Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/31645/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/31645/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в адміністративній справі №160/31645/25 (головуючий суддя першої інстанції - Кучугурна Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 03.11.2025 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Кіровоградській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 23.10.2025 року №047250022772 про відмову в призначенні їй пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийняти рішення про призначення їй пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058-IV з 15.10.2025 року, зарахувавши до страхового стажу періоди:

навчання з 01.09.1982 по 27.02.1985 у Нікопольському медичному училищі Дніпропетровської області;

роботи у лікарні міста Орджонікідзе Дніпропетровської області з 03.04.1985 по 01.11.1985, з 01.07.1990 по 31.05.1993, з 01.12.1997 по 31.12.1998;

роботи у медико-санітарній частині РЕУ «Тюменьенерго» м.Сургут, РСФСР з 13.01.1986 по 20.06.1990;

роботи на станції скорої медичної допомоги г. Бобруйськ республіки Білорусь з 02.08.1993 по 09.01.1997;

роботи з 07.05.2018 по 11.12.2018, з 07.05.2019 по 10.12.2019 та з 17.04.2020 по 01.12.2022 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Богуславець» Республіки Саха (Якутія) рф.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 23.10.2025 № 047250022772 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 27.02.1985, періоди роботи з 03.04.1985 по 01.11.1985, з 01.07.1990 по 31.05.1993, з 01.12.1997 по 31.12.1998; з 13.01.1986 по 20.06.1990; з 02.08.1993 по 09.01.1997.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначено, що позивач не має достатнього страхового стажу, оскільки до страхового стажу не було зараховано періоди здійснення трудової діяльності з 03.04.1985 по 31.12.1998, оскільки ім`я особи на титульному аркуші трудової книжки не відповідає паспортним даним заявниці. Також до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1982 по 27.02.1985 відповідно до диплома від 01.03.1985, оскільки ім`я особи зазначене в свідоцтві про шлюб не відповідає паспортним даним заявниці. Страховий стаж враховано згідно даних Індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб - Державного - реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.01.1999, пропорційно сплаті страхових внесків. У зв`язку з цим позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком через недостатність страхового стажу. Судом вказані обставини не враховану, а тому прийнято необгрунтоване рішення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 15.10.2025 року звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

Заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач) та рішенням від 23.10.2025 №0472500227772 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

У рішенні зазначено наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) право на призначення пенсії за віком мають особи - після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - 30 років. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 року; після досягнення віку 65 років - за наявності страхового стажу від 15 до 25 років.

Вік заявниці 61 рік. Страховий стаж особи становить 21 рік 4 місяці 19 днів.

В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано періоди здійснення трудової діяльності згідно записів трудової книжки ( НОМЕР_1 ) з 03.04.1985 по 31.12.1998, оскільки ім`я особи на титульному аркуші трудової книжки (рос. ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним заявниці (рос. ОСОБА_2 ).

Крім того, до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1982 по 27.02.1985, згідно диплома (ЗТ НОМЕР_2 від 01.03.1985), оскільки ім`я особи (рос. ОСОБА_2 ) зазначене в свідоцтві про шлюб ( НОМЕР_3 від 01.12.1984) не відповідає паспортним даним заявниці (рос. ОСОБА_2 ).

Страховий стаж враховано згідно даних Індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб - Державного - реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.01.1999, пропорційно сплаті страхових внесків.

Для зарахування вищезазначених періодів роботи/навчання до страхового стажу необхідно долучити належним чином оформлені довідки про періоди роботи/навчання; видані за місцем роботи/навчання (правонаступником/архівною установою) з посиланням на первинні документи та довідки про реорганізацію установи (за наявності).

Право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону з урахуванням наявних документів, заявниця набуде після досягнення 65-річного віку з 28.12.2028, або в разі набуття необхідного страхового стажу.

Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач оскаржила таке рішення до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно із абзацом 2 частини 4 статті 26 Закону №1058 наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 62 Закону №1058 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі по тексту - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком №637.

Таким чином, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Пунктом 7 Порядку №22-1 визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п.7 параграфу «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком №637.

Враховуючи зазначені норми законодавства, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , з-поміж іншого, містить такі записи про періоди роботи позивача (мовою трудової книжки):

Больница города Орджоникидзе

1) 03.04.1985 принята на должность фельдшера-диспетчера скорой помощи.

2) 11.11.1985 Уволена от занимаемой должности по собственному желанию.

Медико-санитарная часть РЭУ «Тюменьэнерго» г. Сургута

3) 13.01.1986 принята на здравпункт Управления строительства Сургутской «ГРЭС-2» фельдшером.

4) 03.03.1987 Назначена заведующей з/п УС ГРЭС-2.

5) 28.02.1989 МСЧ РЭУ «Тюменьэнерго» переименована в центральную районную больницу.

6) 20.06.1990 Уволена по уходу за ребенком дошкольного возраста ст. 31 КЗоТ РСФСР.

Больница города Орджоникидзе

7) 01.07.1990 Принята на должность фельдшера по приему вызовов отделения скорой неотложной помощи

8) 01.03.1991 Переведена фельдшером отделения скорой и неотложной медпомощи.

9) 31.05.1993 Уволена по уходу за ребенком до 14 лет ст. 38 КЗоТ Украины.

Станция скорой медицинской помощи г. Бобруйск

10) 02.08.1993 Принята на должность фельдшера выездной бригады.

11) 09.01.1997 Уволена по ст. 31 КЗоТ Республики Беларусь по собственному желанию в связи с наличием ребенка в возрасте до 14 лет.

Центральная горбольница г. Орджоникидзе

12) 01.12.1997 Принята фельдшером отделения сокрой и неотложной медпомощи, выездной бригады.

13) 12.11.2003 Змінити назву «Центральна міська лікарня на «Комунальний заклад Центральна міська лікарня м. Орджонікідзе.

14) 01.08.2005 Переведена на посаду фельдшера відділення швидкої та невідкладної медичної допомоги (виїзної бригади)

15) 31.12.2011 Звільнено в порядку переведення в комунальний заклад «Нікопольська станція швидкої медичної допомоги» п. 5 ст. 36 КЗпП України.

Таким чином, записами в трудовій книжці підтверджується робота позивача, у тому числі, в період з 03.04.1985 по 01.11.1985, з 01.07.1990 по 31.05.1993, з 01.12.1997 по 31.12.1998, а також із 13.01.1986 по 20.06.1990, із 02.08.1993 по 09.01.1997, які позивач просить зарахувати до її страхового стажу.

Так, в оскаржуваному рішенні пенсійного органу зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 03.04.1985 по 31.12.1998 (до якого включені вказані вище періоди зазначені позивачем), оскільки ім`я особи на титульному аркуші трудової книжки (рос. Наталыя) не відповідає паспортним даним заявниці (рос. Наталья).

Надана позивачем трудова книжка містить записи про періоди її роботи із зазначенням професії, номерів та дат наказів про переведення та звільнення з роботи, підписи уповноважених осіб та печатку підприємства без будь-яких виправлень чи неточностей.

Верховний Суд зробив висновок, що відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах. Вказана правова позиція викладена у постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.

Колегія суддів наголошує, що доказів недостовірності записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача, як і приналежність вказаної трудової книжки саме позивачу, відповідачем суду не надано, а тому цей період безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача.

Стосовно зарахування періодів навчання до страхового стажу.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. «д» та п. «ж» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі та час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Відповідно до п. 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Як вбачається з диплому НОМЕР_4 від 27.02.1985, копія якого надана до матеріалів справи, ОСОБА_3 (українською мовою) у 1982 році вступила до Нікопольського медичного училища і в 1985 році закінчила повний курс названого училища по спеціальності фельдшер.

Згідно із паспортом НОМЕР_5 , виданого 30.01.1997, ім`я позивача зазначено як ОСОБА_1 (українською мовою).

Таким чином, і в дипломі НОМЕР_4 від 27.02.1985, і в паспорті позивача серії НОМЕР_5 , виданого 30.01.1997, зазначено ім`я позивача « ОСОБА_2 », тому є безпідставними доводи відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду її навчання з 01.09.1982 по 27.02.1985 згідно з дипломом НОМЕР_6 від 01.03.1985.

Відтак, є неправомірним не зарахування періоду навчання позивача з 01.09.1982 по 27.02.1985, а відтак рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 23.10.2025 № 047250022772 підлягає скасуванню в цій частині.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом рішення суду в цій частині не переглядається.

З урахуванням викладених вище обставин в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в адміністративній справі №160/31645/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в адміністративній справі №160/31645/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко