Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №400/10675/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/10675/26

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2026 року (суддя Птичкіна В.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 01.09.2026) про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

26.08.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 , в якому позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 09 грудня 2019 року по 06 березня 2023 року із одночасною компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.09.2026 позовну заяву повернуто відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

Суд дійшов висновку, що наданий адвокатом позивача документ (ордер) не може бути визнаний належною підставою для підтвердження повноважень адвоката, оскільки доданий як додаток до позовної заяви, що сформована у підсистемі "Електронний суд" ордер має містити підпису адвоката згідно підпункту 12.10 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 — задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року — скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 — задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 від 09.05.2025 про виправлення недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_2 від 09.05.2025 про виправлення недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог — відмовити.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до частини другої статті 312 КАС України, якою передбачено, що апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі – Закон №5076-VI) ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

У відповідності до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Так, рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі – Положення №41).

Пунктом 4 Положення №41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону №5076-VI (пункт 5 Положення №41).

Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи (пункт 6 Положення №41).

Верховний Суд неодноразово вказував, що ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий відповідно до Закону №5076-VI, що подається до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", вважається належним чином оформленим та підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів особи в суді, якщо такий ордер підписаний (засвідчений) кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) адвоката, який ідентифікує його особу, а відповідність ордера типовій формі, затвердженій Радою адвокатів України, та наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів може бути перевірена судом за допомогою загальнодоступних засобів, зокрема через офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України (постанови від 29 січня 2025 року у справі №300/7062/23, від 14 березня 2025 року у справі №343/1061/24, від 20 червня 2025 року у справі №320/15150/24, від 28 липня 2025 року у справі №320/1194/24 та інші).

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36 "Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ №162 від 04 серпня 2017 року" пункти 2, 9, абзац перший пункту 10 та підпункти 12.10, 12.11, абзац перший підпункту 12.12. Положення №41 викладено у новій редакції:

" 2. Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом №5076-VI та іншими законами України. Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордеру на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у т.ч. не потребує проставляння слів "Згідно з оригіналом").".

" 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності)".

" 10. Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності)".

" 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат")".

Водночас, пункт 12 Положення №41 доповнено новим підпунктом 12.15 наступного змісту: " 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі "Адвокат" міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер".

Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду, адвокат позивача засвідчив власним цифровим підписом позовну заяву, серед додатків до якої, зокрема, був доданий ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Таким чином, доданий до позовної заяви, скріпленої електронним цифровим підписом із застосуванням підсистеми "Електронний суд", ордер уважається підписаним та підтверджує повноваження адвоката, як представника позивача.

Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2025 року у справі №466/8363/24.

За подібних обставин Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2024 року у справі №483/346/24 підкреслив, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, зокрема, в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території України, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2025 року у справі №300/7035/23, від 22 травня 2025 року у справі №394/45/25, від 15 жовтня 2025 року у справі №160/17594/24.

Суд помилково посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 травня 2024 року у справі №260/7314/23, оскільки у цій постанові застосовано приписи Положення №41 в редакції до внесення змін в це Положення рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про неправильне застосування судом першої інстанції положень підпункту 12.15 пункту 12 Положення №41 та порушення частин четвертої і сьомої статті 59 КАС України призвело до безпідставного повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

Тому, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а справу належить передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина третя статті 312 КАС України).

Згідно зі статтею 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2026 року про повернення позовної заяви — скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов