Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №420/32249/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32249/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Осіпова Ю.В,

– Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу адвоката Маламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів на суми пенсії за період з 07.10.2009 року по 30.04.2024 року у розмірі 216083,68 грн., які були виплачені з порушенням строків у квітні 2024 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, на суми пенсії за період з 07.10.2009 року по 30.04.2024 року у розмірі 216083,68 грн, які були виплачені з порушенням строків у квітні 2024 року, з урахуванням уже проведених виплат.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №420/32249/24; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 420/32249/24 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

На виконання вказаної ухвали суду відповідач у справі 13 травня 2026 року подав звіт про виконання рішення суду, у якому вказував, що відповідачем у порядку та у спосіб, що прямо передбачені законом, рішення суду ухвалене у цій справі виконано у повному обсязі.

29 червня 2026 року представник позивача подав заперечення на звіт, обґрунтовані тим, що за висновками суду, викладеними у рішенні від 17 лютого 2025 року, компенсація втрати частини доходів має обчислюватися не за один загальний період, а окремо щодо кожної щомісячної суми пенсії, виплата якої була прострочена, тому відповідач не здійснив належного виконання рішення суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №420/32249/24.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Меламед Вадим Борисович звернувся до суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції помилково відмовився перевіряти правильність методології розрахунку компенсації, вважаючи, що вона не встановлювалась рішенням від 17.02.2025 року, при цьому відповідач не виконав рішення суду в частині здійснення нарахування компенсації втрати частини доходів окремо за кожен місяць періоду з 07.10.2009 по 01.10.2021 року. Крім того, апелянт вважає, що суд не врахував правову позицію Верховного Суду щодо необхідності реального, а не формального виконання судових рішень у справах соціального захисту.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи звіт відповідача про виконання рішення від 17 лютого 2025 року, суд першої інстанції виходив з того, що покладені на відповідача рішенням суду, ухваленим у даній справі, зобов`язання виконані. За висновками суду, факт незгоди позивача з результатами розрахунку не свідчить про невиконання судового рішення, оскільки судом не встановлювався порядок і конкретні суми пенсійних виплат, які мають бути враховані під час нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Статтею 382 КАС України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Згідно із приписами статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, здійснення судового контролю належить до дискреційних повноважень суду, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення.

Приписами ч.1 ст. 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

КАС України передбачено три види судового контролю за виконанням судових рішень:

– подання до адміністративного суду звіту про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України);

– визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України)

– оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, відповідно до приписів (ст. 287 КАС України).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №420/32249/24, Головним управлінням проведено нарахування компенсації втрати частини доходів в сумі - 62931,85 грн., що підтверджується відповідним розрахунком від 15.05.2025 №3487/04-16.

Нарахована сума компенсації втрати частини доходів у сумі 62931,85 грн, була виплачена в червні 2025 року, шляхом зарахування коштів на особистий рахунок пенсіонера, дата виплати 25.06.2025, що підтверджується списком №1.

Також, як свідчать додані до звіту документи, в рамках виконання рішення суду по іншій справі (№420/9209/22), Головним управлінням зроблено запит №2100-0404-8/3152 від 08.08.2025 до АТ КБ “Приватбанк” щодо підтвердження факту зарахування сум пенсій на поточний рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 , серед яких також сума – 62931,85 грн за червень 2025 року.

За результатами розгляду вищевказаного листа, АТ КБ “Приватбанк” листом від 14.08.2025 №20.1.0.0.0/7-250813/17910-БТ повідомив, що грошові кошти на поточний рахунок ОСОБА_1 в сумах згідно листа були зараховані своєчасно та в повному обсязі.

Враховуючи викладене, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року було виконане відповідачем у відповідності з його резолютивною частиною.

Водночас, позивач не погоджується із методологією розрахунку компенсації втрати частини доходів, вважаючи, що сума доплати пенсії за період з 07.10.2009 по 01.10.2021 підсумована в загальну суму, а не розрахована окремо за кожен місяць, як того вимагає застосовна методологія.

Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом позивач обґрунтовує його підстави фактичною незгодою із діями відповідача, спрямованими на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року.

Частиною 1 статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Колегія суддів зазначає, що зазначені у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду по справі №520/11829/17 від 27 листопада 2018 року.

Таким чином, у разі незгоди позивача з розміром компенсації втрати частини доходів, нарахованої за кожен місяць, позивач має право звернутися до суду в порядку ст.383 КАС України, а не з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України

Така правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 21 серпня 2019 року у справі №295/13613/16, від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а, від 24 вересня 2020 року у справі № 640/15623/19.

На переконання суду апеляційної інстанції, невідповідність обраного способу захисту порушеного права встановленим у КАС Україні особливостям здійснення окремих видів судового контролю є підставою для відхилення доводів апелянта у цій частині.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Маламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року – залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко