Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №522/17356/25-Е — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 522/17356/25-Е

Перша інстанція: суддя Федчишена Т.Ю.,

повний текст судового рішення

складено 07.09.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2026 року у справі № 522/17356/25-Е за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Даценка Богдана Сергійовича, Департаменту патрульної поліції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до інспектора 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Даценка Богдана Сергійовича, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Управління патрульної поліції в Черкаській області, в якій просив:

визнати протиправними дії інспектора 6 роти 1 батальйону УПП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Даценка Богдана Сергійовича щодо складання постанови серії ЕНА № 5294726 від 23.07.2025 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у вигляді штрафу в сумі 340 гривень;

скасувати постанову ЕНА № 5294726 від 23.07.2025 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 гривень;

закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача у зв?язку з відсутністю в його діях складу правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2026 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу. Так, ОСОБА_1 вказав, що під час перевірки його посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також оформлення оскаржуваної постанови він неодноразово наголошував на своїй невинуватості та відсутності в його діях складу будь-якого адміністративного правопорушення. Апелянт зауважив, що відповідач грубо порушив процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки всупереч вимогам ст. 279 КУпАП не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, та не роз`яснив права. Крім того, інспектором було безпідставно відхилено клопотання позивача про залучення захисника для надання професійної правничої допомоги. Також Шурупов В.В. наголосив, що наданий відповідачем відеозапис «IMG 0642» не містить доказів вчинення правопорушення, зокрема передбаченого пунктом 8.4 «б» Правил дорожнього руху, оскільки технічна якість відеозапису не дає змоги ідентифікувати дорожні знаки чи дорожню розмітку на відповідній ділянці автодороги, а також факт їх порушення. Окрім цього, апелянт звернув увагу на відсутність у матеріалах справи доказів надсилання позивачу відзиву на позовну заяву та доданого до нього відеозапису, у зв`язку з чим суд першої інстанції всупереч процесуальним нормам урахував ці докази під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі та третя особа своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом установлено, що 23 липня 2025 року о 13.00 інспектором 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Даценком Б.С. прийнято постанову серії ЕНА № 5294726 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Із зазначеної постанови слідує, що 23.07.2025 о 12:55 годині ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «HYUNDAI TUCSON» НОМЕР_1 на 210 км траси М05 Київ-Одеса не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та здійснив проїзд без зупинки, чим порушив п.8.4.б ПДР – порушення вимог знаків пріоритету. За дане правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд вказав, що наданим відповідачем відеозаписом підтверджується факт учинення позивачем адміністративного правопорушення. Доводи позивача про те, що на відеозаписі неможливо ідентифікувати марку, модель чи номерний знак транспортного засобу, спростовуються цим же відеозаписом. Щодо тверджень позивача про те, що візуальному спостереженню за рухом автомобіля в місці, де мала відбутися зупинка, перешкоджає кущ, суд першої інстанції зазначив, що вони також спростовуються матеріалами відеофіксації. З останніх чітко вбачається, що транспортний засіб позивача не зникає повністю з поля зору, а за дахом автомобіля видно його безперервний рух, що свідчить про недотримання вимоги щодо зупинки у встановленому місці. Крім того, суд дійшов висновку, що інспектор забезпечив позивачу умови для реалізації права на правничу допомогу, однак цим правом позивач не скористався.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Відповідно до п. 8.4.б Правил дорожнього руху (далі - ПДР) дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема, знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» належить до знаків пріоритету (розділ 33 ПДР).

Згідно зі знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Враховуючи вищезазначене, положення зазначеного законодавства надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Відповідачем суду було надано відеозапис фіксації правопорушення.

Оглянувши поданий суду відповідачем запис правопорушення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що зазначеними доказами підтверджено факт порушення позивачем вимог п. 8.4.б ПДР України.

Відеозапис фіксує безперервний рух транспортного засобу марки ««HYUNDAI TUCSON» номерний знак НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» без здійснення зупинки перед знаком, що є обов`язковою вимогою зазначеного знаку. Ознак повної зупинки транспортного засобу перед дорожнім знаком на відеозаписі не зафіксовано. При цьому, колегія суддів погоджується, що з відеозапису чітко вбачається, що транспортний засіб позивача не зникає з поля зору за кущем, на який вказує позивач, та видно по даху автомобіля, що він постійно знаходився в русі.

Таким чином є правильними висновки суду першої інстанції, що з відеозапису встановлено, що обставини події повністю відповідають тим, які викладені в оскаржуваній постанові, а дії водія свідчать про порушення вимог дорожнього знаку 2.2.

Посилання апелянта на те, що відповідач не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, та не роз`яснив права є необґрунтованими та повністю спростовуються наданим до суду відеозаписом (файл “clip-o.mp4”).

Щодо відхилення клопотання позивача про залучення захисника для надання професійної правничої допомоги, колегія суддів зауважує, що в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення у поліцейського відсутній обов`язок забезпечувати особі присутність захисника чи надавати його. Правом на захист особа користується самостійно, а уповноважена посадова особа лише повинна надати особі можливість та час для залучення адвоката чи іншого фахівця у галузі права. Що і було зроблено відповідачем.

Посилання апелянта на те, що відеозапис не був надісланий позивачу, колегія суддів відхиляє, адже під час розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки позивач, а також пасажир транспортного засобу були ознайомлені з відповідним відеозаписом.

Більше того, вказані відеозаписи були долучені відповідачем до матеріалів справи, і позивач мав можливість ознайомитися з ними, зокрема в підсистемі «Електронний суд».

З огляду на зазначене, порушення позивачем пункту 8.4.б ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КпАП України, підтверджується належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2026 року у справі № 522/17356/25-Е - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2026 року у справі № 522/17356/25-Е за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Даценка Богдана Сергійовича, Департаменту патрульної поліції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

СуддіЮ.В. Осіпов В.О. Скрипченко