що частина перша статті 27 Закону № 1058-IV не передбачає обчислення пенсії у відсотках до заробітку.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі № 520/1972/19 (провадження № 11-116заі20) зазначила, що порядок перерахунку пенсій Законом № 796-ХІІ не встановлений, водночас ознакам, передбаченим статтею 56 цього Закону, відповідає абзац другий частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, а тому особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону № 796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Таким чином, обчислення пенсії позивача за правилами частини першої статті 27 Закону № 1058-IV не виключає застосування пільгового правила пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, а визначення розміру такого збільшення здійснюється органом Пенсійного фонду України виходячи із заробітку, врахованого при обчисленні пенсії, у межах, встановлених цією нормою.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи відповідача про недоцільність перерахунку через можливе зменшення розміру пенсії, оскільки позивач не просила обчислити пенсію за частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV, а вимагала збільшення пенсії за понаднормовий стаж без застосування цієї умови, право на яке Верховний Суд визнав за особами, яким пенсію призначено до 11.10.2017.

З приводу доводів відповідача та висновків суду першої інстанції про недотримання позивачем порядку звернення за перерахунком пенсії колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Процедуру подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії врегульовано Порядком № 22-1, яким, зокрема, затверджено форму заяви про призначення (перерахунок) пенсії.

Разом з тим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі № 520/1972/19 визнала неприйнятними доводи пенсійного органу про недотримання встановленого порядку звернення та форми заяви у випадку, коли пенсійний орган відмовив у перерахунку не з підстави неналежного оформлення заяви чи відсутності документів, а через відсутність, на його думку, законодавчих передумов для перерахунку.

У постанові від 22.07.2025 у справі № 580/710/24 за позовом до цього ж відповідача Верховний Суд дійшов висновку, що звернення, подане представником у формі адвокатського запиту, з якого вбачається чітке волевиявлення особи на перерахунок пенсії, має розглядатися як належне за змістом, а не за формою, тоді як відмова з формальних підстав без оцінки суті такого звернення є проявом надмірного формалізму.

У цій справі заява від 12.12.2025 містила чітко сформульоване прохання про перерахунок пенсії позивача із зазначенням правової підстави та обсягу збільшення пенсії, а повноваження адвоката на представництво інтересів позивача підтверджені ордером, доданим до заяви.

Відповідач не повернув зазначену заяву, не повідомив заявника про необхідність подання заяви за встановленою формою чи додаткових документів, а розглянув її по суті з використанням матеріалів пенсійної справи та відмовив у перерахунку виключно з мотивів відсутності правових підстав для застосування пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.

Крім того, для вирішення питання про збільшення пенсії за понаднормовий стаж не потрібні нові документи, оскільки відомості про стаж і заробіток позивача містяться в пенсійній справі, що підтверджується й тим, що відповідач долучив до листа від 09.01.2026 копії документів з неї.

Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 140/25972/23 є безпідставним, оскільки, як зазначив сам суд першої інстанції, у тій справі позивач взагалі не звертався до пенсійного органу з відповідною заявою, тоді як у цій справі таке звернення мало місце та було розглянуто відповідачем по суті.

За таких обставин твердження про те, що заява подана адвокатом не за формою, визначеною Порядком № 22-1, не може бути підставою для відмови в захисті права позивача, оскільки сам відповідач не вважав ці обставини перешкодою для розгляду заяви по суті, а такий підхід ставив би форму звернення вище змісту права на соціальний захист.

Не можуть бути прийняті до уваги й доводи відповідача про те, що лист від 09.01.2026 є лише роз`ясненням у порядку Закону України «Про звернення громадян», позаяк правова природа відповіді суб`єкта владних повноважень визначається її змістом, а не формою.

Зі змісту листа від 09.01.2026 вбачається, що відповідач розглянув заяву про перерахунок пенсії, яка за своєю суттю є зверненням за перерахунком пенсії у розумінні статті 44 Закону № 1058-IV, та остаточно визначився щодо відсутності у позивача права на збільшення пенсії, тобто відмовив у перерахунку, що безпосередньо впливає на розмір її пенсійного забезпечення.

Варто зазначити, що й у справі № 300/3435/21 пенсійний орган повідомив пенсіонера про відсутність підстав для перерахунку пенсії листом, проте Верховний Суд визнав протиправними саме дії щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язав пенсійний орган здійснити такий перерахунок.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності відмови у перерахунку пенсії позивача, а тому висновок суду першої інстанції про те, що ГУ ПФУ в Черкаській області переконливо довело правомірність своїх дій, не відповідає вимогам наведеної норми та є помилковим.

Щодо обраного позивачем способу захисту колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також іншим способом, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перерахунок пенсії із збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ стаж не є дискреційним повноваженням відповідача, а наявність у позивача стажу понад 15 років відповідач не заперечував, обґрунтовуючи відмову виключно відсутністю умови про призначення пенсії передбаченої частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV.

За таких обставин ефективним способом захисту порушеного права позивача, який відповідає правовому підходу Верховного Суду у справі № 300/3435/21, є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання його здійснити такий перерахунок і виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Визначаючи дату, з якої має бути здійснено перерахунок, колегія суддів враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21, про те, що право на збільшення пенсії за понаднормовий стаж не є абсолютним і його захист може бути обмежений строком звернення до суду, встановленим частиною другою статті 122 КАС України.

Позивач просить здійснити перерахунок з 12.12.2025, тобто з дня звернення до відповідача, а з позовом до суду звернулась 04.02.2026, тобто в межах шестимісячного строку, у зв`язку з чим заявлена позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно посилання суду першої інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду про неприпустимість перебирання судом на себе правотворчих функцій колегія суддів зазначає, що застосування норми в редакції, чинній на час виникнення права, є виконанням конституційного принципу незворотності дії закону в часі, а не створенням нового правового регулювання.

Частинами першою - третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Суд першої інстанції застосував пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону № 2148-VIII, яка не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, та не застосував цю норму в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини спору, однак неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору та свідчить про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі № 580/1052/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі № 580/1052/26 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 12.12.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII, без застосування умови про призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 328- 329 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова