Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №320/15875/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Білоноженко М.А.,

суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Справа № 320/15875/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Чуприни О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі – Відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною діяльність відповідача у не проведенні індексації пенсії позивачу та її виплати з 1 березня 2023 року у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірах визначених пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру індексації верхньою межею по сумі та без обмеження загального розміру пенсії;

- зобов`язати відповідача провести нарахування індексації пенсії ОСОБА_1 та її виплату з 1 березня 2023 року у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірах визначених пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру індексації верхньою межею по сумі та без обмеження загального розміру пенсії.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року адміністративний позов було задоволено повністю.

3. 12.12.2025 Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення суду, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в цій справі, зобов`язавши Відповідача подати до суду звіт про його виконання рішення в частині перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження максимальним розміром, з підтверджуючими доказами про його виконання.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що рішення суду в частині виплати здійснення відповідних виплат Відповідачем не виконується в частині виплати індексації пенсії без обмеження максимальним розміром.

4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року в задоволенні зазначеної заяви Позивача було відмовлено.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не надано інформації про відкриття або закінчення виконавчого провадження, а також доказів, які підтверджують звернення або неможливість звернення ним до виконавчої служби.

Окрім того, суд констатував, що оскільки Позивачу вже видано виконавчий лист, то захід судового контролю вже вчинено у спосіб, передбачений ст. 287 КАС України.

5. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та ухвалити нове рішення, зазначаючи, що рішення суду Відповідачем не виконано в повному обсязі. При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що виконавчий лист йому не видавався.

Також Апелянт зазначає, що приписи ст. 382 КАС України передбачають лише один варіант поведінки суду, а саме: зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі.

6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 та від 18.03.2026 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

7. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

8. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду – скасуванню з наступних підстав.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Аналогічна норма закріплена у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Аналогічна норма закріплена у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано інститут судового контролю за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення, належне та повне його виконання та реальне відновлення прав особи, які ним захищені.

11. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що приписами абзацу другого частини першої статті 382 КАС України в адміністративних справах з приводу «…» перерахунку «…» пенсійних виплат «…» за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

12. Отже, як правильно зазначає Апелянт, КАС України передбачено лише один варіант поведінки суду, а саме: зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, якщо від позивача надійшла відповідна письмова заява.

13. При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви про встановлення судового контролю (ч. 4 ст. 382 КАС України), а тому ненадання Позивачем до суду інформації про відкриття або закінчення виконавчого провадження, а також доказів на підтвердження обставин неможливості звернення до виконавчої служби, а також доказів на підтвердження факту звернення до виконавчої служби з виконавчим листом не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.

14. Отже, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів Апелянта та наявність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду та встановлення судового контролю.

15. Разом з тим, колегія суддів не надає оцінки доводам Апелянта про правомірність/протиправність дій Відповідача, на виконання рішення суду у цій справі, щодо нарахування та виплати Позивачу індексації пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки оцінка таким обставинам може бути надана лише за результатом розгляду звіту про виконання рішення суду судом, який таке рішення ухвалив.

16. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в цьому випадку наявні достатні та необхідні правові підстави, передбачені ст. 382 КАС України, для встановлення судового контролю в цій справі шляхом зобов`язання Відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

17. Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви Позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі.

18. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

19. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

20. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року – скасуванню, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду– задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року – скасувати та ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду – задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 320/15875/23 до суду, який ухвалив таке рішення.

Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України у м. Києві строк для подачі звіту про виконання судового рішення в цій справі десять днів з дня отримання копії цієї постанови суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

Судове рішення виготовлено 05 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

О.В. Чуприна