Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/7214/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/7214/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року (суддя Рябчук О.С.) у справі № 160/7214/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування акта, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати Акт акту спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 01 червня 2025 року, складений 15 червня 2025 року комісією військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (форма Н-5*);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 національної гвардії України провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, який стався 01 червня 2025 року з молодшим сержантом ОСОБА_2 та скласти акт розслідування нещасного випадку (в тому числі поранення) у відповідності до п.3.10 розділу 3; п.4.1. розділу 4 наказу МВС №1346 від 27.12.2002 року про нещасний випадок, що трапився в період проходження військової служби, пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка не погоджується з висновками комісії, викладеними у Акті розслідування нещасного випадку (Форма Н-5*) від 15.06.2025 р., та вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що фактично в акті спеціального розслідування за формою Н-5* не досліджено причини захворювання молодшого сержанта ОСОБА_2 , а лише констатовано, що причиною нещасного випадку є хронічне захворювання. В розділі 6 «Висновок комісії» комісія зазначила, що нещасний випадок стався в період проходження військової служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. При цьому, із змісту вказаного розділу та інших розділів Акту Н-5*, неможливо встановити, внаслідок дослідження яких саме обставин чи фактів комісія дійшла такого висновку. Позивачка вважає, що Акт форми Н-5* прийнятий з порушенням приписів Порядку №1346 та без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення, а отже, висновки про те, що нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків є передчасними.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до п. 3.11. Порядку №1346 комісія з

розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Суд першої інстанції вказав, що смерть ОСОБА_2 виникла внаслідок природніх обставин, відповідачем правомірно було застосовано п. 3.11 Порядку №1346 та викладено висновок, що нещасний випадок стався в період проходження служби не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, що і було відображено у спірному акті.

Відтак, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що в акті розслідування від 15.06.2025 не досліджено причини захворювання ОСОБА_2 , а лише констатовано, що причиною нещасного випадку є хронічне захворювання. Зауважує, що суд першої інстанції не дослідив, чи могла військова служба спровокувати раптове погіршення здоров`я ОСОБА_2 .. Звертає увагу, що відповідачем визнано, що акт розслідування складено з неповним переліком документів, що має істотне значення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був прийнятий на військову службу за мобілізацією 12.08.2024 року до військової частини НОМЕР_2 Центрального ОТО НГУ. З 19.05.2025 року призначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 34 по особовому складу на посаду командира 2-го відділення 1-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкта № НОМЕР_3 ), 2-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 01 червня 2025 року було надано щорічну основну відпустку.

Цього ж дня ОСОБА_2 вирушив до свого місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .

Прибувши до автовокзалу м. Дніпро, ОСОБА_2 придбав квиток на пасажирський рейсовий автобус сполученням «м. Дніпро – м. Марганець» та виїхав за вищевказаною адресою місця свого проживання.

Під час руху рейсового автобусу, близько 17-00 години ОСОБА_2 раптово стало погано і в нього зупинилось серце.

Пасажирами автобуса була викликана карета «Швидкої допомоги», фельдшером якої було констатовано смерть молодшого сержанта ОСОБА_2 та направлено до Державної спеціалізованої установи “Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи” для подальшого проведення медичної експертизи на встановлення причини смерті.

Згідно висновку експерта № 20250604010001931 від 03.06.2025 року, було встановлено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок хронічної ішемічної хвороби серця та гострої недостатності кровообігу, в крові трупа ОСОБА_2 не виявлено вмісту алкоголю та наркотичних речовин.

На підставі «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1346 від 27.12.2002 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 року № 83/7404), наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.06.2025 року за № 320 було призначено комісію для розслідування нещасного випадку, що трапився з молодшим сержантом ОСОБА_2 ..

За наслідками службового розслідування, 15.06.2025 року цією комісією було складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку (Форма Н-5*).

В розділі « 4. Причини нещасного випадку» Акту спеціального розслідування нещасного випадку, з посиланням на лікарське свідоцтво про смерть № 1931 від 04.06.2025 року, вказано, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок хронічної ішемічної хвороби серця. Висновок комісії – нещасний випадок стався в період проходження служби не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Не погоджуючись з висновками комісії, викладеними у Акті розслідування нещасного випадку (Форма Н-5*) від 15.06.2025 р., позивачка звернулась до суду із позовом.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Зі змісту матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.

Відповідно до п.1.2 Порядку №1346 дія цього Порядку поширюється, у тому числі, на з`єднання та військові частини Національної гвардії України.

Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Порядку №1346.

Згідно із п.2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають, у тому числі, випадки смерті в підрозділах (далі нещасні випадки).

Згідно п. 3.9. Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Згідно п. 3.10 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Відповідно до п. 4.1 Порядку №1346 спеціальному розслідуванню підлягають: випадки загибелі працівників; групові нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров`я; випадки смерті в підрозділі; випадки зникнення працівників; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України).

Відповідно до п. 4.3 Порядку №1346 спеціальне розслідування групового нещасного випадку, нещасного випадку зі смертельним наслідком, випадку зникнення працівника підрозділу організовує наказом (розпорядженням) керівник органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ.

Згідно п.4.6 Порядку №1346 за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5* (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що комісією відповідача складено передбачений п.4.6 Порядку №1346 Акт спеціального розслідування нещасного випадку (Форма Н-5*) від 15.06.2025 року.

Комісією у акті зазначено, що нещасний випадок ОСОБА_2 стався в період проходження служби не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Колегія суддів встановила, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 01 червня 2025 року було надано щорічну основну відпустку.

У цей же день 01 червня 2025 року ОСОБА_2 вирушив до свого місця проживання, проте під час руху рейсового автобусу ОСОБА_2 раптово стало погано і в нього зупинилось серце.

Колегія суддів з`ясувала та сторонами справи не заперечується, що у висновку експерта №20250604010001931 від 03.06.2025 року вказано, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок хронічної ішемічної хвороби серця та гострої недостатності кровообігу.

Як правильно дослідив суд першої інстанції, у акті комісії від 15.06.2025 зазначено, що причини нещасного випадку: «Психофізіологічні – смерть, відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть №1931 від 04.06.2025, смерть настала внаслідок хронічної ішемічної хвороби серця.»

Таким чином, враховуючи вищевказані документи, смерть ОСОБА_2 є природньою, підстав для зворотного висновку у вищевказаних документах не вбачається.

Апеляційний суд зауважує, що для визнання комісією, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, згідно п. 3.11 Порядку №1346 є достатньою причина - природня смерть, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що комісія відповідача правомірно згідно положень п. 3.11 Порядку №1346 у Акті спеціального розслідування нещасного випадку (Форма Н-5*) від 15.06.2025 визнала, що нещасний випадок з ОСОБА_2 трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Водночас, оскільки комісією відповідача правомірно складено Акт із дотриманням п. 3.11 Порядку №1346, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що існують підстави визнати нещасний випадок ОСОБА_2 таким, що трапився при виконанні службових обов`язків, адже це передбачено лише п.3.9 та 3.10 Порядку №1346.

Таким чином, колегія суддів зазначає про відсутність підстав визнати протиправним та скасувати Акт спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 01 червня 2025 року, складений 15 червня 2025 року комісією військової частини НОМЕР_1 (форма Н-5*), зобов`язати відповідача вчинити дії.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі № 160/7214/26 –без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Т.І. Ясенова