Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/7275/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/7275/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року (суддя Врона О.В.) в справі №160/7275/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ) про:

визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні йому пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 26 лютого 2026 року № 046350022100, скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 26 лютого 2026 року № 046350022100;

зобов`язання зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01 вересня 1998 року по 27 червня 2002 року та повторно розглянути заяву від 19 лютого 2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.02.2026 року № 046350022100 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1998 року по 27.06.2002 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що страховий стаж позивача становить 50 років 4 місяці 8 днів, в тому числі додаткові роки за Списком № 1 - 23 роки. Підземні роботи, передбачені постановою 202 (25 років), - 23 роки 6 місяців 16 днів.

Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років.

До пільгового стажу згідно з довідкою від 23.01.2026 № 14/6-246 не зараховано: період з 28.05.2001 по 28.06.2001 на посаді учня електрослюсаря підземного на дільниці з гірничо - капітальних робіт (практика), оскільки згідно розпорядження від 27.06.2001 заявник звільнений з 27.06.2001, також не зазначено № розпорядження та дата про зарахування на практику оскільки трудова книжка від 14.05.2002 НОМЕР_1 не завірена печаткою підприємства, що видавало трудову книжку і згідно записів трудової зарахований на практику 28.06.2001; період з 08.02.2002 по 16.04.2002 на посаді учня електрослюсаря підземного на дільниці з видобутку вугілля № 1 (практика), оскільки не зазначено № розпорядження та дата про зарахування на практику, трудова книжка від 14.05.2002 НОМЕР_1 не завірена печаткою підприємства, що видавало трудову книжку; період з 16.07.2002-28.07.2002 - відпустка без збереження заробітної плати. До пільгового стажу згідно довідки № 307 від 26.02.2026 не зараховано прогули: 13.08.2022, 04.12.2022, 30.05.2024, 07.11.2004-18.11.2024.

Отже, відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне з підстав відсутності необхідного пільгового стажу.

Зауважує, що адміністративний суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Позивач у відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся 19.02.2026 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою і документами про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, яким 26.02.2026 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №046350022100.

Пенсійним фондом зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Встановлено, що страховий стаж заявника становить 50 років 4 місяці 8 днів, в тому числі додаткові роки за Списком №1-23 роки.

Підземні роботи, передбачені Постановою №202 (25 років) – 23 роки 6 місяців 16 днів.

За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.

Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки ОСОБА_1 не набув необхідного пільгового стажу.

З наданого відповідачем розрахунку стажу ОСОБА_1 (форма РС-право) вбачається, щодо пільгового стажу роботи не зараховано: період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії з 01.09.1998 по 27.06.2002.

Листом від 17.03.2026 №16246-13640/Г-02/8-1000/26 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило про не зарахування до страхового стажу згідно диплому від 27.06.2002 серія НОМЕР_2 періоду навчання з 01.09.1998 по 21.06.2002 в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України.

До стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників даний період не зараховано, оскільки відповідно до статті 38 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту" зараховується час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти.

За записами трудової книжки НОМЕР_1 від 14.05.2002 ОСОБА_1 до прийняття 15.07.2002 підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем в ВСП “Шахтоуправління Павлоградське” (шахта “Павлоградська”) ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” відповідно до розпорядження №103 від 22.07.2002, навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1998 по 27.06.2002.

Позивачем надано копію диплому НОМЕР_2 від 27.06.2002 про закінчення у 2002 році Павлоградського технікуму Національної гірничої академії України за спеціальністю “Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв” і здобуття кваліфікації гірничого техніка-електромеханіка.

Позивач з 01.09.1998 по 27.06.2002 навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України і здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка та як підтверджено записами трудової книжки 15.07.2002 у межах трьох місяців був прийнятий до підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем в ВСП “Шахтоуправління Павлоградське” (шахта “Павлоградська”) ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” відповідно до розпорядження №103 від 22.07.2002.

Врахувавши наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано період навчання до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Оскільки права позивача порушені рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, а не його діями, належним способом захисту суд першої інстанції вважав визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.02.2026 року № 046350022100 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Суд визнає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 19 лютого 2026 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення».

Рішенням ГУ ПФУ у Київській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, від 26 лютого 2026 року №046350022100 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного пільгового стажу.

У рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 50 років 4 місяці 8 днів, в тому числі додаткові роки за Списком №1 - 23 роки; підземні роботи, передбачені постановою №202 (25 років), – 23 роки 6 місяців 16 днів.

Відповідно до розрахунку стажу форми РС-право до пільгового стажу позивача не зараховано період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії з 01 вересня 1998 року по 27 червня 2002 року.

Спірним в цій справі є питання правомірності незарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання та рішення про відмову у призначенні пенсії.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), який набрав чинності 01 січня 2004 року.

Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників регулюється статтею 114 Закону № 1058-IV.

Зокрема, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відтак, необхідною умовою призначення пільгової пенсії на підставі частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV є наявність відповідного стажу роботи, зокрема, на підземних роботах.

Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначені періоди, з яких складається страховий стаж.

Частиною першої статті 24 цього Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За положеннями частини третьої цієї статті страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі - постанова № 202), та частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного до для отримання пенсії незалежно від віку.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Стосовно питання зарахування до пільгового стажу період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01 вересня 1998 року по 27 червня 2002 року суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках визначаються Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року (далі - Закон № 103/98-ВР), відповідно до частини першої статті 38 якого час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

У розумінні частини першої статті 17 Закону № 103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 Закону № 103/98-ВР встановлено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

За положенням статті 3 Закону № 103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до статті 5 Закону № 103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

Судом встановлено, що позивач з 01 вересня 1998 року по 27 червня 2002 року навчався у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», здобув кваліфікацію техніка-технолога, що підтверджено записами трудової книжки позивача та дипломом серії НОМЕР_3 .

Позивач 165 липня 2002 року прийнятий на роботу підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею в ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» (шахта «Павлоградська») ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Оскільки позивачем отримана професійно-технічна освіта у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України за фахом «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», за положеннями Закону № 103/98-ВР до закладів професійно-технічної освіти належать інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання, суд доходить до висновку, що період навчання позивача у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України має бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Судом в постанові від 04 березня 2020 року у справі № 367/945/17, розглядаючи подібні правовідносини, зокрема, щодо зарахування до пільгового стажу особу періоду навчання у гірничому технікумі.

Отже, суд доходить до висновку про протиправність не зарахування періоду навчання в технікумі до пільгового стажу та, відповідно, про протиправність рішення відповідача в частині незарахування цього періоду до пільгового стажу позивача.

Протиправність незарахування цього періоду до пільгового стажу є підставою для висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд відхиляє доводи апелянта щодо правомірності незарахування періоду навчання з до пільгового стажу робіт, адже висновок суду першої інстанції стосовно цього питання ґрунтується на висновках Верховного Суду.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії, а також обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача – зобов`язання зарахувати спірні періоди до пільгового стажу та повторно розглянути заяву позивача про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд відхиляє аргумент апелянта стосовно втручання суду першої інстанції у дискрецію органу Пенсійного фонду, оскільки суд першої інстанції, визнавши протиправним та скасувавши рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії, зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні, що повністю відповідає приписам абзацу другого частини четвертої статті 245 КАС України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року в справі № 160/7275/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року в справі № 160/7275/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 06 жовтня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов