Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/2253/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/2253/26

Суддя І інстанції – Бондар М.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним, скасування пункту свідоцтва та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 12 свідоцтва про хворобу №162 від 31.01.2025 госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 відносно старшого лейтенанта ОСОБА_1 в частині визначення причинного зв??язку захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)» - Захворювання, ТАК, пов?язані з проходженням військової служби»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 змінити пункт 12 свідоцтва про хворобу №162 від 31.01.2025 госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 відносно старшого лейтенанта ОСОБА_1 в частині визначення причинного зв`язку захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)», визначивши причинний зв`язок даного захворювання – «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.01.2025 госпітальною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 на підставі розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 № 8683с від 26.12.2024 проведено його медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. За результатами зазначеного огляду складено свідоцтво про хворобу № 162 від 31.01.2025. Відповідно до пункту 12 свідоцтва про хворобу №162 від 31.01.2025 позивачу, зокрема, встановлено діагноз: «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)». Причинний зв`язок захворювання визначено як: “Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби». Крім того, у пункті 13 зазначеного свідоцтва вказано, що на підставі статті 22-а графи III Розкладу хвороб позивача визнано непридатним до військової служби. Не погоджуючись із визначеним причинним зв`язком захворювання, позивач оскаржив зазначений висновок ВЛК. За результатами розгляду його скарги протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії № 2025-0526-1628-4646-0 від 26.05.2025 20-ї регіональної військово-лікарської комісії (м. Дніпро) встановлено, що захворювання позивача «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів» пов`язане з проходженням військової служби. Надалі, протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 2025-1128-1341-1590-7 від 28.11.2025 за результатами розгляду скарги позивача встановлено, що постанови, прийняті 20-ю регіональною військово-лікарською комісією за протоколом від 26.05.2025 №2025-0526-1628-4646-0, є обґрунтованими. Разом з цим позивач вважає, що свідоцтво про хворобу № 162 від 31.01.2025 в частині визначення причинного зв`язку захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)» як такого, що «пов`язане з проходженням військової служби», є протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і наявним доказам. На думку позивача, наявні у матеріалах справи медичні документи, довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, а також інші документи, що підтверджують виконання ним бойових завдань у районах ведення бойових дій, свідчать про наявність підстав для встановлення іншого причинного зв`язку захворювання, а саме: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини». За таких обставин позивач вважає, що оскаржувана постанова ВЛК у частині визначення причинного зв`язку захворювання підлягає скасуванню, а відповідач має бути зобов`язаний встановити причинний зв`язок захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)» як такого, що пов`язане із захистом Батьківщини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що при визначенні причинного зв`язку госпітальною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)» у свідоцтві про хворобу № 162 від 31.01.2025 р. було порушено процедуру прийняття даного свідоцтва про хворобу, оскільки не було враховано медичних документів, що підтверджують початок захворювання в період участі в бойових діях: довідки військово-лікарської комісії від 02.09.2022 р.; огляд невропатолога в/ч НОМЕР_1 ; акт спостереження в частині припадку ВЧ НОМЕР_2 ; довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 14.03.2025 р. Тобто госпітальною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 було порушено пункт 21.5. розділу 21 Положення про військово-лікарську комісію в Збройних силах України №402 від 14.08.2008 р. Вказує, що захворювання - «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)» було відсутнім у Позивача на момент прийняття на військову службу. Зазначає, що епілептичні напади почались саме, після отриманої травми голови внаслідок падіння з мотоциклу 22.09.2023 р. під час виконання бойового завдання у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України. І в подальшому п`ять епілептичних випадків також відбулися саме під час виконання бойових завдань (08.05.2024 р., 07.06.2024 р., 23.06.2024 р., 31.12.2024 р., 03.01.2025 р.). Отже, виникле у Позивача захворювання безпосередньо пов`язане із захистом Батьківщини - у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 просить відмовити у її задоволенні та залити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 .

Наказом ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.04.2025 №110 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення зі сніданку знято з 09.04.2026.

Зі змісту вказаного наказу також вбачається, що ОСОБА_1 звільнено у відставку відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» за станом здоров`я (на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби).

Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 14.03.2025 №2488 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_1 у період з 20.07.2023 до 25.08.2023, з 01.09.2023 до 22.06.2024, з 26.06.2024 до 22.08.2024, з 21.12.2024 до 08.01.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Позивач за розпорядженням командира ВЧ НОМЕР_2 №8683 від 16.12.2024 був направлений до ВЧ НОМЕР_1 на військово-лікарську комісію з метою визначення придатності до військової служби.

31.01.2025 ВЛК ВЧ НОМЕР_1 винесено постанову (свідоцтво про хворобу) №162 відносно ОСОБА_1 із встановленням діагнозів (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва) (пункт 12), зокрема: Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40). Гіпертонічна хвороба II стадії (локальне потовщення КІМ ЗСА праворуч до 1,5 мм, ліворуч до 1,3 мм, атеросклеротична бляшка в ділянці біфуркації ВСА праворуч). СН 0 стадії (110). Дисциркуляторна енцефалопатія І стадії змішаного (гіпертонічного, атеросклеротичного) генезу у вигляді цефалгічного, астенічного синдромів з незначним порушенням функції ЦНС (167.8). Органічний емоційнолабільний розлад в стадії компенсації (F06.6). Синдром карпального каналу, Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.02.2026 4 B компресійно-ішемічна нейропатія серединного нерву зліва, лікована оперативно: 21.10.2024- декомпресія, невроліз серединного нерву карпальному каналі ліворуч у вигляді больового нейропатичного синдрому, моторних та сенсорних розладів з помірним порушенням функції лівої верхньої кінцівки (G56.0). Вузловий зоб 0-1 ступеня. Вузли правої частки щитоподібної залози. Еутиреоз (Е04.1). Ангіопатія сітківки (Н35.0) - Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

На підставі статті 22-а графи ІІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби.

Не погоджуючись з висновками свідоцтва про хворобу №162 від 31.01.2025 в частині визначення захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)», як такого, що пов`язане з проходженням військової служби, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до НОМЕР_3 РВЛК.

За результатами розгляду скарги позивача 20 Регіональною військово-лікарською комісією (м. Дніпро) прийнято постанову, оформлену протоколом засідання №2025-0526-1628-4646-0 від 26.05.2025.

Вказаною постановою 20 РВЛК, на підставі свідоцтва про хворобу №162 від 31.01.2025, довідок, військово-медичних документів та документів закладів охорони здоров`я, здійснено нове визначення причинного зв`язку захворювань позивача.

Зокрема, щодо захворювань «Органічний емоційно-лабільний розлад в стадії компенсації. Синдром карпального каналу, компресійно-ішемічна нейропатія серединного нерва зліва, лікована оперативно» 20 РВЛК встановила причинний зв`язок: «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

Щодо захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів», а також інших захворювань (гіпертонічна хвороба, дисциркуляторна енцефалопатія, вузловий зоб, ангіопатія сітківки), 20 РВЛК визначила причинний зв`язок: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

У резолютивній частині постанови 20 РВЛК зазначено: «Постанову про причинний зв`язок захворювань у свідоцтві про хворобу №162 від 31.01.2025, виданому госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_1 , – відмінити».

Не погодившись із постановою 20 Регіональної військово-лікарської комісії від 26.05.2025 № 2025-0526-1628-4646-0, позивач звернувся зі скаргою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

За результатами розгляду скарги Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України прийнято постанову, оформлену протоколом засідання № 2025-1128-1341-1590-7 від 28.11.2025, якою встановлено, що постанови, прийняті 20 Регіональною військово-лікарською комісією за протоколом від 26.05.2025 № 2025-0526-1628-4646-0 щодо ОСОБА_1 , є обґрунтованими та прийнятими відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

У зазначеній постанові ЦВЛК дійшла висновку про відсутність підстав для відміни, скасування чи прийняття іншої постанови за результатами розгляду матеріалів щодо позивача.

Також, згідно з військово-обліковим документом №020920221425429600032 від 10.04.2025 позивач визнаний непридатним з виключенням з військового обліку.

Позивач не погоджується з визначенням причинного зв`язку захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)», як таке, що пов`язане з проходженням військової служби та вважає, що вказане захворювання слід кваліфікувати як таке, що пов`язане із захистом Батьківщини, внаслідок чого звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що спірне питання щодо причинного зв`язку захворювання позивача було розглянуто як регіональною ВЛК, так і Центральною ВЛК у межах наданих їм законом повноважень. При цьому Центральна ВЛК як вищий орган військово-лікарської експертизи перевірила доводи позивача та не встановила підстав для зміни визначеного 20 РВЛК причинного зв`язку захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)» як такого, що пов`язане з проходженням військової служби. Враховуючи спеціальний характер повноважень військово-лікарських комісій, суд не вправі підміняти собою органи військово-лікарської експертизи та надавати власну оцінку медичним обставинам щодо причин виникнення захворювання або самостійно визначати його причинний зв`язок. Повноваження суду обмежуються перевіркою дотримання відповідачами вимог законодавства, меж компетенції та встановленої процедури прийняття оскаржуваних постанов. Оскільки матеріалами справи не підтверджено порушення відповідачем вимог Положення №402 під час прийняття відповідного рішення, а також не встановлено обставин, які б свідчили про очевидну необґрунтованість або протиправність висновків свідоцтва про хворобу, підстави для втручання суду у дискреційні повноваження органів військово-лікарської експертизи відсутні.

Колегія суддів погоджується такими висновками суд першої інстанції виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно зазначено, що спірним у даній справі є питання правильності визначення військово-лікарськими комісіями причинного зв`язку захворювання позивача «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)».

Предметом спору у цій справі є визначення причинного зв`язку цього захворювання, а саме: чи підлягає воно кваліфікації як «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби», як це встановлено ВЛК ВЧ НОМЕР_1 , НОМЕР_3 Регіональною ВЛК та підтверджено Центральною ВЛК ЗСУ, чи як «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», на чому наполягає позивач.

Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Як встановлено частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом.

Положення №402 визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їх сімей, громадян, які добровільно вступають на військову службу (навчання) за контрактом у Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, та осіб, звільнених з військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (пункт 1.1. розділу І Положення №402).

На підставі пункту 1.2. розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з пунктом 1.3. розділу І Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи, зокрема, є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи.

Пунктом 2.1. розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Згідно з пунктом 2.2. глави 2 розділу I Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Відповідно до підпункту 2.3.1. глави 2 розділу I Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК (підпункт 2.3.1. глави 2 розділу I Положення №402).

Відповідно до підпункту 2.3.3. пункту 2.3. глави 2 розділу I Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також, зокрема:

розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи;

проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи.

Підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. глави 2 розділу I Положення №402 визначено, що ЦВЛК має право, зокрема:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів;

запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності);

розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5. пункту 2.3. глави 2 розділу I Положення №402).

Згідно з підпунктом 2.4.2. пункту 2.4. глави 2 розділу I Положення №402 начальник ВЛК регіону безпосередньо підпорядковується начальнику ЦВЛК. ВЛК регіону з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються усі позаштатні ВЛК регіону.

Відповідно до підпункту 2.4.4. пункту 2.4. глави 2 розділу I Положення №402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема:

організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності;

контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров`я та фізичного розвитку;

Підпунктом 2.4.5. пункту 2.4. глави 2 розділу I Положення №402 визначено, що ВЛК регіону, серед іншого, має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК;

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з підпунктом 2.4.10. пункту 2.4. глави 2 розділу I Положення №402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

В силу пункту 21.1. глави 21 розділу ІІ Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2. глави 21 розділу ІІ Положення № 402).

Згідно з пунктом 21.4. глави 21 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).

Так, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, серед іншого:

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби”.

є) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Отже за вказаного правового регулювання суд першої інстанції вірно виснував, для встановлення причинного зв`язку з формулюванням «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» у спірних правовідносинах необхідне одночасне існування таких обставин:

1) виникнення захворювання саме у період безпосередньої участі військовослужбовця у заходах із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема під час виконання бойових (службових) завдань у районах ведення бойових дій;

2) наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між умовами та обставинами виконання обов`язків військової служби в зазначений період і виникненням відповідного захворювання або його прогресуванням;

3) підтвердження зазначених обставин належними та допустимими доказами, зокрема медичними документами, довідками про обставини травми, документами про безпосередню участь у бойових діях та іншими матеріалами, що досліджуються військово-лікарською комісією;

4) встановлення того, що захворювання:

- або виникло саме внаслідок впливу факторів під час виконання бойових завдань,

- або існувало раніше, однак у період участі у бойових діях досягло такого ступеня розвитку, який призвів до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби.

Лише за сукупності наведених умов військово-лікарська комісія має підстави для прийняття постанови із формулюванням «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Так з довідки військово-лікарської комісії від 02.09.2022, складеної під час прийняття ОСОБА_1 на військову службу, за результатами медичного огляду вбачаєтсья, що у нього було встановлено діагноз: «Вертеброгенна цервікалгія, легкий больовий та м`язово-тонічний синдром на тлі остеохондрозу хребта» (а.с. 32).

Обґрунтовуючи свої вимог, позивач вказує, що захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)» на момент прийняття на військову службу у нього було відсутнє.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2023 підрозділ ВЧ НОМЕР_2 виконував бойове завдання в районі населеного пункту АДРЕСА_1 . Під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого обстрілу та дії вибухової хвилі позивач, пересуваючись на мотоциклі поблизу населених пунктів Велика Новосілка та Бурлацьке Донецької області, втратив керування транспортним засобом та впав, отримавши травму голови.

За поясненнями позивача, 24.09.2023 у зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивач був оглянутий лікарем медичної роти, яким встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Надалі, 25.09.2023, під час огляду неврологом військової частини НОМЕР_1 в анамнезі було зазначено, що 22.09.2023 позивач отримав травму голови, після чого з`явилися скарги на головний біль, нудоту та запаморочення. За результатами огляду встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, цефалгічний синдром.

Також матеріали справи містять акти спостереження за припадками та службові доповіді військовослужбовців, відповідно до яких у позивача протягом 2024-2025 років неодноразово фіксувалися випадки втрати свідомості та судомні напади, зокрема, 23.06.2024, 31.12.2024 та 03.01.2025 (а.с. 34).

Згідно з актом про спостереження припадку післяприпадочний стан характеризувався порушенням свідомості, загальмованістю у часі та просторі, загальною слабкістю, запамороченням та порушенням координації рухів, хитавицею. У пункті 14 акта зазначено можливий діагноз: «Енцефалопатія. Епілептичний припадок? Повторюється періодично».

З доповіді командира відділення управління командира батареї ОСОБА_2 від 07.06.2024 вбачається позивача було виявлено непритомним під час виконання завдань у районі бойових дій (а.с. 35), а доповіддю ОСОБА_3 (а.с. 36) повідомлено про інший випадок втрати свідомості, який стався 08.05.2024 під час перебування позивача в районі виконання службових завдань.

Наведені обставини на думку позивача свідчать про виникнення епілептичних нападів саме після отримання ним травми голови 22.09.2023 під час виконання бойового завдання, а тому захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)» безпосередньо пов`язане із захистом Батьківщини.

У пункті 8 свідоцтва про хворобу №162 від 31.01.2025 («Короткий анамнез») зазначено, що позивач пов`язує виникнення нападів із травмою голови, отриманою внаслідок вибухової травми, а також міститься посилання на консультативний огляд невролога ВЧ НОМЕР_1 від 25.09.2023 (а.с. 33) з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, цефалгічний синдром.

У свідоцтві також зазначено про неодноразові госпіталізації позивача з супутнім діагнозом «Симптоматична епілепсія» та фіксацію епілептичних нападів актами військової частини (а.с. 15).

Отже вказаними обставинами спростовуються доводи апеляційної скарги щодо неврахування відповідачами медичних документів, що підтверджують початок захворювання в період участі в бойових діях: довідки військово-лікарської комісії від 02.09.2022 р.; огляд невропатолога в/ч НОМЕР_1 ; акт спостереження в частині припадку ВЧ НОМЕР_2 ; довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 14.03.2025 р.

Військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 у свідоцтві про хворобу №162 від 31.01.2025 захворювання позивача «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)» було визнано таким, що пов`язане з проходженням військової служби.

Не погодившись із зазначеним висновком, позивач реалізував право на його перегляд в адміністративному порядку та звернувся зі скаргою до 20 Регіональної військово-лікарської комісії.

За результатами розгляду скарги 20 Регіональна військово-лікарська комісія постановою, оформленою протоколом від 26.05.2025 №2025-0526-1628-4646-0, скасувала постанову госпітальної ВЛК щодо причинного зв`язку захворювань та самостійно здійснила нове визначення причинного зв`язку кожного із встановлених позивачу захворювань. При цьому стосовно захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів» 20 РВЛК дійшла висновку про наявність причинного зв`язку із проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини.

Надалі зазначена постанова була перевірена Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України за скаргою позивача. За результатами такого перегляду Центральна ВЛК постановою, оформленою протоколом від 28.11.2025 №2025-1128-1341-1590-7, визнала висновки 20 Регіональної військово-лікарської комісії обґрунтованими та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Надаючи оцінку вказаним обставинам суд першої інстанції врахував, що епілептичні напади почали проявлятися після отримання ним травми голови 22.09.2023 під час виконання бойового завдання, а також наявні у матеріалах справи медичні документи, акти спостереження за припадками та службові доповіді військовослужбовців щодо випадків втрати свідомості та судомних нападів.

В той же час суд першої інстанції принагідно зауважив, що наведені обставини самі по собі не свідчать про неправомірність висновків військово-лікарських комісій щодо причинного зв`язку захворювання, оскільки оцінка медичних даних, встановлення причин виникнення захворювання та визначення його причинного зв`язку належать до виключної компетенції військово-лікарських комісій як спеціалізованих медико-експертних органів.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями підміняти собою військово-лікарські комісії, самостійно встановлювати медичні причини виникнення захворювання чи визначати інший причинний зв`язок захворювання, ніж той, який встановлено компетентними органами військово-лікарської експертизи. Завдання суду у даній категорії справ полягає у перевірці того, чи прийняті спірні рішення уповноваженими органами, у межах наданих їм повноважень, на підставі належних документів та з дотриманням встановленої процедури.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач скористався передбаченим законодавством механізмом адміністративного оскарження висновків госпітальної ВЛК, його доводи були розглянуті як 20 Регіональною військово-лікарською комісією, так і Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України, які після аналізу медичних документів та матеріалів справи дійшли однакового висновку щодо наявності причинного зв`язку захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)» із проходженням військової служби.

Належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про порушення військово-лікарськими комісіями процедури прийняття постанов, неповноту дослідження медичних документів, неврахування істотних обставин або очевидну необґрунтованість висновків військово-лікарських комісій, матеріали справи не містять, а позивачем таких доказів суду не надано.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) військово-лікарські комісії приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії або протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК є обов`язковими до виконання. При цьому постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Згідно з підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію покладено повноваження щодо організації військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також розгляду, перегляду, скасування, відміни, затвердження, незатвердження та контролю постанов будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК регіону наділена повноваженнями приймати постанови, контролювати, розглядати, затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Позивач не погодившись із висновком госпітальної ВЛК ВЧ НОМЕР_1 , оформленим свідоцтвом про хворобу №162 від 31.01.2025, скористався передбаченим Положенням №402 механізмом адміністративного перегляду постанов військово-лікарських комісій та звернувся зі скаргою до 20 Регіональної військово-лікарської комісії.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що спірне питання щодо причинного зв`язку захворювання позивача було предметом розгляду як регіональною ВЛК, так і Центральною ВЛК у межах наданих їм законом повноважень. При цьому Центральна ВЛК як вищий орган військово-лікарської експертизи перевірила доводи позивача та не встановила підстав для зміни визначеного 20 РВЛК причинного зв`язку захворювання «Ідіопатична епілепсія з частими фокальними та генералізованими нападами без психічних розладів (G40)» як такого, що пов`язане з проходженням військової служби.

Враховуючи спеціальний характер повноважень військово-лікарських комісій, суд не вправі підміняти собою органи військово-лікарської експертизи та надавати власну оцінку медичним обставинам щодо причин виникнення захворювання або самостійно визначати його причинний зв`язок. Повноваження суду обмежуються перевіркою дотримання відповідачами вимог законодавства, меж компетенції та встановленої процедури прийняття оскаржуваних постанов.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено порушення відповідачем вимог Положення №402 під час прийняття відповідного рішення, а також не встановлено обставин, які б свідчили про очевидну необґрунтованість або протиправність висновків свідоцтва про хворобу, підстави для втручання суду у дискреційні повноваження органів військово-лікарської експертизи відсутні.

Аналогічний правовий висновок також викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 згідно з яким, до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даній справі відсутні підстави для здійснення власної оцінки прийняття відповідачем висновку щодо причинного зв`язку захворювання із проходженням військової служби, оскільки це є дискреційним повноваженням відповідача.

Вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я, причин виникнення захворювання та причинний зв`язок є дискреційним повноваженням ВЛК та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

Відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювання із проходженням військової служби чи захистом Батьківщини є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.

Під час судового розгляду справи не встановлено порушення відповідачем саме порядку прийняття постанов та основних вимог законодавства, що регулює відповідну сферу спірних правовідносин, а також процедури перегляду постанов ВЛК, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 06 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.Є. Чередниченко