Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/9737/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/9737/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року (суддя Н.Є. Сліпець) у справі № 160/9737/26 за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення коштів пов`язаних з утриманням,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпровський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з її утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 96 886 грн 59 коп. (дев`яносто шість тисяч вісімсот вісімдесят шість грн 59 коп).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачкою обліковується заборгованість по відшкодуванню витрат, пов`язаних з її утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ в розмірі 96 886 грн 59 коп..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції зазначено, що наданими позивачем доказами підтверджується розмір витрат, пов`язаних з утриманням відповідачки у позивача в період її навчання.

Суд першої інстанції з`ясував, що доказів того, що відповідачка відшкодувала витрати, пов`язані з її утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі до суду не надано, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що ці витрати підлягають стягненню з неї в судовому порядку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що до матеріалів справи не подано наказ, який підтверджує взяття відповідачки на утримання за усіма видами забезпечення, а без такого підтвердження позов задоволенню не підлягає. Вважає, що довідка-розрахунок є недостатньою для підтвердження прийняття послуг здобувачем освіти,

а жодного акту стосовно прийняття відповідачкою послуг позивачем до суду не подано. Зауважує, що відсутні докази ознайомлення відповідачки із обсягом та фінансовою вартістю послуг. Звертає увагу, що послуги із забезпечення надавались відповідачці не у повному обсязі. Вважає, що грошове забезпечення, яке виплачено відповідачці, поверненню не підлягає.

Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно з наказом ДДУВС від 12.04.2024 № 285 о/с відповідачка, як випускник ДДУВС, направлена у розпорядження до ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 12.04.2024 № 397 о/с відповідачка після закінчення ДДУВС призначена на посаду дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 16.10.2024 № 1157 о/с відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про Національну поліцію» перемістити на посаду дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1.

24.11.2025 відповідачка звернулась до керівництва ГУНП в Дніпропетровській області з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 13.02.2026 № 221 о/с відповідачку звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

Повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідачка отримала 16.02.2026 особисто під підпис.

У зв`язку з несплатою у добровільному порядку відповідачкою витрат, пов`язаних з її утриманням, позивач звернувся до суду із позовом.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частинами другою, четвертою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п`ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно із пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, речове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Пунктом 2.1.1 Порядку передбачено, що витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

За змістом пункту 2.1.3 Порядку витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

За змістом пункту 2.1.4 Порядку витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

У відповідності до пункту 2.1.6 Порядку до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 затверджено «Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» (далі - «Порядок №261»).

Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Типову форму контракту затверджує МВС.

Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання, крім витрат, пов`язаних із проходженням цією особою базової загальновійськової підготовки, і витрат за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану (пункт 4 Порядку № 261).

Пунктом 5 Порядку № 261 передбачено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачкою 09.08.2021 року укладено контракт №10312 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Згідно п.2.3.5 контракту №10312 відповідачка зобов`язалася у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати МВС в особі виконавця витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п.4 ст.74 Закону № 580-VIII в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Згідно з наказом ДДУВС від 12.04.2024 № 285 о/с відповідачка, як випускник ДДУВС, направлена у розпорядження до ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 13.02.2026 № 221 о/с відповідачку звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

Отже, відповідачка згідно контракту №10312 навчалася за державним замовленням у вищому начальному закладі із специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських, проте була звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення згаданого навчального закладу за власним бажанням, тобто не на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII.

Відтак, до спірних правовідносин підлягають застосування приписи ч.4 ст.74 Закону № 580-VIII, згідно яких відповідачка зобов`язана відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.02.2026 року на виконання вимог п.5 Порядку №261 після визнання наказу про звільнення відповідачці видано повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка, що підтверджується особистим підписом відповідачки у повідомленні.

Розмір витрат, що пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти відповідачки, який складає 96 886 грн. 59 коп., підтверджено наявною у матеріалах справи довідкою-розрахунком фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпровському держаному університеті внутрішніх справ за 2021-2024 рр.

Апеляційний суд враховує, що вищезгадана довідка складена позивачем правомірно на виконання положень п. 3 Порядку № 261 та Порядку, який затверджено наказом від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534. Така довідка згідно наведених порядків є належним та достатнім доказом витрат на утримання відповідачки, доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.

Апеляційний суд звертає увагу, що положення ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3 Порядку № 261 є спеціальними до спірних правовідносин та передбачають, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з грошовим забезпеченням.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суми грошового забезпечення не включаються до витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі.

Апеляційний суд зауважує, що вагомих та переконливих доводів, жодних доказів щодо спростування правильності змісту довідки витрат на утримання відповідачки, остання не навела. Матеріалами справи не підтверджено, що відповідачка зверталась до позивача з метою уточнення розрахунку витрат на утримання.

За встановлених судом обставин, поведінка відповідачки свідчить радше про намагання уникнути виконання зобов`язання щодо відшкодування витрат, ніж про добросовісне прагнення виконати умови контракту.

Підсумовуючи, керуючись положеннями ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», колегія суддів дійшла висновку, що в спірному випадку наявні підстави для стягнення з відповідачки витрат у розмірі 96 886 гри. 59 коп., що пов`язані із утриманням відповідачки в період 2021-2024 рр. у закладі вищої освіти згідно Контакту №10312 від 09.08.2021 року.

За цих обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі № 160/9737/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Т.І. Ясенова